У Коордштабі назвали ключовий принцип формування списків обмінів "1000 на 1000"

• Україна та Росія провели обмін полоненими за принципом 1000 на 1000, у Коордштабі назвали принцип, за яким формували списки.
• Додому повернулися 205 військових, серед яких були представники різних родів військ, зокрема офіцери.

У п'ятницю, 15 травня, 205 родин українських військових дочекалися повернення своїх захисників додому. Україна та Росія провела перший етап обміну полоненими за принципом 1000 на 1000, відповідно до домовленостей, досягнутих за посередництва США.

Про подробиці проведеного обміну повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з полоненими.

Важливо Серед звільнених з полону є військовослужбовці "Азову", – Лубінець

За яким принципом формували списки бійців на обмін?

Зазначається, що практично всі військові перебували в полоні 4 роки. Більшість з них – мужні оборонці Маріуполя. Так, саме тривалість перебування в полоні стала головним принципом формування списків обмінів 1000 на 1000.

Варто зауважити, що окрім солдатів з полону вдалося визволити понад 50 офіцерів. Додому повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ДШВ, ТрО, Повітряних Сил, а також бійці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Також серед звільнених є нацгвардієць, який потрапив у неволю на ЧАЕС. До того ж, двоє з повернених бійців саме цього дня відзначають свій день народження. Загалом наймолодшому звільненому оборонцю виповнився 21 рік, найстаршому – 62 роки.

Додому повернулися 205 військових: дивіться фото Коордштабу

У Коордштабі також уточнили, що додому повернулися бійці, які брали участь у бойових діях на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському та Київському напрямках.

Після повернення звільнених захисників направлять до медичних закладів для обстеження, лікування та подальшої реабілітації. Їм також нададуть необхідну допомогу, оформлять документи та забезпечать належними виплатами.

Що цьому передувало?

Варто нагадати, що днями президент США Дональд Трамп заявив про погодження обміну полоненими у форматі "1000 на 1000". Тоді також ішлося про триденне перемир'я 9 – 11 травня.

Президент України Володимир Зеленський підтвердив домовленості, зазначивши, що Київ діятиме дзеркально та розраховує на контроль США за дотриманням режиму тиші з боку Росії. Саме американська сторона взяла на себе відповідальність щодо повернення українських військових додому.

Втім, 13 травня омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що попри згоду Кремля на масштабний обмін, Росія затягувала реалізацію домовленостей.

Як росіяни ставляться до українських військових у полоні?

Противник свідомо порушує закони й правила ведення війни та нехтує міжнародним гуманітарним правом. Дмитро Лубінець заявив, що наразі відомо вже про 337 випадків страт українських бійців у полоні.

Йдеться, зокрема, про випадок 12 травня на Гуляйпільському напрямку, де після загибелі двох українських військових російські окупанти вчинили наругу над їхніми тілами.

За даними радіоперехоплення, командир ворожого підрозділу наказав відрізати голови полеглим. Лубінець також наголосив, що самих заяв про "глибоке занепокоєння" з боку міжнародної спільноти недостатньо – світ має перейти до реальних дій у відповідь на воєнні злочини Росії.

Воєнно-політичний оглядач Олександр Коваленко називає дві причини страт росіянами українських бійців. Йдеться про залякування та психологічний тиск на українських військових, а також провокації з метою спровокувати відповідь України для подальшого використання в інформаційній війні.