"Тіньове членство" України у ЄС: опція для країн другого сорту чи прорив у Європу

Для України знов "вигадали велосипед" - новий формат проміжного статусу членства у ЄС, який начебто передбачає інтеграцію у блок, але не дає права голосу та інших "плюшок". УНІАН дослідив, "зрада" це чи "перемога".

У ЄС щодо українського членства є певний "розлад свідомості". Бо, з одного боку, нам пропонують інтегруватися, "тримають на світі" своєю підтримкою, на тлі війни з РФ, але не хочуть бачити рівними і опираються повноцінному вступу України у ЄС на загальних засадах.

Та й ми, відверто, не "відмінники" щодо реалізації плану євроінтеграції, через що нам вже не раз блокували фінансування від ЄС. І, схоже, європейці хочуть цю перехідну ситуацію "законсервувати", пропонуючи нам якийсь новий незрозумілий формат вступу до блоку. Тим паче, що "на столі" лежить пропозиція від США - "членство у ЄС в обмін на Донбас", яку європейці публічно відкинули, але не забули.

Останнім часом інсайди західних ЗМІ стають все більш… неоднозначними. Як оцінювати те, що на повному серйозі вони публікують інформацію про нібито українську пропозицію перейменування частини Донбасу на "Донніленд"? Якщо це й мало місце, то це був відвертий та сміливий тролинг Трампа, який дуже любить гучні назви (на честь самого себе головним чином).

Але, як бачимо, європейцям певний "перемовний тролинг" теж не чужий. Бо інакше важко оцінити "тіньове членство", як альтернативу повноцінній інтеграції України у ЄС. Більше того, що ці пропозиції не офіційні, а саме на рівні інсайдів, чуток та натяків.

Як подає це Financial Times, Німеччина пропонує нам "символічні" пільги на етапі перед вступом, але без доступу до основних фінансових програм ЄС і без права голосу в ухваленні рішень. Тобто трохи розширену модель асоційованого членства, яка в нас вже діє.

Французи ж пропонують "статус інтегрованої держави", який давав би Україні те ж, що й у німецькій пропозиції, але акцентують увагу на блокуванні нам саме сільськогосподарських субсидій, до яких французькі фермери дуже "прикипіли душею" й не хочуть ні з ким ділитися.

Власне, ключове питання – це саме все пропонують як "альтернативу членству" чи як посилення підтримки нас як кандидата? Це поки не дуже зрозуміло. Але виглядає все не менш дивно, ніж "Донніленд" - але "тіньовий" і під синьо-зірчастим прапором ЄС.

Ця тема отримала значний резонанс в Україні як серед посадовців, так і серед опозиції і навіть пересічних українців, яким вже давно розказують, що повноцінне членство буде "от-от".

Реакція провладного табору різко негативна – від лаконічного "погано, категорично погано" від очільника Офісу президента Буданова до більш дипломатичного, але не менш категоричного "Україна не прийматиме жодних "ерзац-членств"" від міністра зовнішніх справ Сибіги.

Сам президент Зеленський також вже парою слів прокоментував дивні пропозиції, де наполіг, що "Україні не потрібне символічне членство в ЄС – лише повноправне". Але загалом помітно, що посадовці стримуються, очікуючи на роз’яснення від європейських партнерів напередодні чергових перемовин.

Більш розгорнуто висловлювалися провладні депутати. Наприклад, Єгор Чернєв.

"Україну хочуть позбавити унікального історичного шансу, який випадає раз на сто років. І найгірше те, що це намагаються зробити наші найближчі друзі… Нас не хотіли бачити ані в ЄС, ані в НАТО, з нами не хотіли рахуватися і через нашу голову завжди намагалися вирішувати свої питання напряму з росією. Але сьогодні… Україна завдяки власній армії та героїчному народу стала занадто сильною та впливовою, щоб за результатами всіх цих потрясінь нею можна було нехтувати, - зауважує нардеп. – Але все одно намагаються. Навіть найближчі друзі, які хочуть, щоб ми своєю боротьбою купували для них час, не готові ділитися з нами результатами цієї спільної боротьби".

А ось експосол України у США Валерій Чалий прокоментував це анекдотом про різновиди членів (у політичному сенсі). Зокрема про "асоційованого члена" фрагмент наступний:

"Це, куме, як отой ваш сусід. Щовечора приходить до нас під тин, стає навшпиньки, заглядає через паркан і каже: "Ох і гарно ви, хлопці, сидите! Ох і наливка у вас пахуча! Я душею і серцем з вами!", - іронізує дипломат щодо "тіньового"… чи-то "асоційованого членства" України у ЄС.

