"Тепле місце оператора треба заслужити": історії бійців "Феніксу", які керують дронами

У сучасній російсько-українській війні дрони не просто змінили правила війни, вони створили новий тип українського захисника. Тепер український герой – це не тільки класичний піхотинець з автоматом в окопі, але й оператор, який веде дистанційний бій на відстані десятків кілометрів від себе.

• Підрозділ "Фенікс" Державної прикордонної служби України складається з професійних прикордонників, цивільних і минулих піхотинців, які нині активно використовують безпілотні авіаційні системи.
• Бійці підрозділу поєднують військовий досвід та цивільні навички, щоб ефективно виконувати бойові завдання за допомогою дронів та інших технологічних засобів.

У сучасній російсько-українській війні дрони не просто змінили правила війни, вони створили новий тип українського захисника. Тепер український герой – це не тільки класичний піхотинець з автоматом в окопі, але й оператор, який веде дистанційний бій на відстані десятків кілометрів від себе.

В ексклюзивній колонці для 24 Каналу я хочу змалювати портрет цього нового українського воїна, базуючись на історіях моїх побратимів по Головному відділу безпілотних авіаційних систем "Фенікс" Державної прикордонної служби України.

Читайте також Поява операторів БпЛА стала революційним моментом: як дрони змінюють ДПСУ

Звідки ми взялися: бекграунд, який став фундаментом

Жодна техніка не мала б того успіху, якби не люди, які нею керують. Засіб РЕБ не спрацює, якщо його правильно не налаштувати й не направити, дрон не злетить у повітря, якщо нікому буде ним керувати, НРК не довезе вантаж до пункту призначення, якщо його не поведе оператор. Хто ж стоїть за цими засобами? Нумо розбиратися.

У підрозділі "Фенікс" неможливо знайти випадкових людей. Наш колектив – це унікальний сплав професіоналів, яких об'єднав усвідомлений вибір нових технологій. У більшості своїй ми маємо три ключові емпіричні позиції за своїми плечима. У декого вони перетинаються, хтось має тільки один аспект бекграунду. Втім це не применшує здобутків жодного з нас.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

• Професійні прикордонники

Кістяк підрозділу складався з професійних прикордонників, які свою службу починали ще в період проведення антитерористичної операції. Тут яскравим прикладом є командир ГВ БАС "Фенікс" Герой України полковник Дмитро Олексюк. Повномасштабне вторгнення застало його на посаді начальника відділу прикордонної служби "Золоте" в складі Луганського прикордонного загону. На той момент в системі ДПСУ Дмитро Михайлович уже служив протягом майже 10 років, брав участь у бойових діях. Він прекрасно розумів службу й усвідомлював, які виклики можуть стояти перед ним надалі. Тому готувався й оточував себе людьми, на яких він зможе покластися у скрутний момент.

Полковник Дмитро Олексюк / Фото надав автор

Коли почалося повномасштабне вторгнення, ці люди не підвели. Не вагаючись ані на мить прикордонники під керівництвом Дмитра Олексюка кинулись в бій: Ярослав "Спец", Владислав "Мурчик" (сьогодні – оператори важкого бомбера "Вампір"), Сергій "Зять" (сьогодні – начальник відділу дальніх уражень, оператор засобів Middle та Deep Strike), Андрій "Пан" (сьогодні – начальник відділу інженерно-авіаційних засобів) та інші.

Начальник відділу інженерно-авіаційних засобів "Пан" / Фото надав автор

Той же "Спец" був мінометником, пройшов важкі бої в Бахмуті, але лишився життєрадісним та усміхненим. Разом зі своїм споттером Владиславом "Дунканом" він сьогодні з певною поетикою згадує піхотну службу. Саме їм належить вже крилата в підрозділі фраза: "Для того, щоб цінувати тепле місце пілота, треба було пройти бруд та небезпеку в піхоті".

Ця сентенція – це негласне мотто наших пілотів сьогодні. Ті, хто знає, як воно – перебувати в затоплених та тісних окопах, у зруйнованих багатоповерхівках, де кожен зайвий рух може коштувати життя, сьогодні зовсім по-іншому дивляться на свою службу в технологічних бліндажах.

Той же "Дункан" сьогодні ас у всіх питаннях, що стосуються вибухових речовин. Але його бойовий шлях починався на посаді снайпера. Владислав годинами без руху виглядав ворога через приціл своєї гвинтівки. І усвідомив, що необхідний результат варто здобувати технологічними рішеннями, а не методами часів Другої світової війни.

Бійці "Спец" і "Дункан" / Фото надав автор

Олександр "Тєрьоха" у ДПСУ з 2019 року. Він пройшов бої за Кремінну, Лиман, Сватове, Курдюмівку. В цей час опановував роботу з БпЛА "Мавік" й став одним із перших пілотів "Феніксу", демонструючи відмінні результати.

