Тиск замість права: чому БЕБ має припинити переслідування авіакомпаній за лізинг
Київ • УНН
БЕБ переслідує авіакомпанії через перекваліфікацію лізингу літаків у роялті. Слідчі ігнорують рішення судів та міжнародні конвенції про оподаткування.
Спроби Бюро економічної безпеки і фіскальних органів перекваліфіковувати міжнародний лізинг транспортних засобів у "роялті" перетворилися на інструмент силового тиску на авіаційний бізнес. Під кримінальним переслідуванням опинилася стандартна для світового авіаринку господарська операція лізингу, яка за своєю правовою природою є користуванням майном, а не використанням об’єктів інтелектуальної власності. Попри сформовані судові підходи та дію міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, БЕБ відкриває кримінальні провадження щодо авіакомпаній, створюючи ефект залякування, блокування діяльності та витіснення галузі з української юрисдикції. Судді у відставці, опитані УНН, наголошують, що слідчі зобовʼязані враховувати рішення судів, а їх ігнорування створює ризики системного тиску на бізнес.
Кримінальне переслідування авіабізнесу
Слідчі Бюро економічної безпеки відкрили низку кримінальних проваджень, у яких фігурують майже всі українські компанії, які беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці. Від тиску БЕБ постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній: МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", "Н3ОПЕРЕЙШІНС" та "Скайлайн". Крім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й у інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.
Важливо розуміти, що за понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу в Україні не змінювалось і раніше воно не викликало запитань чи зауважень як з боку податкових, так з і з боку правоохоронних органів. Ситуація змінилась після того, як Державна податкова служба України 24 травня 2024 року випустила статтю з розʼясненнями щодо оподаткування лізингових операцій авіакомпаніями. Податківці вказують, що лізинг повітряних суден у компаній-нерезидентів необхідно оподатковувати як роялті. При цьому фіскали жонглюють статтями міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, стверджуючи, що за оренду літаків авіакомпанії повинні сплачувати збори як за використання інтелектуальної власності.
Варто зауважити, що згадана стаття на сайті ДПС не є нормативно-правовим актом і не може бути законною підставою для зміни підходу до оподаткування, а тим більше для криміналізації стандартних господарських операцій.
Додатковий ризик становлять спроби слідчих Бюро економічної безпеки застосовувати нове трактування ретроспективно, до попередніх податкових періодів. Це підриває принцип правової визначеності та передбачуваності для авіаційного бізнесу й фактично перетворює господарську операцію на "пастку" заднім числом.
Такий підхід - це не просто помилкове трактування норм податкового права, як українського, так і міжнародного, а "податок на український прапор", який робить українських авіаперевізників неконкурентними на глобальному ринку, вважає експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки "Українська авіатранспортна Асоціація" Микола Щербина.
Українська цивільна авіація переживає один із найважчих періодів за всю історію незалежності. Закрите через війну небо знищило внутрішній ринок авіаперевезень, авіакомпанії були змушені релокуватись за кордон, утримання флоту там вимагає колосальних витрат, компанії працюють у складних умовах світової конкуренції, а додатковий фіскальний та правоохоронний тиск лише поглиблює кризу.
Суди одностайні: лізинг це не роялті
Українські суди різних інстанцій вже неодноразово наголошували, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності, а отже стандартні лізингові платежі не можуть автоматично вважатися роялті. Цей підхід був застосований в низці спорів щодо оренди та лізингу транспортних засобів, зокрема залізничного транспорту, а також сільськогосподарської техніки.
Наприклад Вищий адміністративний суд України прямо вказує, що роялті стосується використання патентів, торговельних марок, ноу-хау, креслень, технологій та спеціалізованих інноваційних рішень. Натомість звичайні виробничі активи та транспортні засоби до таких категорій не належать.
Крім того, судді у своїх рішеннях наголошують, що оренда транспортного засобу є господарською операцією користування майном, а не передачею прав інтелектуальної власності.
