У фейк про небажання короля Карла XVI тиснути руку Зеленському повірили лише в Росії - шведський експерт
На цьому в інтерв’ю Укрінформу наголосив відомий шведський експерт, генеральний директор Агентства психологічного захисту Швеції Магнус Хьорт.
«Звісно, тема Полтавської битви виникає дуже часто. Востаннє це сталося, коли шведський король відвідав Україну. Тоді російська пропаганда поширювала наратив, нібито король не потиснув руку Зеленському, що, звісно, є повною неправдою. Це було фальшиве звинувачення. Король багато разів тиснув йому руку. Сам факт візиту короля Швеції в Україну був демонстрацією нашої підтримки та відданості Україні. І, звичайно, саме це Росія намагається нівелювати, просуваючи тезу, що Швеція нібито не підтримує Україну. Але шведів дуже важко змусити в це повірити, тому що всі розуміють: шведський король не поїхав би до України та відмовився б потиснути руку президентові. Це просто абсурд. Хоча деякі люди в Росії можуть у це повірити», - підкреслив Хьорт.
Читайте також: Король Швеції: У нашому суспільстві дуже сильна солідарність з УкраїноюЯк зауважив гендиректор Агентства психологічного захисту Швеції, під час візиту короля Швеції Карла XVI в Україну російська пропаганда знову згадувала про Полтавську битву.
«Вони повністю зациклені на використанні цієї теми, хоча у Швеції це абсолютно нікого не хвилює. Схоже, вони справді вважають, що згадка про Полтаву нас якось зачіпає. Насправді ні, адже це було понад 300 років тому», - наголосив Хьорт.
Іншим пропагандистським наративом, який Москва активно використовувала проти Стокгольма на етапі вступу Швеції до НАТО, була нібито ісламофобія у Швеції.
«Коли ми подали заявку на вступ до НАТО, росіяни намагалися цьому завадити, звинувачуючи Швецію в ісламофобії. Біля турецького посольства у Стокгольмі відбулося спалення Корану – і Росія використала це для просування наративу про те, що Швеція є ісламофобською країною, яка не поважає релігію. Звичайно, що метою цих дій було переконати Туреччину не погоджуватися на вступ Швеції до НАТО. Але зрештою Туреччина це зробила, тому ця кампанія не спрацювала», - наголосив експерт.
Черговим пропагандистським наративом Росії з періоду Другої світової війни Хьорт назвав кейс данського острова Борнгольм, де Червона армія перебувала ще упродовж року після завершення війни.
«...Російська сторона сьогодні намагається подати це так, нібито вони були там для «стабілізації ситуації». Звісно, данському народу це не було потрібно. Так само, як естонцям не було потрібно, щоб у березні 1944 року бомбардували їхню столицю. А нинішній уряд Російської Федерації називає це «визволенням від нацистів». Що ж, це було таке «визволення», якого Естонія точно не потребувала», - наголосив шведський експерт.
Як повідомляв Укрінформ, пропагандисти РФ використали тему зі спалахом вірусу на лайнері MV Hondius для інформаційного вкиду про ЗСУ.
Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.