Поруч із ним цей же шлях пройшов й Ілля на позивний "Вандал". Він досі є найрезультативнішим пілотом "Мавіка" за підтвердженими ураженнями – внутрішній рекорд підрозділу від "Вандала" тримається з серпня 2024 року.

"Тєрьоха" сьогодні досвідчений бойовий інструктор у льотній школі "Фенікса". Його поважають, до нього дослухаються, він надихає новобранців на розвиток та самовдосконалення. "Вандал" же змінив пульт "Мавіка" на НРК, сьогодні він очолює відділення НРК, тестує та удосконалює ці засоби, керує штатом їх операторів на різних напрямках бойової роботи підрозділу.

"Вандал" очолює відділення НРК / Фото надав автор

До цієї категорії ми також можемо віднести й тих, хто не перший рік служить у системі ДПСУ, але з мирного кордону перевівся вже безпосередньо на посади операторів дронів. Зокрема, Валентин "Йода" – юнак, який з дитинства жив тваринами, мріяв стати кінологом й вивчився на цю професію. Разом зі своїм чотирилапим побратимом він служив на Західному кордоні, пройшов пішки чи не всі Карпати. Але одного дня вирішив: досить. Мрії нехай лишаються на мирний час, а сьогодні необхідно боронити свою державу.

Валентин відправив свого собаку додому, сам же рушив на Донеччину, перевівшись у ГВ БАС "Фенікс". Тут "Йода" опанував мультироторну розвідку, здійснював вильоти в районі Костянтинівки, коригуючи роботу ударних дронів та артилерії суміжників.

Але самого бажання було замало – погіршення безпекової ситуації на напрямку призвело до того, що здоров’я вже не дозволяло "Йоді" здійснювати тривалі піші переходи з обладнанням на позиції й він став оператором НРК.

"Йода" не просто опанував нову для себе галузь, а став одним з піонерів цього напрямку роботи в підрозділі й тепер вчить новачків.

Оператор НРК і кінолог "Йода" / Фото надав автор

• Ті, хто пройшов через піхоту

Протягом повномасштабної війни не лише військовослужбовці Луганського прикордонного загону брали участь в бойових діях. На ротацію на лінію бойового зіткнення заходили представники більшості, якщо не всіх, загонів ДПСУ. А окремі прикордонники самі просилися, аби їх перевели до бойових загонів.

Серед таких, зокрема, Максим "Внук". Він долучився до ДПСУ у 18-річному віці, мріючи про кар'єру військового. Тривалий час ніс службу в Одеській області, але коли розпочалася повномасштабна війна наполіг, щоб його відправили на фронт. У свою першу ротацію "Внук" пройшов важкі бої на Донеччині в складі піхотного з'єднання. Тоді за свій юний вік й отримав позивний. А коли повернувся на Одещину, то зрозумів, що нести службу на мирному кордоні зараз, під час війни, він вже не може. Й наполіг на переведенні до "Фенікса".

У нас "Внук" став одним з найкращих операторів важкого бомбера "Вампір". Опановував навички керування БпЛА безпосередньо в бойових умовах, пройшовши різні етапи: від "студента" через штурмана безпосередньо до пілота.

Інший яскравий приклад – житель Слов'янська Василь з позивним "Бармен". Юнак мріяв про кар'єру адвоката, вступив до університету, але у його дім прийшла війна. Василь вступив до лав ДПСУ й у складі піхотного підрозділу боронив свою державу. В окопах у перервах між виконанням бойових завдань він складав іспити. Головна мотивація Василя – захистити свій рідний дім, свого молодшого брата і своїх батьків.

Зауважте Як те, з чого колись сміялися генерали, стало головною зброєю цієї війни

"Бармен" брав участь у наступальній операції на Херсонському напрямку, там вперше спробував себе оператором дронів. Він зрозумів, що за цими засобами майбутнє війни, тому почав вдосконалювати свої навички й у результаті зі звичайних FPV-дронів перейшов на дрони-перехоплювачі. Вже з цим вантажем знань він перевівся поближче додому – у підрозділ "Фенікс", який з початку 2024 року виконує свої бойові завдання, зокрема, на Костянтинівському напрямку. А це набагато ближче до Слов'янська і до рідного дому Василя, аніж Херсон.

Владислав "Мурчик" зі Львова під час повномасштабного вторгнення піхотинцем пройшов бої в Кліщіївці, Часовому Яру, Бахмуті. Проявив себе достойно та по-геройськи, вступав у стрілецькі бої, відбивав ворожі атаки й брав участь у проривах Сил оборони. Згодом опанував безпілотні системи, став оператором важкого бомбера "Вампір".

