Тепер є обов'язковими: які основні зміни в українськму правописі – 2026 запам'ятати

• З 1 березня 2026 року зміни в українському правописі стали обов'язковими.
• Тож розповідаємо про основні уточнення, які зафіксував Держстандарт 2026 року.

З 2019 року українська система освіти почала адаптовуватися до нової редакції правопису. З цього часу набули чинності оновлені правила, які можна було вживати паралельно зі старими.

1 березня цього року Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила "Український правопис" як Держстандарт. Про це розповідає видання "НУШ".

Дивіться також Не "хто крайній" і "купляйте": як правильно українською говорити про торгівлю

Що змінилося?

З березня "запрацював" офіційний текст правопису. Його і використовуватимуть у законодавстві, документах, офіційних перекладах, в освітніх і наукових текстах. Ці зміни не впливають на усталені правила правопису для звичайних громадян.

У текст правопису при цьому внесли редакційні й технічні правки. Зокрема, видалили окремі приклади, пов'язані з Росією, поінформувала Комісія на офіційному сайті.

Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

Підтягнути українську чи опанувати іноземну? "Оптіма" відгукнеться на будь-який запит! Провідні вчителі країни, авторський підхід та використання інтерактивних платформ допоможуть прокачати обрану мову в найкоротші терміни.

Які основні зміни у 2026 році?

Тож розповідаємо про основні уточнення, які зафіксував Держстандарт 2026 року.

1. Написання слів із невідмінюваним числівником "пів"

Стандарт 1993 року: такі слова ми писали разом, через дефіс або з апострофом: півгодини, пів-Києва, пів'яблука.

Стандарт 2026 року: тепер пишемо окремо, якщо мовиться про половину чогось: пів години.

Разом пишемо лише ті слова, у яких "пів" – частина цілісного поняття (півострів).

2. Літера "и" на початку слова

Раніше "и" можна було побачити лише на початку вигуку ич!

Зараз допускають варіантність у деяких словах: ирій/вирій, ирод/Ірод. Також "и" можна писати і на початку деяких власних назв (Ич-оба).

3. Закінчення -и в родовому відмінку (III відміна)

Раніше ми вживали лише закінчення -і: радості.

Зараз можна вживати варіантне закінчення -и: радости.

Цікаво! Іменники третьої відміни на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь у родовому відмінку однини можуть мати варіантне закінчення -и.

4. Впровадження фемінітивів (назви жіночого роду)

Раніше ми використовували саме чоловічий рід для більшості посад та професій: директор, філолог.

Зараз можете офіційно вживати і жіночий рід: директорка, філологиня.

5. Вживання літери "Ґ" у запозичених власних назвах

Раніше ми здебільшого використовували букву Г: Гете, Гуллівер.

Зараз передавати звук [g] можна через Ґ: Ґете, Ґуллівер.

6. Написання слів з іншомовними компонентами

Раніше чимало слів пи писали через дефіс: поп-музика, екс-президент.

Натомість зараз – разом: попмузика, експрезидент.

7. Написання складних слів із компонентами міні-, максі-, міді-

Раніше часто використовували дефіс: міні-маркет, максі-спідниця.

Зараз такі слова пишемо разом: мінімаркет, максіспідниця.

8. Написання назв сайтів та соцмереж

Раніше правило було нечітке. Назви часто писали в лапках або мовою оригіналу: "Фейсбук".

Зараз пишемо їх без лапок з маленької літери як загальні назви (фейсбук). Або з великої без лапок як власні назви (Фейсбук).

9. Передача звука [j] у сполученні з голосними

Раніше були варіанти з "е": проект, траекторія.

Зараз тільки через "є": проєкт, траєкторія.

10. Відмінювання слів на -ть в родовому відмінку

Раніше було лише закінчення -і: смерті, совісті.

Зараз можна вживати варіантне закінчення -и: смерті й смерти, совісті й совісти.

11. Передача буквосполучення "au"

Раніше використовували лише варіант з "ау": аудиторія.

Зараз можна вживати "ау" та "ав": аудиторія і авдиторія.

12. Написання назв свят та державних посад

Раніше часто вживали необов'язково велику літеру: день незалежності.

Зараз так: День Незалежності України, Президент України.

Так, ці правила більше не є рекомендаціями. Вони прописані у Держстандарті як обов'язкові.

Дивіться також Не "Вєна": як правильно назвати місто, де пройде Євробачення-2026

Що відомо про зміни у новому правописі?

В Україні ще 2024 року підтвердили чинність і обов'язковість українського правопису 2029 року.

Натомість очільник Інституту української мови Павло Гриценко наголосив, що цю редакцію не погодили із ЗВО, тому там є чимало неточностей. Тож текст вирішили доопрацювати.

Дивіться також Що таке "палісаднік": звідки взялося це слово і чи є воно в українській мові

Як писати слова за новим правописом?

Також пропонуємо запам'ятати, як писати окремі слова відповідно до нього правопису.

• "Мариво" чи "марево" – як правильно;
• "Мукачево" чи "Мукачеве" – як писати правильно.
• Які згадки про Росію з українського правопису видалили.