У Путіна почалась параноя, і не дарма, – політолог вказав на нетиповий процес у Росії

• У Кремлі посилили заходи безпеки навколо Володимира Путіна після серії вбивств російських військових.
• Політолог Микола Олещук зазначив, що у Путіна зростає підозріливість навіть до власної системи через внутрішні процеси в Росії.

У Кремлі різко посилили заходи безпеки довкола Володимира Путіна після серії вбивств високопоставлених російських військових і на тлі підготовки до 9 травня. Для його оточення запровадили додаткові перевірки, обмеження на пересування і посилене стеження, а сам президент, за даними західної розвідки, дедалі рідше з'являється у звичних резиденціях.

Політолог Микола Олещук в ефірі 24 Каналу пояснив, що така реакція Кремля свідчить не лише про страх перед зовнішніми ударами. За його словами, у Путіна посилюється підозріливість і до власної системи, бо всередині Росії вже з'явилися процеси, які він не може повністю ігнорувати.

Дивіться також Сидить у бункері тижнями: Кремль різко посилює охорону Путіна, перевіряють кухарів і гостей

Чому Путін більше не виглядає всесильним?

Посилення охорони Путіна, нові обмеження для людей із його найближчого кола і дедалі більша ізоляція не виглядають разовою пересторогою.

До уваги! Напередодні 9 травня Кремль змушений урізати парад у Москві, стягувати до столиці додаткові системи ППО і шукати спосіб спокійно провести одну з головних пропагандистських дат року. Генерал армії Микола Маломуж вважає, що удар саме по параду був би стратегічно невигідним для України, тоді як Павло Лакійчук звернув увагу: перекидання захисту на Москву робить менш прикритими інші російські регіони, а це відкриває для України додаткові можливості для ударів.

Олещук вважає, що йдеться про давній страх за власну безпеку, який тепер став значно помітнішим і вже не ховається навіть за звичною кремлівською картинкою контролю.

Це відображення параної Путіна, яка на перший погляд видається нелогічною. Але ця параноя виникла не на порожньому місці,
– сказав Олещук.

Ознаки цього страху, за його словами, були помітні ще до повномасштабної війни, коли Путін відгороджувався від оточення довгими столами, карантинами і постійними бар'єрами. Потім ці настрої лише посилилися після заколоту Євгена Пригожина, який показав, що навіть у жорстко контрольованій системі можуть виникати небезпечні для Кремля збої.

Важливу роль тут відіграли і минулі спроби. Наприклад, той самий Пригожинський заколот, який лише посилив путінську параною, яка до того була достатньо сильною,
– наголосив політолог.

Через це страх за власну безпеку вже впливає не лише на поведінку Путіна, а й на його політичні рішення. Образ правителя, який нібито все контролює і нікого не боїться, поступово слабшає, а всередині Росії дедалі важче підтримувати стару ілюзію монолітної влади.

Розвіялася своєрідна путінська магія сильного лідера. Усі бачать уже достатньо переляканого старого діда, який часто несе абсолютну дурню,
– сказав він.

Якщо цей процес і далі розвиватиметься, загроза внутрішнього збою для самої російської системи лише зростатиме. Що слабшим і нервовішим виглядає Путін, то важче режиму втримувати ту неформальну конструкцію, на якій він тримався багато років.

Опора режиму слабшає зсередини

Путінська система довго трималася на мовчазній домовленості між владою, елітами і суспільством. Ніхто не зазіхав на політичну монополію Кремля, Путін забирав усю владу собі, а натомість людям продавали відчуття спокою після 90-х, тоді як елітам дозволяли спокійно заробляти великі гроші під державним дахом.

На цьому ця система достатньо ефективно трималася і працювала десятиліттями,
– сказав Олещук.

Тепер ця модель вже не працює так, як раніше. У Росії немає ні того спокою, який довго показували як головну перевагу режиму, ні колишнього відчуття стабільності, а елітам дедалі важче зберігати свої звичні надприбутки.

Зараз усі бачать: ніякого спокою немає, рівня життя немає, а головне – елітам усе важче і важче заробляти наддоходи, в тому числі і за рахунок легендарної російської нафти,
– наголосив політолог.

Через це всередині самої системи росте нервозність, яку Кремлю дедалі важче приховувати. І що слабше працює ця стара домовленість, то менше опори лишається в самого Путіна.

Путін може відповісти новими гібридними ударами

Останні удари по російських об'єктах, зокрема по Туапсе, показали, що режим уже не має того запасу міцності, який сам собі приписував.

Нагадаємо! У квітні 2026 року Туапсинський НПЗ щонайменше тричі атакували 16, 20 і 28 квітня, а вночі 1 травня удар повторився знову, після чого на території підприємства спалахнув щонайменше один паливний резервуар. Після попередніх атак там кілька днів тривали пожежі, а місцеві скаржилися на забруднення нафтопродуктами. Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук наголосив, що такі удари б'ють не лише по російській нафтопереробці, а й по постачанню пального для фронту та по доходах, з яких Росія фінансує війну.

Це побачили не лише назовні, а й усередині самої Росії, де стає дедалі важче вдавати, ніби Кремль усе контролює.

Ця вся ситуація показує, що путінський режим не настільки сильний,
– сказав Олещук.

Через це Путін, за його словами, може спробувати повернути собі відчуття сили не лише на українському напрямку. Якщо зупинка або заморозка війни видаватиметься йому принизливою, він може піти на інший сценарій і шукати точку для нової ескалації вже проти країн НАТО.

Мова не буде йти про якесь масштабне вторгнення, для якого у Путіна немає ресурсів. Мова може йти про гібридний формат, про низку провокацій, які повинні будуть продемонструвати слабкість НАТО,
– наголосив політолог.

Йдеться не про велику війну з Альянсом, а про серію менших дій, які мали б показати, що Росія все ще здатна нав'язувати напругу і змушувати інших реагувати. Такий сценарій він назвав цілком реальним, якщо в Кремлі вирішать, що їм треба будь-якою ціною знову показати силу.

Останні новини щодо перемир'я на 9 травня

4 травня Росія в односторонньому порядку оголосила "перемир'я" на 8 – 9 травня, пояснивши це підготовкою до Дня перемоги. Водночас у Москві заявили, що чекають аналогічного кроку від України, і пригрозили ударами у відповідь, якщо святкування буде зірване.

У Києві наголосили, що жодних офіційних домовленостей про припинення вогню на 9 травня не надходило. Володимир Зеленський назвав ідею такої короткої паузи нечесною і підкреслив, що після ударів по українських містах говорити про "одноденне перемир'я" заради параду в Москві несерйозно.

Водночас Зеленський заявив, що Україна оголошує режим тиші з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня і діятиме дзеркально до дій Росії. Президент наголосив, що людське життя важливіше за будь-яке "святкування", і закликав Москву до реальних кроків для завершення війни.

Експерт з міжнародної безпеки Тарас Жовтенко вважає, що Кремлю потрібне не справжнє перемир'я, а спокійне проведення параду 9 травня і, можливо, привід для нової ескалації після нього. Водночас генерал армії Микола Маломуж пояснював, що в Москві бояться будь-якого збою під час параду, бо це вдарить по образу повного контролю, який Путін роками нав'язує Росії.