Експерт-міжнародник Богдан Бернацький вважає, що нам варто серйозно сприймати інформацію про потенційне "тіньове членство", проте не погоджуватися з цією пропозицією, а йти "кластер за кластером" на шляху євроінтеграції – бо це надійніше.

"Ця та інші подібні ідеї "прискореного" членства у ЄС час від часу виникають. Але питання участі України у Європейському союзі має будуватися на загальноприйнятих рамках, оскільки всі тимчасові або проміжні варіанти дійсно збирали медійну увагу, проте відтермінували реальне виконання кластерів. Створення нових прецедентів та інструментів лише затягне процедуру, а не прискорить її, - наполягає фахівець. – Звичайна процедура – відкриття кластеру за кластером - може затягнутися надовго, але у цьому випадку ми матимемо передбачуваність".

У контексті причин появи подібних пропозицій прискореного членства України у ЄС пан Бернацький нагадує про американську пропозицію на мирних перемовинах щодо "вступу до ЄС вже у 2026 році".

"Це не перша і, мабуть, не остання пропозиція з особливими умовами для України, з огляду на те, з якою невпевненістю проходять [мирні] переговори. Ця прив’язка до того, що Україна матиме членство у ЄС в разі укладання якоїсь угоди, яка обговорювалась і Вашингтоном, і Брюсселем, має мало шансів на реалізацію, оскільки до мирної угоди дуже-дуже далеко. Про що свідчить динаміка мирного процесу. Тому потрібно зосередитись на відкритті кластер за кластером. Можливо з новим керівництвом Угорщини це буде простіше", - завершує він свою думку.

Іван Ус, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, також вбачає у новій пропозиції "коріння" з мирних перемовин зі США, які намагалися "обміняти" Донбас на членство у ЄС заради угоди. Але це лише "частина причин".

"Частково це так. Єдине що – коли Штати почали казати про прискорене членство України у ЄС, то мали на увазі ніяке не "тіньове", а повноцінне членство в обмін на Донбас. Країни ЄС, зокрема очільник Німеччини Мерц, тоді питали: "а чого це якісь зовнішні гравці будуть вирішувати долю ЄС?", натякаючи на США, - каже експерт. – У ЄС є значні претензії до США з приводу хвилі розширення 2004 року. Вважається, що вступ країн, які були раніше у сфері впливу СРСР – це "Вишеградська група" та країни Балтії – нав’язали Штати, щоб послабити там вплив РФ. Німцям не подобається ситуація, коли американці кажуть, що "ці, ці і оці мають бути у ЄС". Бо це було вже".

Пан Ус нагадує, що з 2004-го та 2007-го вже минуло 20 років, але проблеми з інтеграцією "нових членів" досі не подолані. Час минає, але ці країни залишаються "п’ятим колесом" у Євросоюзі - "постійно тягнуть ЄС кудись не туди, але їх багато і опиратися їм важко".

Тобто є розбіжності щодо нашого членства та загалом розширення ЄС - як між США та ЄС, так і всередині блоку між "старими" та "новими" членами. Втім, і "старі", і "нові" не хочуть наразі бачити у блоці Україну, бо для перших це, передусім, питання влади й контролю над блоком, а для других – грошей.

"Тому й не виключаю у далекій перспективі у якомусь вигляді повернення до "класичного ЄС" з 15 країн. До того ЄС, який існував до розширення 2004 року. Зрозуміло, що це важко вже зробити, але серед старих членів ЄС домінує думка, що те розширення послабило блок", - каже фахівець з міжнародної економіки.

Іван Ус пояснює, що пропозиція "тіньового членства", хоч і є певним наслідком американських пропозицій щодо мирних перемовин, але цілком відображає внутрішню інституційну кризу усередині ЄС.

Американська пропозиція не отримала підтримки, бо Україна не захотіла віддавати Донбас, "що логічно, бо всі ми пам’ятаємо що було потім з Чехословаччиною, коли вона віддала Судети Третьому Рейху", каже фахівець. Але "старі" європейці побачили у цій ідеї нові можливості для себе. І це вже історія не стільки про дивні пропозиції для України, як про страх "старих" членів ЄС перед новими і бажання повернутися до "старих гарних часів".

"Зараз триває дискусія щодо "Проєкту Європа" - яке в нього майбутнє та чи є воно взагалі. Західні виробники сталі у 1951 році об’єдналися, щоб не конкурували між собою, а разом освоювати ринки. Всі ці інституції створювалися, саме щоб західні європейські країни ладнали між собою, а не воювали. Поступово це й набуло форми того ЄС, який ми зараз бачимо, - продовжує експерт. – Але під впливом США, після 2004 року до ЄС прийняли країни, які мають іншу ідеологію та погляди. Західні країни дуже "обпеклися" з тим же Орбаном, бо взагалі не продумали можливість такого блокування і не заклали можливості виключення країни-порушника з ЄС"

І це не просто абстрактне "невдоволення". Мова про мільярди євро субсидій та різних субвенцій, доступних саме членам ЄС, і про те, хто матиме право голосу у їх розподіленні.

