Три плани Путіна на 2026 рік: експерт про дедлайни Кремля і скільки ще може тривати війна

На Україну чекає складна весна та літо 2026 року. Про це зазначають аналітики та політики різного рівня. Непросто буде як на фронті, так і на дипломатичній арені щодо зупинення війни.

Чого слід очікувати та на що розраховувати, TСН.ua розповів військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генштабу (2006–2010 рр.) Ігор Романенко.

Війна в Україні: дві концепції наступу РФ

На думку експерта, вже зараз розпочалася наступальна весняно-літня кампанія РФ на фронті. Наступальні дії ворога мають на меті реалізацію двох концепцій.

«Перша це — захоплення чотирьох областей України в рамках незаконно зміненої конституції РФ. Друга — формування буферних та санітарних зон, до яких Путін додав ще й безпекові зони. Все це противник може реалізувати лише за умов додавання додаткових ресурсів, передусім особового складу, а з цим у росіян є значні проблеми», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко.

Наразі з чотирьох областей росіянам вдалося захопити лише Луганську, хоча наші військові ще продовжують утримувати певний відсоток території області. А ворог вкотре рапортує про її остаточне захоплення.

Що відбувається на фронті: Херсон, Дніпро та Запоріжжя

«На Херсонський напрямок у росіян не вистачає ресурсу, і це очевидно, враховуючи інтенсивність боїв, які там ведуться. Щодо Дніпропетровської та Запорізької областей, то у степовій зоні противнику було простіше просуватися вперед, і вони просувалися. Але наші війська за перший квартал цього року організували проведення контратак і відбили частку захоплених населених пунктів на Дніпропетровщині», — розповідає генерал-лейтенант.

Щодо апетитів Путіна, то він прагне захопити Запоріжжя та область.

«Про це свідчить навіть те, що противник знімав ресурси з важливого Покровського напрямку і перекидав їх на Запорізький. Завдяки цьому їм вдалося захопити Гуляйполе. Але наступ противника там був зупинений нашими штурмовими полками. Оріхівський напрямок стабілізовано: наші відбили Степногірськ та зупинили просування бойових дій», — розповідає Ігор Романенко.

Пріоритет — Донеччина: битва за міста-фортеці

Пріоритетним напрямком для Путіна, за словами експерта, залишається Донецька область. Росіянам вдалося захопити Покровськ та Мирноград, але з лютого тривають бої на півночі цих міст за населені пункти Родинське та Гришине, які були центрами логістичного забезпечення наших угруповань військ.

«Якщо противнику вдасться остаточно захопити ці населені пункти, то це дозволить росіянам переключитися на Костянтинівку та Дружківку, а потім на північ до більш потужних міст-фортець — Слов’янськ та Краматорськ. Костянтинівка вже оточена з трьох боків, а на її околицях тривають запеклі бої, застосовується артилерія та авіація, а дрони розбивають місто. Фактично воно перетворюється на другий Покровськ. Щодо Дружківки, то її розташування менш зручне для оборони, бо населений пункт знаходиться, умовно кажучи, „у ямі“. Тож ключовою для оборони залишається Костянтинівка, і тут лише питання часу, скільки зможуть втримувати її наші воїни», — пояснює генерал-лейтенант.

Росіяни ведуть підготовчі бої від вже захопленого Сіверська до Лимана та Ямполя, для того щоб у подальшому просуватися з північно-східного напрямку на Слов’янськ та Краматорськ.

«Відомо, що Путін ставить завдання взяти ці міста до кінця року, а з ними всю Донецьку область. Тому літо дійсно може бути складним на цій ділянці фронту, якщо противник, підкреслюю, знайде для цього ресурси. А от чи справдиться план Путіна — питання», — підкреслює Ігор Романенко.

Людський ресурс та прихована мобілізація в РФ

Експерт додає: щоб реалізувати плани у весняно-літній кампанії, росіянам потрібні додаткові ресурси, і передусім люди, бо техніка та озброєння у них є.

«З грудня минулого року росіяни втрачають більше солдатів, ніж постачають до військ. Така ж тенденція спостерігалася увесь перший квартал 2026. За квітень втрати росіян за добу перевалюють за 1100 осіб. Якщо такі темпи збережуться, то за місяць втрати ворога складуть понад 30–35 тисяч осіб», — каже військовий експерт.

Поки противнику не вдається змінити ситуацію, і він втрачає дуже багато особового складу.

«Путін підключає до війни контрактників, які готові воювати за гроші. На жаль, через війну на Близькому Сході, яка спричинила ріст цін на російську нафту, РФ заробляє багато грошей. За оцінками аналітиків, за місяць вони заробили на нафті понад 10 мільярдів доларів. Окрім пошуку найманців за гроші, путінські генерали вимушені проводити приховану мобілізацію. Підприємствам в РФ приходять рознарядки, скільки людей потрібно відправити на фронт, а також на вищі навчальні заклади — вони мають надати певну кількість студентів, а це майбутні оператори дронів. Також можлива і відкрита мобілізація, але Путін на це поки не йде, бо боїться бунту в Росії. Саме тому там закривають соціальні мережі, аби не допустити соціального вибуху серед „глибинного народу“, — зауважує експерт.

