Три чверті жителів українських сіл не планують переїздити до інших громад

Попри скорочення чисельності населення та складну соціально-економічну ситуацію, 74% мешканців сільських громад України планують залишатися у своїх населених пунктах щонайменше протягом найближчих двох років.

Про це під час презентації дослідження «Стан сільського розвитку в Україні: що люди вважають головними проблемами і що утримує їх у селі» повідомив співзасновник та дослідник Центру аналізу політики «Зміст» Андрій Некрасов, передає кореспондент Укрінформу.

Дослідження базується на результатах онлайн-опитування, проведеного у січні - березні 2026 року серед 1150 респондентів із 24 областей України. Воно охоплювало питання умов життя, зайнятості, доходів, доступу до послуг, безпекових факторів та впливу війни на розвиток сільських громад.

Водночас, зауважив Некрасов, результати відображають насамперед соціальні тенденції, а не статистично репрезентативну картину.

Читайте також: В Україні запускають проєкт із відновлення лісів із бюджетом у $5,4 мільйона

Зокрема, за результатами опитування, 67,6% респондентів заявили про скорочення чисельності населення у своїх населених пунктах, а 29% назвали це скорочення значним. Лише 18,3% опитаних фіксують зростання населення, переважно у громадах, які прийняли внутрішньо переміщених осіб.

«74% респондентів планують залишатися у своїй громаді протягом найближчих двох років, попри середню оцінку задоволеності життям на рівні 6,14 з 10», - сказав Некрасов.

Окремо автори дослідження звернули увагу на настрої молоді. За словами експерта, серед молодих людей впевненість у бажанні залишатися у громаді нижча, ніж у старших респондентів.

Читайте також: Зеленський сказав, що необхідно для сталого розвитку українських сіл

Серед головних причин можливого виїзду молодь називала нестачу кар’єрних можливостей, низькі зарплати та обмежений ринок праці. Водночас ключовими факторами, які утримують людей у селах, респонденти називали власне житло, родинні зв’язки, наявність роботи та земельної ділянки.

Що ж до сфери зайнятості, 68,8% респондентів повідомили про офіційну роботу, однак лише 7,7% працюють у форматі самозайнятості або підприємництва. Ще 21,5% опитаних протягом останнього року залишалися без оплачуваної роботи три місяці або довше. Основними причинами безробіття респонденти називали відсутність вакансій, доглядові обов’язки та низький рівень заробітної плати.

При цьому 41% домогосподарств мають місячний дохід до 15 тис. грн, а 63% респондентів повідомили, що змушені скорочувати витрати на продукти харчування. Майже половина опитаних заявила, що відмовлялася від м’ясних та молочних продуктів, а 10% - пропускали прийоми їжі через нестачу коштів.

Серед інфраструктурних проблем найнижчі оцінки отримали можливість заробітку, стан доріг, а також рівень безпеки та наявність укриттів. Майже 20% респондентів проживають у населених пунктах з обмеженим транспортним сполученням або без нього взагалі. Не менш важливим бар’єром є доступ до ліків та аптек.

Підсумовуючи, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик наголосив, що проблема скорочення сільського населення спонукає до перегляду державної політики.

Читайте також: В Україні запускають програму підтримки сільських громад у прифронтових регіонах на $4 мільйони

«Щороку з карти України зникають 15 - 16 сіл, що пов’язано як із процесами урбанізації, характерними для більшості країн світу, так і з відсутністю сталої політики сільського розвитку й умов, які б стимулювали людей залишатися жити у громадах. Водночас в Україні цей процес відбувається значно швидше, ніж у багатьох країнах Європи», - зазначив Башлик.

Сьогодні політика сільського розвитку потребує перезавантаження і має формуватися на основі практичних даних та реальних потреб людей, наголосив заступник міністра.

Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський заявив, що для сталого розвитку українських сіл необхідні спеціальні державні програми, вигідні кредитні умови та розбудова інфраструктури, які стимулюватимуть приватний бізнес і повертатимуть людей у громади.

Фото Укрінформу можна купити тут.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.