"Ти робиш сальто – і раптом зникає світло": артистка цирку чесно розкрила залаштунки професії

Більшість із нас хоча б раз у житті були у цирку та, затамувавши подих, захоплювалися складними трюками, небезпечними сальто та яскравими костюмами артистів. Та за ідеальною картинкою на манежі ховаються виснажливі тренування, постійні переїзди, травми та життя у шаленому ритмі.

Дізнаватися деталі про ту чи іншу професію завжди цікаво, особливо коли йдеться про творчу сферу. 24 Канал поспілкувався з цирковою артисткою Анастасією Стецюк та розпитав її про найцікавіші деталі професії: від початку кар'єри і перших контрактів за кордоном до життя на гастролях, складнощів роботи та неочікуваних ситуацій під час виступів.

Дивіться також "Усі нескінченно фліртують, а судно має тюрму та морг": чим ще дивує робота фотографа на лайнері

Що стоїть за оплесками глядачів: відверто про життя циркової артистки

Розкажіть, будь ласка, про себе та про те, як у вашому житті з'явився спорт і циркове мистецтво?

Мене звати Анастасія, мені 22 роки, і я працюю цирковою артисткою. Пам'ятаю, коли мені було 6 років, я обожнювала дивитися телепередачу "Україна має талант", і там постійно виступали циркові артисти та акробати. Про цирк я тоді не замислювалась, а ось акробатика мене дуже зацікавила. Я ще тоді сказала своїм батькам: "Хочу так само".

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Як зараз пам'ятаю: сиджу на уроці в школі, це був 1 клас, і приходить тренер зі спортивної акробатики набирати групу дітей на тренування. Я відразу попросила візитку з номером телефону, і вже наступного дня була в залі.

Анастасія / фото надані для 24 Каналу

Тренувалась я у Вінницькій школі акробатики – найсильнішій школі в Україні. Так почалася моя спортивна кар'єра з 6 років. Циркове мистецтво в моєму житті з'явилося набагато пізніше, після завершення спортивної кар'єри у 15 років. Я виконала норматив майстра спорту України, а згодом дізналася, що існує циркова академія, у якій готують циркових артистів. Недовго думаючи, я вступила до академії у Києві, і з того моменту моє життя змінилося на 180 градусів.

Чи мріяли ви з дитинства працювати артисткою цирку, чи це стало несподіваним поворотом у житті?

Як я вже відповідала у першому питанні, про існування академії, де навчають майбутніх циркових артистів, я дізналася від тренера. Це "Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв". Тому так – це був несподіваний поворот у житті, адже я хотіла продовжувати кар'єру, але вже не спортивну.

З дитинства я мріяла стати акторкою, зніматися у кіно, постійно вчила різні сценки з мультфільмів і показувала їх батькам, ніби в театрі. В принципі, я не дуже далеко відійшла від цієї мрії, тому що цирк – це та сама акторська майстерність, тільки без тексту. Коли закінчиться моя циркова кар'єра – хто знає, можливо, ця мрія стане реальністю.

З чого починався ваш шлях у цій сфері та як ви отримали свою першу роботу у цирку?

Шлях у цирковій сфері почався з навчання в академії та регулярних тренувань. Рік я стабільно навчалась, тренувалась і готувалась до того, про що ще сама не знала. Чому лише рік? Тому що потім я вже почала працювати, і наступні два роки навчання були онлайн.

Зараз я працюю сама в жанрі еквілібристики, але на той момент я тренувалась і згодом почала працювати в парі з хлопцем – це була змішана пара, де я була верхньою, а він нижнім. Тобто він тримав мене, кидав, ловив, ми робили акробатичні трюки та підтримки – усе так само, як було у спорті.

Анастасія зі своїм партнером на виступі / фото надані для 24 Каналу

Згодом нас помітив режисер циркового шоу "Інші" у Києві. Саме так і почалася моя циркова кар'єра. Але встигли ми попрацювати лише три тижні, тому що потім почався карантин через COVID-19, і в Україні все закрилося, на превеликий жаль.

Як склалося, що ви почали працювати за кордоном? Яким був шлях до цієї роботи?

