У Києві прощаються з Андрієм Мельником: що відомо про перепоховання лідера ОУН

Над прахом одного з лідерів Організації українських націоналістів — Андрія Мельника — та його дружини Софії Федак-Мельник — закінчилася заупокійна служба. Чин відбувався у Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви.

Головне заупокійне богослужіння відбудеться 23 травня за участі архієреїв, духівництва та державних діячів. Перепоховання відбудеться 24 травня.

Перепоховання Андрія Мельника: що відомо

Перепоховання лідера ОУН та його дружини — особлива історична подія. Вчений та знавець новітньої історії України Олександр Кучерук поділився найважливішим, що українці мають знати про Андрія Мельника.

На початку 1990-х, коли Україна стала вільною, саме Кучерук та його колеги ініціювали створення пам’ятної дошки у Києві на вулиці Пирогова, 9. Саме в цьому будинку формувався Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців.

На меморіальній дошці зліва зображений командир січових стрільців Євген Коновалець. Справа — полковник армії УНР — пан Андрій Мельник.

Саме з цього будинку, що у Святошинському районі столиці, почалося революційне і державотворче життя Андрія Мельника. Мельник є однією з ключових фігур періоду визвольних змагань і фігурою — найбільш загадковою.

«Він сам по собі був людиною не те що закритою, а самозосередженою. Він мало говорив, а писав ще менше. Від Мельника залишилося дуже мало спогадів. Деякі речі його просили — і він записував. А інколи до нього зверталися, казали: „Пане полковнику, а розкажіть…“» — ділиться Олександр Кучерук.

Спадщина Андрія Мельника — невелика кількість записів та трохи речей. В історичному музеї пані-хранителька демонструє речі, якими колись користувався Андрій Мельник. Усе вміщується у невелику коробку.

Головний експонат тут — закордонний паспорт. Судячи з кількості печаток у паспорті, лідер ОУН любив подорожувати. Його закордонний паспорт був виданий у 1959 році. Найчастіше Андрій Мельник подорожував до Італії, Франції та Швейцарії, адже мав багато роботи.

Серед спадщини також відзнаки з різних конгресів та форумів. А ще — великий тризуб з дарчим підписом. Вождями за всю історію українського націоналістичного руху проголошували тільки двох людей — Мельника та Коновальця.

Олександр Кучерук стверджує, що прийти до революційної єдності Андрій Мельник та Степан Бандера не мали шансів. У кожного були свої погляди на шлях до української держави.

Утім, згодом вони все ж примирилися і заговорили про об’єднання — принаймні політичне. У 1958 році Мельник та Бандера поклали квіти до могили Євгена Коновальця. Не разом, але поруч. Вже за рік Бандеру вбили, а Мельник очолив провід ОУН.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: Мельник проти Бандери: примирення лідерів ОУН та унікальні кадри 1958 року

Андрій Мельник — український державний, військовий та політичний діяч. Сотник українських січових стрільців, полковник армії УНР, начальник штабу дієвої армії. Голова проводу Українських націоналістів та офіційно — вождь українських націоналістів з 1930-х до середини 1960-х років.

У різні часи Мельник перебував у російському полоні, був під переслідуванням польської влади, утримувався в німецькому концтаборі.

На могилу Лесі Українки впало дерево

Нагадаємо, що на Байковому кладовищі в Києві на могилу Лесі України через негоду впало масивне дерево. Інцидент стався у старій частині некрополя, де через вузькі алеї та щільні насадження ділянка виявилася особливо вразливою до сильних поривів вітру.

Основний стовбур і гілки заблокували підхід до кількох поховань та частково деформували сусідню ковану огорожу.

Попри значні руйнування навколо, сама могила видатної поетеси Лесі Українки та її бронзовий пам’ятник, створений скульпторкою Галиною Кальченко, не постраждали. Монумент вистояв під навантаженням стихії серед повалених гілок і зламаних конструкцій.

Читати публікацію повністю →