Прогноз на кінець року: коли закінчиться війна в Україні

На думку Ігоря Романенка, якщо такі тенденції у Росії триватимуть і далі, плюс економічна криза, яка може розпочатися на початку літа, то до кінця 2026 року є варіант щодо призупинення ведення війни.

«А саме можливий перехід на окремих напрямках до оборони або ж зупинення ведення бойових дій. Росіяни можуть це аргументувати тим, що їм на п’ятий рік пора завершувати СВО (спеціальну військову операцію), бо ж назва — лише пропаганда. Спецоперація була у Венесуелі, а те, що відбувається в Україні — це широкомасштабна війна», — каже військовий експерт.

За його словами, можливий і третій варіант — це організація проявів гібридної війни проти країн північно-східної Європи, для того щоб дестабілізувати ситуацію в НАТО.

«Президент США вже й так добряче дестабілізував ситуацію в альянсі своїми заявами, а Путін може ще й перевірити їх на міцність. Цим зараз серйозно стурбовані країни Балтії, які активно переймають досвід України щодо боротьби та захисту. Такі країни, як Фінляндія, Швеція, Норвегія, менше Польща, можуть піддаватися російській агресії вже цього року. Я маю на увазі окремі об’єкти цих країн, острови, той же Сувальський коридор. Росіяни дійсно формують такі плани», — зазначає експерт.

Ігор Романенко підкреслює, що три плани Путіна пов’язані між собою, але залежать від найголовнішого — чи знайде Росія людський ресурс для їх виконання.

Тактика «зеленки», дедлайни та цілі російського диктатора

Щодо ситуації на фронтах станом на зараз, то експерт зауважує, що погодні умови сприяють противнику для можливих наступальних дій.

«Росіяни накопичують сили у лісосмугах та посадках. Зелень на деревах цьому сприяє, бо одна справа бити дронами по чистій місцевості, а зовсім інша — коли у посадці можна замаскувати солдатів та техніку. Тому можливо, що ворог намагатиметься просуватися вперед, використовуючи тактику малих груп. Путін ставить завдання активізувати наступ до травня під сакральну дату, щоб захопити ще бодай щось. Максимум він відтягне дедлайн до осені. Основна ціль для російського диктатора — це Донецька область», — каже Ігор Романенко.

Ще два роки війни і чому мало надій на переговори?

За словами експерта, у разі захоплення, наприклад, Донеччини, Путін теоретично може піти на паузу у війні, бо потрібно «розсьорбувати» гору інших проблем, які є у Росії.

«Але наше керівництво не збирається просто так здавати території. Тож, якщо боротьба триватиме, то війна може продовжуватися ще цей і наступний рік. Так, про можливі трьохсторонні переговори всі говорять, називають різні місця, але ж Путін стоїть на своєму та заявляє: „здайте нам Донецьку область, тоді будуть якісь результати“. А Трамп розуміє, що варіант зустрітися втрьох без особливих змін у війні — нічого не дасть. Тому ідея заслати двох „великих“ дипломатів Кушнера та Віткоффа до України навряд чи щось змінить. Як і ідея проводити референдум щодо здачі територій не матиме результату. Та й наш президент навряд чи на це піде», — зазначає Ігор Романенко.

Експерт підкреслює, що варіант закінчення війни можливий за рахунок двох чинників — сили та впливу з боку України. Але якщо росіяни зберуть достатньо сил — вони будуть реалізовувати один із згаданих варіантів.

Повітряний терор: ракетні та дронові удари триватимуть

На думку експерта, росіяни продовжуватимуть масовані ракетні та дронові обстріли України, щоб спонукати нас до закінчення війни на їхніх умовах. Повітряний терор триватиме і далі.

«Він залишається як один із механізмів впливу. Цілі, ті ж самі. Це — Київ та важливі інфраструктурні об’єкти в інших містах. Росіяни і не припиняли від зими бити по енергетичних об’єктах та критичній інфраструктурі. Також завдають ударів по житлових будинках, аби посилити морально-психологічний тиск. Путіну треба, щоб у нас збільшилася кількість людей, які вимагатимуть віддати Донбас, щоб зупинити війну. Це основна ціль цих ударів — моральне виснаження людей від війни», — підкреслює експерт.

Внутрішні виклики: мобілізація та економіка

Також, на думку експерта, росіяни кинуть значні зусилля на те, щоб унеможливити або підірвати процес мобілізації в Україні.

«Цим процесом у нас повинна займатися поліція, а не ТЦК. Якщо людина не оновила дані, переховується і тікає — вона порушник закону. Її має знайти і затримати поліція, а не ТЦК. На жаль, цього поки у нас змінювати не хочуть. Тому нам варто не тільки боротися з ворогом, а ще й виконувати стратегічні цілі, які залишаються невирішеними: справедлива мобілізація, переведення економіки на військові рейки і зміни законодавства до умов ведення війни», — підсумовує Ігор Романенко.

Читати публікацію повністю →