2021 рік – це був рік нашого випуску. Від академії ми поїхали до Львівського цирку з шоу, поставленим режисеркою, з якою я співпрацюю досі. Саме вона відібрала нас у шоу, яке називалося "Коло". Першим контрактом за кордоном став німецький цирк "Weihnachtszirkus". Тоді мені було 17 років. Зараз за спиною вже чимало контрактів, і попереду, думаю, ще більше.

Чи виникали у вас труднощі на початку кар'єри: фізичні, емоційні або пов'язані з переїздами та адаптацією?

Були труднощі з мовою, тому що я одразу почала працювати за кордоном, а англійська на той момент у мене була не на дуже високому рівні. Через це було досить складно спілкуватися з людьми та іншими артистами в цирку. Ще одна складність – це постійна зміна колективу на контрактах. Новий контракт – нові люди в команді.

Ти за певний час звикаєш до людей, знаходиш справжніх друзів, а потім раптом ви вже на різних контрактах і спілкуєтесь лише телефоном. Але загалом не можу сказати, що були якісь серйозні труднощі. Для мене початок кар'єри був у кайф.

Анастасія під час виступу / фото надані для 24 Каналу

З переїздами теж проблем майже не було. Лише постійне відчуття: "Вау, ми летимо в Америку? Це що, Нью-Йорк, і я тут буду працювати?" – тільки позитивні емоції. Усе було легко й спокійно, як і зараз, в принципі.

У чому полягає суть вашої роботи та як виглядає типовий робочий день артистки цирку?

Суть роботи циркового артиста – не просто "робити трюки", а створювати емоцію, атмосферу та захоплення у глядача. Ще одна важлива частина – це дарувати людям відчуття дива. Навіть коли артист сам втомлений або переживає складний період, він виходить на манеж і створює магію для залу. Для багатьох артистів цирк – це не просто професія, а спосіб життя.

Мій типовий робочий день – це макіяж і зачіска, потім я йду розминатися та виставляти реквізит. Після цього відпрацьовую два шоу: вдень і ввечері, а потім ще йду на тренування. Додому повертаюся після 12 ночі.

Саме так я зараз живу й працюю на контракті в Німеччині. Бували контракти, коли у тебе три шоу на день, і ти буквально проводиш увесь день у цирку: з ранку до вечора. Але це не означає, що ми не живемо життя поза межами цирку. За межами цирку ми звичайні люди.

Який у вас графік роботи та наскільки складно постійно жити у роз'їздах і змінювати міста чи країни?

Я звикла до постійних переїздів – моє життя це рух. Завдяки своїй професії я подорожую світом, і за 5 років роботи цирковою артисткою вже побувала у 10 країнах.

Чи легко звикнути до такого способу життя, коли доводиться постійно змінювати локації та бути далеко від дому?

Для мене було легко звикнути до такого способу життя. Я кайфую від того, що постійно змінюю країни чи міста в країні, де знаходжуся. Звісно, я сумую за батьками, ми дуже рідко бачимося. Але мені пощастило в тому, що я працюю разом зі своїм братом – він теж цирковий артист. Тому частинка сім'ї завжди поруч. Батьки пишаються нами й завжди підтримують, навіть якщо знаходяться за тисячі кілометрів від нас.

Анастасія під час виступу / фото надані для 24 Каналу

Які умови роботи у цирку можуть здивувати людей, які ніколи не бачили цього зсередини? Можливо, існують якісь незвичні правила чи заборони для артистів?

У світі цирку є багато речей, які для людей "ззовні" можуть виглядати дуже незвично, особливо в гастрольних цирках, де буквально існує окремий маленький світ. Ось що часто дивує людей, на мою думку: артисти можуть жити прямо біля цирку: у караванах, трейлерах або службових апартаментах.

Постійні переїзди: сьогодні ти в одному місті, а через кілька днів – уже в іншому. Графік буває дуже жорсткий: по 2 – 3 шоу на день плюс репетиції. Багато артистів виходять на манеж навіть тоді, коли втомлені, мають травми чи погано себе почувають. Деякі роками живуть далеко від сім'ї. І ще момент, який дуже дивує людей: у цирку ти постійно між двома світами. Глядач бачить блиск, костюми й "вау", а за лаштунками це часто важка фізична праця, недосип, переїзди й життя на валізах.

Також існують певні правила. Наприклад, не можна торкатися чужого реквізиту без дозволу. Для артиста його реквізит – це святе, особливо якщо це повітряний реквізит, стоялки, трапеція тощо. Часто не можна самостійно змінювати костюм, музику, хореографію, світло чи елементи номера без погодження.

