У Латвії оголошували масштабну повітряну тривогу через невідомий дрон

• У 5 регіонах Латвії оголосили повітряну тривогу через невідомий безпілотник.
• Для реагування були залучені винищувачі НАТО.

Вранці 17 травня у 5 регіонах Латвії оголошували повітряну тривогу. Причина – поява у небі над країною невідомого безпілотника.

Спочатку повідомлення про можливу загрозу з'явилися для Краславського, Лудзенського та Резекненського, а згодом і для Алуксненського та Балвського країв. Про це пише Delfi.

Дивіться також "Це нелегке, але чесне рішення": прем'єрка Латвії подала у відставку

Що відомо про масштабну тривогу у Латвії через безпілотник?

Загалом повітряна тривога тривала з 06:00 по 08:00.

За даними збройних сил країни, невідомий безпілотник увійшов у повітряний простір Латвії над муніципалітетом Краслава, що межує з Білоруссю. Згодом дрон вилетів з країни над муніципалітетом Лудза, що межує з Росією.

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Для реагування були залучені винищувачі місії НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії.

Латвійські військові також зазначили, що разом із союзниками постійно контролюють небо над країною та посилюють протиповітряну оборону на східному кордоні.

У разі повітряної загрози мешканцям рекомендують заходити в приміщення, зачиняти вікна й двері, а також не наближатися до підозрілих об'єктів і телефонувати 112.

Проліт безпілотника на сході Латвії: дивіться відео

Поява дронів у Латвії спричинила політичні відставки

У ніч проти 7 травня безпілотники перетнули повітряний простір Латвії. За попередніми даними, один дрон упав у Резекне на території нафтобази, ще один згодом виявили в тому ж районі.

Ймовірно, ці дрони були українськими. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що появи українських безпілотників у повітряному просторі Латвії можуть бути наслідком дій російських засобів радіоелектронної боротьби.

За його словами, розслідування показало, що російські системи РЕБ могли навмисно відхиляти українські дрони від їхніх цілей на території Росії, через що вони змінили курс.

Українське МЗС висловило направити експертів до Латвії для допомоги в посиленні захисту повітряного простору.

Зверніть увагу! Політолог Тарас Загородній у коментарі для 24 Каналу зазначив, що Росія у такий спосіб перевіряє реакцію НАТО на провокації проти країн Балтії. Якщо вона залишатиметься м'якою або непослідовною, ризик масштабніших провокацій проти країн Балтії зростатиме. Водночас експерт звертає увагу, що Москва може використовувати й дезінформаційний фактор – зокрема намагатися перекласти відповідальність за інциденти на Україну, щоб дискредитувати її та заплутати розслідування.

Прем'єрка Латвії Евіка Сіліня заявила, що інцидент із дронами показав проблеми в роботі оборонного відомства, і висловила недовіру міністру оборони.

10 травня міністр оборони Андріс Спрудс подав у відставку. Він пояснив своє рішення бажанням "захистити латвійську армію від втягування в політичну кампанію". Спрудс заявив, що не вважає свою роботу провальною, оскільки обороноздатність Латвії залишається високою

Водночас він дорікнув прем’єрці, що не був належно поінформований про її намір домагатися його відставки, і назвав ситуацію політично вмотивованою.

Сіліня запропонувала на посаду міністра оборони полковника Райвіса Мелніса, і той погодився.

14 травня прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня подала заяву про відставку до Сейму. Це означає, що у відставку автоматично йде весь уряд.

За словами Сіліні, на її рішення повпливав розпад коаліції та конфлікт між урядовими партіями. Вона заявила, що замість спільної роботи над безпекою країни партнери почали політичне протистояння після змін у керівництві міністерства оборони.

Останньою критичною точкою стала ситуація навколо безпілотників у Латгалії, яка, за словами прем'єрки, підірвала довіру до тодішнього міністра оборони Андріса Спрудса. Вона вважає, що після цього стало неможливо продовжувати роботу уряду в нинішньому складі.

Також Сіліня підкреслила, що партнери по коаліції почали діяти неузгоджено та перекладати відповідальність, замість того щоб спільно реагувати на безпекові виклики.