Сьогодні "Мурчик" – Герой України, найрезультативніший оператор бомбера в підрозділі "Фенікс". На його рахунку вже не одна сотня знищених окупантів – і Владислав не збирається зупинятися, поки не виб'є з України останнього окупанта.

Владислав "Мурчик" – Герой України / Фото надав автор

Ми можемо безкінечно говорити про таких вмотивованих операторів БпЛА та НРК у нашому підрозділі. Вони бачили різне, пройшли через важкі випробування й знають ціну кожній помилці – як ця помилка відчувається на землі.

• Цивільні фахівці

Але прикордонний підрозділ "Фенікс" – це не лише про операторів БпЛА. За кожним вдалим вильотом, кожною успішною операцією стоять десятки фахівців: інженери БпЛА, майстри-вибухотехніки, аналітики, водії, кухарі, медики. Кожен із них важливий для загального результату. Але зараз ми поговоримо про тих профі своєї справи, які прийшли у підрозділ безпосередньо з вантажем цивільних знань.

Філософія "Феніксу": "Твій цивільний досвід – це фундамент результату команди". Коли до нас звертаються цивільні, що мають бажання долучитися до війська, ми цікавимося, чим вони займалися у цивільному житті. І ми постійно наголошуємо на тому, що шукаємо не лише пілотів дронів, але й фахових людей у різних галузях. Адже тим, хто вміє професійно надати медичну допомогу або паяти дрони, не обов'язково в армії міняти свій напрям роботи.

Олексій на позивний "Рекрут" – яскравий приклад людини, яка горить своєю справою. Він бойовий медик у "Феніксі", до цього тривалий час служив при шпиталі ДПСУ в Києві. Чоловік все своє життя пов'язав із медициною й у нашому підрозділі взявся за те, аби розширити й удосконалити медичну службу.

В цивільному житті Олексій працював у медицині катастроф, жив під Києвом, де й зустрів повномасштабне вторгнення. Чоловік бачив усі страхи окупації, викрадення людей, катування, руйнування. Його й самого водили на допити до окупантів. "Рекрут" пішки вийшов з рідного містечка через затоплені території на "вільну" землю. Він одразу долучився до війська, де продовжив займатися своєю справою – порятунком людських життів.

Бойовий медик "Рекрут" / Фото надав автор

Дмитро з позивним "Ювелір" – приватний підприємець, який займався кропіткою працею в цивільному житті. Позивний все говорить за самого Дмитра. Коли він долучився до нашого підрозділу, то йому одразу знайшли місце в інженерній службі. Дмитрові необхідно було трошки підтягнути свої знання в електроніці й він став одним з найкращих інженерів "Фенікса", рятуючи "поранені" дрони. Його навички з цивільного життя стали його перевагою у війську – уважність до дрібниць, вміння працювати з маленькими деталями, навички пайки та ювелірної точності, терпіння. Такого не навчишся в жодному центрі підготовки.

Професійний правоохоронець, який з дитинства тягнувся до служби, – Ігор "Лукас". Сам він родом з Донеччини. Робота в органах правопорядку привчила його до уважності та дисципліни. Й ці якості стали головними в його бойовій роботі у підрозділі – "Лукас" став аеророзвідником і здійснює свої операції на дронах літакового типу. Усе своє життя Ігор провів на Донеччині, а тому знає довколишні території дуже добре. Це допомагає йому краще зорієнтуватися й помітити те, що міг би не помітити інший аеророзвідник.

Ярослав на позивний "Барт" до підрозділу прийшов аеророзвідником на мультироторних дронах. У цивільному житті він займався монтажем сцен та тимчасових конструкцій. Роботу з безпілотниками опановував безпосередньо в льотній школі "Фенікса". Але уважність до деталей, здатність працювати швидко, обережно, акуратно – це ті якості, які Ярослав приніс із собою з цивільного життя. Й вони допомогли йому в бойовій роботі.

Виконуючи операції з розвідки на передньому краї "Барт" отримав травми, які ускладнювали його подальшу службу на позиціях. Він не опустив рук, адже звик ніколи не здаватися перед труднощами. Ярослав перекваліфікувався усередині підрозділу на нову посаду й став майстром саперної справи. Сьогодні "Барт" створює боєприпаси, якими його побратими уражають противника.

Розвідник "Барт" нині створює боєприпаси / Фото надав автор

На що звертають увагу новачки підрозділу "Фенікс"

Навіть ті новачки нашого підрозділу, які встигли послужити в інших загонах, мають бойовий досвід, приходячи до "Фенікса" зі здивуванням відкривають для себе людське обличчя підрозділу. Перш за все, завдяки дбайливому ставленню, яке вони бачать з перших же днів. Для нас "Фенікс" – це не просто підрозділ, це сім'я.