Тож, відповідно до вже сформованої судової практики оренда транспорту, яким в тому числі є повітряні судна, це господарська операція, а ліцензійні платежі – це зовсім інша правова природа.
Однак це не заважає Бюро економічної безпеки продовжити переслідування авіакомпаній через нібито несплату ними роялті за лізинг літаків та вертольотів.
Врахування позиції судів обовʼязок, а не вибір
Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський у коментарі УНН наголошує, що правоохоронні органи під час своєї діяльності не можуть ігнорувати сформовані правові підходи.
Звичайно, рішення судів або слідчих суддів, що набули чинності, мають враховуватися слідчими правоохоронних органів
Ще жорсткіше ситуацію оцінює суддя Вищого адміністративного суду у відставці, адвокат Олександр Ситников. За його словами, проблема невиконання або фактичного ігнорування судових рішень існує роками та виходить далеко за межі діяльності БЕБ.
Будемо виходити навіть із позиції Конституції України – судове рішення є обов'язковим для виконання всіма органами державної влади, незалежно від їх направленості. Якщо рішення є – воно повинно виконуватися
На його думку, коріння проблеми частково лежить у старих підходах, які перейшли в новостворені структури з попередніх органів.
Ця проблема існує вже багато років. Вона не тільки в БЕБ, куди більшість працівників перейшла з податкових органів. А в податкових органах, так би мовити, чхати хотіли на рішення суду
Він навів приклад власної адвокатської практики, коли навіть після рішення Верховного Суду про скасування податкового повідомлення-рішення кримінальне провадження, яке розслідувало БЕБ, не закривалося.
Фактично йдеться про системну проблему невиконання або ігнорування судових рішень та судової практики слідчими Бюро економічної безпеки.
Особливу складність створює й специфіка кримінального процесу. За словами судді у відставці, на стадії досудового розслідування можливості бізнесу захищати свої права суттєво обмежені. Це, як показує практика, відкриває можливості перед БЕБ для переслідування цілої галузі.
На стадії досудового розслідування фактично неможливо оскаржити їх дії. Тільки після того, як справа потрапляє до суду. У нас так побудоване кримінально-процесуальне право
Саме тому кримінальні провадження можуть роками створювати ризики для підприємств через блокування діяльності, арешти майна, вилучення документів, репутаційні втрати та ускладнення міжнародної співпраці.
Для авіаційної галузі наслідки можуть бути особливо болючими. Більшість світового авіаринку функціонує саме через лізингові механізми. Українські компанії, які працюють на міжнародних маршрутах або виконують гуманітарні та спеціалізовані місії за кордоном, інтегровані в глобальну модель функціонування ринку. Спроби створити особливий підхід до оподаткування в Україні можуть не лише вдарити по окремих підприємствах, а й поставити під ризик конкурентоспроможність усієї галузі.
До того ж ігнорування БЕБ міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, які підписані між Україною та десятками іноземних держав, додатково ставить під удар репутацію нашої держави як надійного партнера, що працює у визначеному правовому полі.
Перекваліфікація транспортного лізингу в "роялті" показала протиправну практику, коли міжнародні конвенції та сформована судова практика фактично ігноруються, а їх підміняє довільне "внутрішнє" трактування — із наслідком у вигляді системного тиску на бізнес.
Якщо сформована судова практика не враховується під час розслідувань, бізнес отримує небезпечний сигнал: навіть перемога в суді не гарантує захисту від повторного тиску. А для країни, яка прагне залучати інвестиції та відновлювати економіку в умовах війни, такий сигнал може мати надто високу ціну.
ЕкономікаКриміналПублікаціїЗакониТехнікаОбшукВійна в УкраїніДержавна податкова служба УкраїниБюро економічної безпеки УкраїниУкраїнаСхожі новини
Iran: Data show partial restoration of internet connectivity
НКЕК пропонує спрямувати 35 МГц у діапазоні 2600 МГц для розвитку мобільного зв'язку
FM Tsahkna: Estonia plans to continue sustained military support for Ukraine
