Трамп планує розмову з президентом Тайваню, відносини з Китаєм під загрозою, – The Guardian

• Дональд Трамп заявив про намір провести розмову з президентом Тайваню Лай Чін-де, що може викликати напруження у відносинах з Китаєм.
• Китай висловлює занепокоєння через можливий контакт між лідерами та потенційне продовження постачання зброї Тайваню.

Дональд Трамп у середу, 20 травня, заявив, що поговорить з президентом Тайваню Лай Чін-де. Це є безпрецедентним кроком, який може похитнути відносини США з Китаєм.

Заява про розмову із Лаєм прозвучала уже вдруге за тиждень. Про це пише The Guardian.

Дивіться також Театр для Трампа і сигнал для України: чому зустріч у Пекіні стала перемогою Китаю

Що відомо про можливі контакти президентів США та Тайваню?

Трамп заявив, що працює над питанням Тайваню.

Я поговорю з ним (Лай Чін-де – 24 Канал). Я розмовляю з усіма… Ми працюватимемо над цим, над проблемою Тайваню,
– цитує його видання.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

У четвер, 21 травня, міністерство закордонних справ Тайваню заявило, що Лай буде радий поговорити з лідером США.

За словами особи, знайомої з цим питанням, дзвінок між лідерами ще не був запланований.

Але раніше у середу Лай заявив, що якби мав можливість поговорити з Трампом, він би сказав, що його уряд прагне підтримувати статус-кво в Тайванській протоці, і що саме Китай підриває мир своїм масштабним нарощуванням військової сили в Індо-Тихоокеанському регіоні.

До слова, під час візиту у Пекін Трамп заявив, що США не підтримуватимуть незалежність Тайваню.

Жодна країна не має права анексувати Тайвань. Народ Тайваню дотримується демократичного та вільного способу життя, і демократія та свобода не повинні розглядатися як провокація,
– сказав Лай.

Важливо! Президенти США та Тайваню не спілкувалися безпосередньо з того часу, як Вашингтон переніс дипломатичне визнання з Тайбея на Пекін у 1979 році.

Водночас наприкінці 2016 року Трамп як президент порушив десятиліття дипломатичного прецеденту. Він поспілкувався із тодішньою президенткою Цай Ін-вень.

Політичні наслідки цієї розмови не забарилися. Уряд Китаю подав скаргу до Білого дому, а команда Трампа применшувала значення розмови.

Тим часом Пекін ніколи не відмовлявся від застосування сили для встановлення контролю над Тайванем.

Його обурює давня військова підтримка США острова з метою стримування військових дій Китаю.

Що буде із продажем зброї Тайваню?

Посадовці адміністрації Трампа зазначають, що він загалом схвалив продаж Тайваню найбільшої кількості зброї, ніж будь-який інший президент США. Американський глава також назвав майбутні продажі зброї "дуже гарним козирем у переговорах".

Але після поїздки до Пекіна Трамп заявив, що ще не вирішив, чи буде продовжувати продаж зброї Тайваню на суму до 14 мільярдів доларів.

Водночас як республіканські, так і демократичні законодавці США закликали адміністрацію Трампа продовжувати продаж зброї.

Довідково. Тайвань стратегічно важливий для США. Острів з населенням 23 мільйони людей є четвертим за величиною торговельним партнером США після Китаю. Значна частина торгівлі базується на експорті до США передових напівпровідників, які підживлюють світову економіку.

В етері 24 Каналу голова аналітично-адвокаційної організації "Центр спільних дій" Олег Рибачук зазначив, що Китай хотів би, щоб США не брали на себе зобов'язання захищати зі зброєю незалежність острова у випадку добровільного приєднання, якщо виникнуть якісь сутички.

"Це ключове питання, тайванська влада зараз зреагувала, суттєво скоротила закупівлі зброї від США, хоча раніше передбачались багатомільярдні контракти", – розповів експерт.

І як вважає головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус для США та Китаю наразі питання щодо Тайваню, а ще Ірану та китайських інвестицій у Венесуелу, важливіші, ніж війни Росії з Україною.

Що відомо про ситуацію навколо Тайваню?

Наприкінці квітня Тайвань привів війська у стан підвищеної готовності через присутність поблизу острова 9 китайських кораблів і 22 літаків. Президент Лай заявив, що Пекін використовує військову присутність для психологічного тиску.

А наприкінці березня Китай розмістив у районі Тайванської протоки понад 200 модернізованих винищувачів J-6, переобладнаних під безпілотні платформи. За даними експертів, їх можна застосовувати для масового виснаження систем ППО у разі ескалації. Тоді аналітики не виключали сценарій комбінованого удару із залученням авіації, ракетних систем і дронів.

Сам Сі Цзіньпін уперше за десятиліття зустрівся із представницею тайванської опозиції Чен Лівень під час якої наголосив на неминучості "возз'єднання" остова з материковим Китаєм.