Для командування, яке саме пройшло всі випробування війни у піхотному підрозділі, життя і здоров'я кожного бійця є пріоритетним. Командир знає кожного підлеглого, досить часто особисто проводить співбесіди й намагається докласти усіх своїх зусиль для того, аби бійці не мали потреби ані в засобах, ані в техніці, ані в обладнанні.

Цього вдалося досягти завдяки сукупності важливих факторів.

1. Масштаб та системність. Сьогодні "Фенікс" вибудовує власну екосистему, в якій належне забезпечення та бойова робота є єдиним механізмом. Власна льотна школа постійно готує нових професіоналів; лабораторія дронів удосконалює, ремонтує й переналаштовує БпЛА; майстерня боєприпасів модернізує та виготовляє нові засоби ураження. Новачок одразу розуміє, що він стає частиною великого механізму, масштаб якого вражає.

2. Інтенсивність та темп роботи. Бойова робота у підрозділі ведеться цілодобово. Це постійний конвеєр, який постачає на голови противника смерть. Завдяки злагодженій бойовій роботі за місяць пілоти підрозділу знищують особовий склад противника в масштабах кількох батальйонів. Така щільність роботи вражає й надихає.

3. Рівень відповідальності. Пілоти "Феніксу" знають, що від успішності виконання їх бойових операцій залежить життя наших побратимів на землі. Коли ми формуємо kill-зону, в якій ворог зазнає колосальних втрат, ми знижуємо ризики для життя нашої піхоти. Це усвідомлення доволі швидко перетворює цивільного спеціаліста на професіонала своєї справи – він знає, заради чого старається.

4. Можливість зростати та змінювати рід занять. Отримавши поранення чи бойове травмування пілот не опиняється сам на сам зі своєю проблемою – йому надають гідну медичну допомогу, після чого пропонують нові шляхи реалізації себе у підрозділі. Якщо пілот не впорався з шаленим тиском на позиціях, він може спробувати себе в саперній майстерні чи лабораторії дронів. І завжди матиме ще один шанс вийти на бойове завдання – щойно він сам відчує в собі сили.

Як долучитися до підрозділу "Фенікс"

Процес потрапляння до прикордонного підрозділу "Фенікс" доволі чіткий та структурований, він складається з кількох етапів.

1. Заповнення анкети / телефонний дзвінок до рекрутера – цивільний вдома може зайти на сайт підрозділу usfenix.army й заповнити доволі просту анкету або ж зателефонувати до нашого рекрутингового центру: +38 097 888 80 11 або +38 095 888 80 11. Навіть перебуваючи у ТЦК мобілізований може скористатися цією нагодою й зателефонувати до нас.
2. Співбесіда – розкажіть нашим рекрутерам про вашу цивільну роботу, навички, знання та вміння, хобі. Чим більше інформації рекрут надає про себе, тим легше знайти йому відповідну посаду в підрозділі.
3. Базова загальна військова підготовка – рекрут, який вирішив долучитися до нашого підрозділу, незалежно від обраної посади зобов'язаний пройти БЗВП в одному з навчальних центрів ДПСУ. Зазвичай вона триває до 55 днів й охоплює основні військові навички: поводження зі зброєю, робота з дронами, тактична медицина, орієнтування на місцевості тощо.
4. Фахова підготовка – далі на новобранця чекає безпосередньо підготовка за його напрямком вже у льотній школі "Фенікса". Якщо посада не пов'язана із пілотуванням, то рекрут потрапляє до того відділу, де буде надалі нести службу, й вчиться своїй справі у досвідчених колег (стосується інженерної та саперної справи, роботи засобів РЕБ та РЕР тощо).

Долучитися до нашого підрозділу також можна за програмою "Контракт 18 – 24: Дрони". Згідно з цією програмою, юнаки у віці від 18 до 24 років можуть підписати контракт на 2 роки й отримати грошову виплату в 1 мільйон гривень.

Додатково – щомісячне грошове забезпечення, компенсацію житла, гідне майнове забезпечення, можливість обрати напрямок бойової роботи собі до душі, а також іпотеку під 0% річних, право на виїзд за кордон та звільнення від призову на рік (після завершення дії контракту).

Зважаючи на усе викладене зазначу, що збірний образ військовослужбовця "Фенікса" – це впевнений у собі фахівець своєї справи, патріот своєї держави, який готовий власним розумом та своїми вміннями боротися за Незалежність України. Він молодий, але встиг побачити життя й спробувати себе в різних галузях. Пілот "Фенікса" уважний до деталей, здатний навчатися й перелаштовуватися залежно до умов. По факту, це пересічний українець, якому не байдуже на майбутнє своє та своїх дітей.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.

Якщо ви профі у своїй справі і хочете, щоб ваша колонка зʼявилася на нашому сайті - напишіть нам на скриньку s.mindzhosa@24tv.com.ua