Треба говорити відверто, – військовий сказав, без чого неможливі строкові контракти в ЗСУ

В Україні планується реформування армії, яке, зокрема, передбачає нововведення щодо контрактної служби. Тепер для контрактників будуть визначені чіткі терміни служби. 

Військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ Олександр Мусієнко у розмові з 24 Каналом наголосив, що запровадження певних термінів служби для контрактників дає військовим більше ясності і зрозумілості. Однак потрібно враховувати важливі чинники.

До теми Новий закон Сирського: військові розкрили, що не так з ротацією на "нулі" і як це змінити

Що потрібно врахувати, запроваджуючи строкові контракти?

"Треба говорити відверто, для того, щоб впроваджувати певні терміни служби, маємо розуміти, скільки таких контрактів буде укладено", – наголосив Мусієнко.

Варто знати. Міністерство оборони та Генеральний штаб мають до кінця травня 2026 року сформувати документацію щодо контрактів із чіткими термінами служби. Врегулювання цих напрацювань має відбутися через постанови Кабінету міністрів. Водночас Володимир Зеленський пообіцяв зміни межах реформи ЗСУ вже з 3 червня 2026 року.

Завдяки цим реформам, увесь наявний особовий склад із перспективами залучення додаткових людей і збільшення кількості контрактників матиме розуміння і ясність щодо строків служби, які будуть зафіксовані.

Водночас реалізація цих планів залежатиме від того, яка кількість людей буде залучена до війська у майбутньому. Якщо змоделювати ситуацію, що, наприклад, через 10 місяців закінчиться термін контракту у певної кількості людей, то на той час їм має бути готова заміна. І це повинна бути не менша кількість тих, хто вже підписав контракт або планує невдовзі це зробити,
– пояснив військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ.

Тільки у такому разі можна говорити, на його думку, про закінчення терміну контракту військових і звільнення їх у резерв, в запас зі Збройних Сил з подальшою відстрочкою.

Водночас потрібно прив'язувати ці нововведення до технологічної складової. Оскільки на сьогодні в українській армії накопичується досвід щодо використання наземних роботизованих комплексів (НРК) і безпілотників, потрібно, як вважає він, переглянути роль і місце піхоти в структурі Збройних Сил.

Йдеться про можливості зменшення на певних позиціях кількості піхотинців і створення умов для утримання позицій НРК і безпілотниками.

Тому це комплекс питань, які стосуються не тільки кадрового забезпечення, а й імплементації і застосування методів технологічної війни, яку ми зараз запроваджуємо, її масштабування. Тоді буде зрозуміло, чи потрібна та кількість людей на певних напрямках, яка зараз є, або планується,
– підкреслив Олександр Мусієнко.

Цей процес передбачає зміни у відповідних нормативних документах, зокрема у бойових статутах, які визначають дії відділення, взводу, роти, батальйону, бригади під час оборони певних ділянок. І такі процеси, на його думку, мають відбуватися паралельно.

Зверніть увагу! Як вважає військова омбудсменка Ольга Решетилова, демобілізацію в Україні можна реалізувати, якщо буде розширено мобілізацію та залучення тих, хто нині уникає служби. Вона вважає, що новобранцям потрібно одразу визначати чіткі терміни служби – приблизно 2 – 3 роки. Завдяки цій визначеності можливо підвищити готовність українців долучатися до війська.

Тому що можемо, додав Мусієнко, укласти строкові контракти, всіх звільнити, а потім виявиться, що маємо недобір 30 – 40% і через це може на певній ділянці просісти фронт. А це несе багато ризиків з погляду національної оборони і безпеки.

Що передбачає армійська реформа щодо термінів контрактів?

• У межах реформи планується запровадити контрактний підхід до демобілізації. Існуватимуть три види контрактів із чіткими термінами служби, які будуть поширюватися і на чинних військових, і на новобранців.

• Буде можливість підписати контракт із гарантованою демобілізацією і відстрочкою до наступного призову в армію. Також контрактники зможуть переукласти договори, при цьому попередній період служби не враховуватиметься у новому контракті. Однак він матиме вплив на тривалість відстрочки. Її розраховуватимуть індивідуально. Також залишиться опція не укладати контракт.

• Контрактники матимуть чіткі терміни служби. Йдеться для чинних військових на бойових посадах – 10 місяців, для новобранців-претендентів на бойові посади – 14 місяців, для інших посад – від пілота БпЛА до медійника – 2 роки. Також вони самі можуть обирати собі посади – і бойові, і тилові.

Реформа передбачає підвищення мінімальної зарплати військовим у тилу з 20 до 30 тисяч, а винагородження для командирів різних рівнів зросте приблизно вдвічі. Ті, хто підпише "бойові" контракти, зможуть отримати винагороди за ризик "10/20/40". Вони нараховуватимуться на підставі наказів командирів військових частин. Зокрема йдеться про отримання 10 тисяч на день за перебування на позиції, 20 тисяч – за участь в ударно-пошукових операціях, 40 тисяч – за активні наступальні дії. Піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, отримуватиме у середньому 250 – 400 тисяч гривень на місяць.