У вбиральні Середньовіччя знайшли рідкісний записник: що було всередині

• У німецькому місті Падеборн знайшли рідкісний середньовічний записник у вбиральні, що добре зберігся завдяки специфічному мікроклімату.
• Записник, який, ймовірно, належав місцевому торговцю, виготовлений із шкіри, деревини та воску, містить записи латинською мовою.

У німецькому місті Падеборн археологи натрапили на дуже цікаву знахідку. Записник епохи Середньовіччя став вкрай цінним експонатом для досліджень.

Знахідку виявили на місці будівельних робіт. Науковці кажуть – такі сюрпризи з минулого трапляються вкрай рідко.

Читайте також Першокласник під час екскурсії полем знайшов меч віком 1300 років: усе почалося з дивного блиску

Знахідка, яка стала справжнім подарунком

Мініатюрний нотатник, виготовлений із поєднання шкіри, деревини та воску. Поряд із цією знахідкою було знайдено дерев’яні діжки, клаптики текстилю, керамічний посуд, рештки плетених кошиків та ніж. Саме ці супутні речі дозволили фахівцям встановити вік записника – період XIII – XIV століть.

Як повідомляє видання Heritage Daily, вчені наголошують на надзвичайній рідкості подібних предметів. Локація, де виявили книгу, за попередніми висновками була середньовічною вбиральнею. Саме специфічний мікроклімат із високим рівнем вологості посприяв тому, що записник дійшов до нашого часу в чудовому стані.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

У цій частині Німеччини ніколи не знаходили обʼєктів такого типу. Інші схожі знахідки були фрагментарними, але цей артефакт зберігся до нашого часу у цілісності. Це єдиний такий випадок,
– розповіла Барбара Рюшофф-Парцингер, керівниця культурного департаменту Регіональної асоціації Вестфалії-Ліппе.

Знахідка трапилася будівельникам випадково / Фото LWL

Чи вдасться відновити записник до початкового стану?

Наразі над відновленням артефакту працюють реставратори Регіональної асоціації Вестфалії-Ліппе, розповідає All thats interesting. Записи всередині нотатника були зроблені шляхом вишкрябування літер на восковому покритті латинською мовою. Дослідники схиляються до думки, що власником книжки був місцевий торговець, а на сторінках можуть міститися комерційні розрахунки або приватні думки автора.

Археологиня Свева Гай зауважила, що володіння латиною в ті часи вказувало на високий соціальний статус особи. Вона також пояснила, що в епоху Середньовіччя купці належали до нечисленної групи людей, які мали навички грамоти. Спеціалістка висловила припущення, що цінна річ могла опинитися у вбиральні через банальну необачність власника, який випадково впустив її, що в результаті й забезпечило її збереження для нащадків.

Коли люди почали писати на папері?

Винахід паперу традиційно приписують китайському сановнику Цай Луню, який у 105 році нашої ери представив імператору технологію виготовлення аркушів із волокон шовковиці, конопель, ганчір’я та деревної кори. До цього в Китаї писали на вузьких бамбукових дощечках або дорогому шовку, але новий матеріал виявився значно легшим, дешевшим і зручнішим для зберігання, розповідає Discover. Протягом кількох століть технологія залишалася державною таємницею Китаю, що дозволяло імперії утримувати монополію на цей стратегічно важливий ресурс.

Шлях паперу до решти світу розпочався лише у VIII столітті через арабські країни. Легенда свідчить, що після битви при Таласі у 751 році арабські війська захопили в полон китайських майстрів, які розкрили секрет виробництва. Невдовзі перші паперові млини з’явилися в Самарканді та Багдаді. Араби вдосконалили процес, почавши використовувати бавовну та крохмаль для проклеювання аркушів, що робило поверхню гладенькою та ідеальною для каліграфічного письма чорнилом.

До Європи папір потрапив значно пізніше – приблизно в XI – XII століттях, переважно через мавританську Іспанію та Сицилію. До того часу європейці покладалися на пергамент, виготовлений зі шкіри тварин, який був надзвичайно міцним, але коштував цілі статки.

Папір спочатку сприймали з недовірою: церква вважала його "язичницьким" матеріалом, а канцелярії побоювалися, що він менш довговічний за пергамент. Проте низька ціна та зростаюча потреба в документообігу врешті-решт зробили його основним носієм інформації.

Справжня революція у використанні паперу відбулася в середині XV століття з винаходом друкарського верстата Йоганном Гутенбергом. Масове книгодрукування було б неможливим без дешевого паперу, оскільки для друку однієї Біблії на пергаменті було потрібно близько 300 овечих шкур. Папір демократизував знання, зробивши книги доступними не лише для монастирів та знаті, а й для звичайних містян, що стало потужним поштовхом для епохи Відродження та наукової революції.

Яка знахідка шокувала світ?

Поруч з історичними артефактами шукачі також натрапляють на інші цінності – коштовні камені. У М'янмі знайшли рубін вагою понад 11 тисяч каратів – він є однією з найбільших знахідок у світі дорогоцінного каміння.

Його планують передати до музею або використати для подальшого вивчення. До речі, саме з долини Могок походять деякі з найцінніших рубінів, які коли-небудь потрапляли на аукціони чи до приватних колекцій.