"Є небажання старих членів ЄС бачити Україну у своєму складі. Але і нові члени бояться, що, в разі нашого вступу, буде перерозподіл субсидій, які заберуть у них і віддадуть українцям. Тому й вони проти нашого вступу. Всі ці ризики ми бачимо, і їх треба якось нам усунути", - вважає Іван Ус.

Власне, саме тому німці та французи й шукають якийсь "посередній варіант", щоб помирити "і гарних, і розумних".

"Тіньове членство" - це спроба ЄС знайти щось посереднє і для України, і для тих членів блоку, які не розуміють, як Україна може стати членом Євросоюзу. Щось, щоб не дратувати їх цією темою. Хоча незрозуміло що таке "посереднє", бо членство або є, або його немає. Пошук нової формули членства - це спосіб показати, що "ми щось робимо", що членство буде суто на папері, але без конкретики. Це спроба знайти варіант "і вовки ситі, і вівці цілі", - вважає експерт. – Сама ця ідея чітко не сформована. Взагалі не розписано, що саме таке "тіньове членство" буде означати і чим буде відрізняти від статусу "країни-кандидата на вступ", який в нас вже є".

Якщо ж поточна пропозиція не матиме для України ніяких переваг, то ми її не приймемо.

"Не пам’ятаю, щоб ЗМІ, які ці інсайди подали, давали деталі щодо кращого доступу України до фондів ЄС, ніж ми вже маємо. Це не те, чого прагне Україна. Так, добре, отримаємо ми цей статус – що далі? – продовжує Ус. – Україна всі нюанси розуміє, і тому лунають такі [негативні] заяви від всіх посадовців, які задіяні у процесі євроінтеграції. Окрім очільника МЗС я б хотів, щоб ще пан Качка, віце-прем’єр з питань євроінтеграції, висловив свою думку. Ми дякуємо європейцям за пошук нових рішень, але не варто шукати щось, що буде нівелювати наші перспективи повноцінного членства".

Попри всі ці розбіжності у цьому "багатокутнику зради" щодо нашого членства між Києвом, Вашингтоном, "новими" та "старими" членами блоку, пан Ус все одно налаштований оптимістично щодо вступу України у ЄС - без конкретних строків, але з конкретною умовою.

"Як на мене, членству України у ЄС буде передувати інституційна реформа та створення можливості виключення будь-якої країни з Союзу. Це й нам може бути вигідно, бо коли нам зараз кажуть, що "ви не готові", "ви не відповідаєте вимогам", то тоді б ми могли відповісти, що вони зможуть просто нас виключити з ЄС, якщо ми все не виправимо, - пояснює головний консультант з НІСД. – Але цю опцію зараз відчайдушно блокують "нові члени", які вже давно не нові – 1 травня буде як раз 22 річниця їхнього членства. Через відсутність можливості виключення ЄС зараз дуже страждає. Без інституційної реформи ЄС нових членів не буде загалі".

Тож, "тіньове членство" для України - це більше історія не про нас, а про внутрішні протиріччя у самому ЄС, у конкуренції за владу та гроші, а також у протистоянні двох концепцій розвитку Євросоюзу – "статус кво" проти так званого "багатошвидкісного ЄС", концепція якого з’явилася у "старих членів" ще після Brexit`у. А питання членства України у ЄС стало радше каталізатором цих протиріч та приводом знов запропонувати стару ідею під новим "соусом" - "а раптом українці погодяться стати другим сортом у ЄС?".

Експерти правильно наголошують, що нам потрібно дотримуватися офіційного плану вступу з кластерами та власним "домашнім завданням", яке дає нам право не лише очікувати, але й вимагати в обмін на свої зусилля реального членства, а не якоїсь фікції. Адже ми в межах євроінтеграції теж йдемо на значні поступки, змінюючи своє законодавство.

Але головний наразі чинник – питання безпеки у Європі, де ми вже воюємо, а інші європейські країни може скоро почнуть. І тоді всі ці несуттєві сварки відійдуть на другий план, як вони забулися у 2022 році. Бо в нас є армія, зброя і масові військові технології, які у перспективі є ключовими для виживання ЄС. Питання лише у тому - чи осяйнуть це європейці до агресії з боку РФ (прямої або гібридної), чи вже після. Кремль обов’язково зробить так, щоб європейці забули про свої протиріччя.