"Тенденція списування з ШІ є у нас, вона зароджується у школах": ректорка Львівської політехніки

«Тенденція списування з ШІ є й у нас, вона зароджується у школах»

Наталія Шаховська про перший рік на посаді ректорки Львівської політехніки

Софія Лазуркевич Освіта — 16:00, 5 травня 2026 0 0 Софія Лазуркевич Освіта — 16:00, 5 травня 2026 0 0

• 0
• 0
• 0

До теми

• «Навіщо напружуватись, якщо професор математики заробляє менше за майстра манікюру?».
  Чому школярі погано знають математику ZAXID.NET
• П’ятеро науковців Львівської політехніки увійшли до списку найцитованіших вчених світу ZAXID.NET

фото університету Ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська

У травні минає рік із моменту інавгурації ректорки Національного університету «Львівська політехніка» Наталії Шаховської. Докторка технічних наук стала першою жінкою, яка очолила цей університет. В інтерв’ю ZAXID.NET вона розповіла про те, що вдалось зробити за цей рік, поділилась думками про реформу старшої школи, вплив штучного інтелекту на освіту та ІТ-сферу.

***

Вас можна привітати з першим роком та посаді ректорки Львівської політехніки. Яким цей рік був для вас? Що було для вас складним?

Цей рік однозначно був складним. Багато нових завдань для мене, якими я на попередніх посадах не займалась. Але він був також надзвичайно цікавим, розширилося коло спілкування і світогляд, тісніше познайомилась з представниками наших інститутів та кафедр. Насправді дуже цікаво.

Які задуми вдалось реалізувати?

Ми працюємо над ремонтами, модернізацією нашої інфраструктури. Маємо інвестиційні проєкти, які дають змогу залучати кошти ззовні. Завершується робота над додатком для студентів та викладачів, уже на стадії тестування. Ми плануємо, що через цей додаток у травні відбуватиметься перепоселення студентів у гуртожиток.

Пройшли перші етапи зміни структури Політехніки: впорядкували інститути, низку освітніх програм, які дублювались через приєднання до Львівської політехніки інших навчальних закладів.

Чи можете детальніше розповісти про додаток?

Це окреме програмне забезпечення, розроблене на iOS та Android. Його мета – не дублювати сайт, який в нас є, а забезпечити швидкий доступ до інформації. Для студентів нам важливо, щоб це був постійний інструмент спілкування з університетом. Мова про різні опитування, інформування про новини, події, поселення в гуртожиток, а також ми б хотіли, щоб усі оплати вони здійснювали через додаток. Цьогоріч оплату за інтернет ми запровадили онлайн, до цього це здійснювалось лише через касу. Загалом ми б хотіли зробити cashless (безготівковий розрахунок, – ред.) для студентів і викладачів.

Для викладача цей додаток також стане можливістю швидко знайти необхідну інформацію. Зрозуміло, що не вся інформація буде доступна через додаток, щоб його не перевантажувати, але сама архітектура додатку передбачає можливість постійного нашаровування нових функцій, тому це буде довготривалий процес додавання нового функціоналу.

Ви раніше також розповідали про ідею зробити портал – аналог LinkedIn для студентів та випускників, щоб просувати кадри політехніки і комунікувати з роботодавцями. Чи починали робити перші кроки у цьому напрямку?

Ми над цим працюємо. Насамперед посилюємо співпрацю з нашою асоціацією випускників, оскільки вони самі є роботодавцями. Ми почали з цієї сторони: впорядкування співпраці з випускниками, налагодження комунікації. Основна наша мета – щоб кожен інститут мав своє представлення, свого амбасадора, який міг би комунікувати. Зараз у нас 140 тисяч випускників і зібрати всіх разом неможливо, це й не матиме ніякого ефекту. Ми хочемо зробити цільові направлення на інститути. Коли запрацює ця модель, то комунікацію про пошук роботи можна налаштувати.

Чи спілкувались уже з випускниками? Можливо, якийсь інститут уже має свого амбасадора?

Ми маємо зустріч із правлінням, уже були про це попередні розмови. Окрім цього, наші випускники і меценати заснували благодійний фонд і це має бути така екосистема Львівської політехніки. Випускники, благодійний фонд, роботодавці, жертводавці – це все мало би функціонувати разом.

Наталія Шаховська стала першою жінкою, яка очолила Львівську політехніку (фото університету)

Хотіла детальніше розпитати про благодійний фонд «Львівська політехніка: Майбутнє», який нещодавно створили. Чим саме він займатиметься?

