У вищому керівництві Ірану назріла серйозна кадрова криза, – ЗМІ

• У вищому керівництві Ірану виникла кадрова криза через звинувачення глави МЗС Аббаса Арагчі в надмірній відданості військовим структурам.
• Президент Ірану та спікер парламенту розглядають можливість відставки Арагчі, що призвело до загострення внутрішніх розбіжностей та зриву переговорів зі США.

У вищому керівництві Ірану назріла серйозна кадрова криза. Президент Масуд Пезешкіан та спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф можуть відправити у відставку главу МЗС Ірану Аббаса Арагчі.

Про це писало видання Iran International у четвер, 30 квітня, посилаючись на два анонімні джерела, знайомі з цим питанням.

Дивіться також МАГАТЕ планує перевірки в Ірані: збагачений уран може дістатись Росії

Чому виникли розбіжності у верхівці Ірану?

Арагчі звинувачують у надмірній відданості військовим структурам на шкоду державним інтересам.

Основна причина невдоволення перших осіб Ірану те, що глава МЗС перестав діяти як незалежний дипломат.

Джерела видання зазначили, що Пезешкіан і Галібаф вважають, що Арагчі поводиться більше як помічник командувача Корпусу вартових ісламської революції, а не як член уряду, який реалізує офіційну політику Ірану. Зокрема, він виконував вказівки командувача КВІР Вахіді на ядерних переговорах, не інформуючи президента.

Глава іранського МЗС координував свої дії безпосередньо з силовиками і часто діяв без відома та нагляду президента.

Ситуація загострилася настільки, що Пезешкіан у колі наближених висловив готовність усунути міністра, якщо він продовжуватиме діяти у такому ж дусі.

Пезешкіан розчарований тим, що його поставили в "повний політичний глухий кут", і що його навіть позбавили повноважень призначати заміну урядовцям, які загинули під час війни.

До слова, минув всього місяць, відколи стало відомо про глибокі розбіжності між президентом і керівництвом силового блоку. Та й переговори зі США зірвалися через конфлікт всередині делегації.

Так, перші повідомлення про розбіжності серед посадовців Ірану з'являлися 28 березня, зокрема, між Пезешкіаном та командувачем КВІР Вахіді, якого зараз вважають найвпливовішою фігурою в цих силах. Суперечка виникла через ведення війни та її руйнівні наслідки для людей та економіки країни.

Чому зірвалися переговори?

Відомо, що Арагчі проявив певну гнучкість у питанні скорочення або повного припинення фінансової та військової підтримки "Осі опору", зокрема угруповання Хезболла.

Проти цього різко виступив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану та колишній високопоставлений командир КВІР Мохаммед Багер Зольгадр.

У підсумку така неузгодженість дій Тегерана стала очевидною й для американської сторони.

Зокрема, віцепрезидент США Джей Ді Венс 14 квітня зазначав в інтерв'ю телеканалу Fox News, що іранська команда виявилася нездатною укласти будь-яку угоду без необхідності повертатися до Тегерана для отримання схвалення від "верховного лідера або кого-небудь ще".

Варто зауважити, що військова операція США в Ірані триває вже два місяці. Трамп явно розраховував закінчити усе швидше, але прорахувався. Є загроза, що все затягнеться на роки, а може і десятиліття, зауважив військовослужбовець та політичний консультант Олександр Антонюк 24 Каналу.

Також Iran International пише, посилаючись на поінформовані джерела в Ірані, що спікер Галібаф пішов у відставку з посади голови переговорної групи Ірану після того, як отримав догану за зусилля включити питання ядерної енергетики до переговорів.

Глава МЗС Арагчі висловив бажання взяти на себе керівництво переговорами після відходу Галібафа. Він самостійно відвідав Ісламабад 24 квітня та передав пропозицію Тегерана, яку, за повідомленнями ЗМІ, пізніше відхилив президент США.

До слова, позиції Трампа на тлі війни теж похитнулися. Рівень підтримки президента серед американців знизився. Лише 34% населення схвалюють участь США у цьому конфлікті. Водночас експерт із зовнішньої політики Гліб Остапенко 24 Каналу розповів, що сама операція проти Ірану була необхідною, щоб усунути режим аятол, але стратегічні помилки під час її реалізації спричинили низку негативних наслідків.

Що відбувається в Ірані зараз?

США продовжують здійснювати блокаду іранських портів. Це може знову призвести до зростання нафтових цін. Штати також пропонують союзникам сформувати спільні військово-морські сили для забезпечення безпеки Ормузької протоки.

Станом на кінець квітня Пентагон оцінював вартість війни в Ірані для США в 25 мільярдів доларів. Але видання CNN вважає, що реальні витрати можуть досягати 40 – 50 мільярдів доларів.

Також 29 квітня президент Трамп опублікував у соцмережах зображення, де він в образі "Термінатора", та пригрозив Ірану. Він закликав іранський режим "зібратися разом" для підписання ядерної угоди.