Перед виходом на манеж багато артистів не люблять "поганих" фраз або зайвого шуму – у кожного є свої забобони та ритуали. У деяких колективах існує правило: "манеж – не місце для особистих драм". Навіть якщо між артистами є конфлікт, на шоу всі повинні працювати професійно. Навіть коли в особистому житті не все гладко, не слід переносити це в роботу, бо це дуже відволікає.

На манеж потрібно виходити лише з думкою: "Зараз я працюю, усе інше – потім". У гастрольному цирку також можуть бути правила щодо проживання: тиша після певного часу, порядок у караванах, заборона селити сторонніх людей, правила щодо тварин або домашніх улюбленців.

Анастасія під час виступу / фото надані для 24 Каналу

Чи траплялися з вами незвичайні або непередбачувані ситуації під час виступів?

Так, траплялися. Наприклад, вимикалася музика під час номера, але зупинятися ти не повинен, тому продовжуєш виступ, а глядач підтримує оплесками. Бувало й таке, що вимикалося світло під час трюку, коли я працювала в акробатичній парі.

Коли ти робиш сальто в руках партнера, вже зайшла на трюк – і раптом немає світла. Звичайно, у такі моменти ти зупиняєшся, але були випадки, коли світло зникало просто під час виконання трюку, і це дійсно страшно.

Також я губила лінзу на манежі, а зір у мене – 6. Уявляєте, як мені було виконувати трюки в одній лінзі: одне око бачить усе, а інше – буквально нічого. Таких історій дуже багато. Є й ті, що пов'язані з травмами, але це не дуже приємно згадувати.

Дивіться також Українка, яка потрапила у Google, розповіла про несподіване завдання на співбесіді

Наскільки важко фізично та емоційно постійно виступати на сцені та підтримувати хорошу форму?

У цирку це реально дуже виснажливо: і фізично, і емоційно. Тіло майже постійно перебуває в навантаженні: розминка, шоу, тренування, кілька виступів на день, постійні синці та мозолі. Потрібно постійно підтримувати хорошу форму, витривалість і вагу. Тіло для циркового артиста – це буквально робочий інструмент.

Емоційно теж непросто: переїзди, мало часу на сім'ю, конкуренція, порівняння, страх травм або втрати форми. Є ще психологічні моменти: чи добре я сьогодні відпрацювала, чи виглядаю "достатньо добре", чи є прогрес.

Анастасія під час виступу / фото надані для 24 Каналу

Усе це для нас дуже важливо. Через це багато артистів живуть у постійному внутрішньому тиску. Але водночас сцена та манеж дають дуже сильне відчуття свободи та живої енергії, через яке люди часто закохуються в цирк на все життя.

Які навички та риси характеру, на вашу думку, є обов'язковими для людини, яка хоче працювати у цирку?

Для цирку одного таланту зазвичай недостатньо. Тут дуже багато вирішують характер і витривалість. Найважливіші риси та навички – це дисципліна, терпіння, сильна психіка, відповідальність, фізична витривалість, уміння працювати в команді, самоконтроль, готовність до нестабільності, харизма й подача. І ще одна дуже важлива річ – це любов до сцени й манежу. Бо без цього витримати такий спосіб життя дуже важко.

Чи плануєте ви і надалі розвиватися у цій сфері? Яким загалом бачите своє майбутнє?

Мені лише 22, і зупинятися я поки що не збираюся. Кожного дня я розвиваюсь у цьому напрямку, і це загартовує та робить мене ще сильнішою. А про те, як я бачу своє майбутнє, знаю тільки я сама, тому це залишиться зі мною і в моїй голові.

Анастасія під час виступу / фото надані для 24 Каналу

Що б ви порадили людям, які мріють пов'язати своє життя з цирковим мистецтвом?

Я б порадила людям, які мріють пов'язати своє життя з цирком, спочатку чесно зрозуміти: це не тільки костюми, сцена й оплески. Цирк – це постійна праця, дисципліна, падіння, помилки й уміння не здаватися навіть тоді, коли важко.

Тому головне – не боятися починати та бути готовими багато працювати. Цирк – це мистецтво, яке вимагає не тільки таланту, а й великої любові до своєї справи. Тому поки горить світло на манежі – історія продовжується.