Учені знайшли причину химерних сновидінь

Учені з’ясували, чому у сновидіннях знайома вулиця міста може раптом перетворитися на щось сюрреалістичне. Виявляється, мозок уві сні не просто переграє події дня, а збирає їх наново, створюючи нові сюжети.

Результати дослідження науковців опубліковано в журналі Communications Psychology.

Фахівці Школи поглибленого вивчення IMT у Лукці (Італія) провели експеримент за участі 287 добровольців, які упродовж 2 тижнів щоденно записували, що з ними відбувалося і що їм снилося.

Для аналізу сновидінь було застосовано штучний інтелект, який опрацьовував великі масиви текстів.

В результаті учені проаналізували понад 3700 описів снів та реальних подій та виявили певні закономірності.

Виявилося, що уві сні знайомі місця не пережаються із фотографічною точністю, а трансформуються, поєднуючись з іншими спогадами, очікуваннями і навіть вигадками. Саме тому з’являються химерні, сюрреалістичні сюжети сновидінь.

На образи, які з’являються уві сні, впливають не лише події минулого дня. Дослідники виділили кілька факторів: особистісні риси, якість сну, звичка до блукання думок (коли ми відволікаємось від поточних справ) та ставлення людини до сновидінь.

Люди, які схильні до частого блукання думок, бачать більш фрагментарні сни, що швидко змінюються. Ті ж, хто надає снам великого значення, розповідають про насичені, змістовні сновидіння.

Вчені порівняли отримані під час експерименту дані з матеріалами, зібраними під час карантину COVID-19. Тоді сни були емоційнішими, часто включали теми обмежень, перешкод та ізоляції. Коли люди адаптувалися до нової реальності, ці мотиви слабшали.

«Сни — це не просто відображення минулого досвіду, а динамічний процес, який формується тим, хто ми є і що ми переживаємо», — пояснила провідний автор дослідження Валентина Елче.

Дослідження снів допомагає вченим краще зрозуміти роботу пам’яті, свідомості та емоційної адаптації.

Нагадаємо, популярне правило про обов’язкові вісім годин сну підходить далеко не всім. Вчені розповіли, як визначити свою індивідуальну потребу у відпочинку.

Читати публікацію повністю →