У нас є уже благодійні фонди. Один із них ми використовуємо більше на операційні видатки. Гроші з цього фонду ми використовуємо на те, що у державних установах займає багато часу. Наприклад, тендерні закупівлі, які тривалі в часі, або те, на що не передбачена можливість у воєнний час. Банальний приклад: для наших подій ми купували розкладні крісла і виявляється, що це є розкіш під час війни купувати крісла через тендер. Тому цей фонд використовуємо на такі речі. Через діючий фонд ми також оплачуємо міжнародні акредитації.

Благодійний фонд «Львівська політехніка: Майбутнє», який заснували нещодавно, акумулюватиме в собі кошти для проєктів, які обговорюватимуться на рівні Політехніки. Ми вже збирали інформацію від інститутів, які проєкти доцільно було б підтримати, а Наглядова рада визначатиме черговість реалізації проєктів. Їх можна поділити на три складових. По-перше, освітні – підтримка талановитої молоді та професорів на грантовій основі. Друге – це наука, інфраструктура, лабораторії. Третє – це загалом інфраструктура усієї Політехніки, проєкти, які передбачають ремонти аудиторій чи побудову нових приміщень.

У нас є ще один фонд, який заснували в Асоціації випускників. Мета цього фонду – це фактично ендаумент (капітал, зібраний від донорів, інвестується для генерації доходу, – ред.) Ми б хотіли працювати у цьому напрямку, але тут ще багато роботи.

Щоб утримувати великий університет потрібні гроші. Державного фінансування для цього часом недостатньо, потрібно шукати гранти та спонсорів. Постає питання: де їх шукати? Як Львівська політехніка залучає додаткове фінансування?

Якщо говорити про розподіл фінансування від держави та з інших джерел, то це приблизно 50/50. Основними донорами додаткових коштів для Політехніки є наука, тобто кошти, які надходять за наукові проєкти. Це і європейські проєкти, НАТО, маємо українські проєкти. Також це гроші, отримані за базове фінансування науки. Цьогоріч Львівська політехніка пройшла атестацію: по трьох наукових напрямах ми отримали найвищу категорію «А», по одному гуманітарному напрямі, який не дуже властивий Політехніці, але також розвивається, ми отримали категорію «Б». Це також додаткове фінансування.

Третє джерело фінансування – це інвестиційні проєкти від Світового банку розвитку, маємо кілька об’єктів, для яких залучено такі кошти. А також ― робота з нашими партнерами, жертводавцями. Ми активно розвиваємо програму стипендійної підтримки студентів. Мене дуже тішить, що буквально за рік вдалося збільшити кількість надавачів стипендій і на початок цього року маємо вже укладені нові угоди і нових жертводавців, які хочуть підтримувати молодь.

Скільки студентів мають можливість отримувати такі стипендії?

Минулого року такі стипендії отримали близько сотні студентів, цього року кількість уже доходить до 150, але процес ще триває. Ми маємо нових охочих надавати стипендії.

Це переважно ІТ-галузь?

Ні, це різні напрями. ІТ-галузь не настільки широко представлена, як, наприклад, менеджмент та економіка.

Фінансування – це, мабуть, одне з найболючіших питань у сфері освіти. У Львівській політехніці є чимало сильних науковців та викладачів. Як боретесь з відтоком кадрів? Чи покращує ситуацію підвищення зарплат із січня 2026 року?

Це доволі важке питання. Основою, яка визначає заробітну плату, є тарифна сітка і прив’язка до неї не дає змогу мати більшу свободу у визначенні здобутків і гідній оплаті праці наших працівників, не тільки викладачів. Збільшення заробітної плати, яке відбулось із січня, для викладачів передбачає збільшення на 30% і з вересня ще на 20%. На жаль, це не стосується адміністративно-допоміжного персоналу – у них зарплата залишається на низькому і навіть непристойному рівні.

Допоміжний персонал – це які посади?

Інженери, лаборанти, працівники господарського відділу, електрики, муляри. Загалом у Політехніці ми маємо близько 2,5 тисячі допоміжного персоналу. Це дуже болюча тема, бо люди не отримують гідної зарплати.

А яка в них середня зарплата зараз?

Мінімальна.

Якщо говорити про науковці та викладачів, чи є для них програми розвитку? Можливо, допомагаєте з пошуками грантів?

Ми започатковуємо програму з підтримки людського капіталу для розвитку лідерів, яка передбачатиме спілкування з видатними людьми, розширення світогляду. Ми також провели дві школи лідерів для гарантів освітніх програм. Щодо додаткових можливостей, то в нас є проєктний офіс, працівники можуть звертатись туди та отримувати розсилку проєктів, які відповідають їхньому профілю досліджень.

Львівська політехніка – один з найбільших та найпопулярніших українських університетів. МОН анонсувало зростання цін на навчання у ЗВО для цьогорічних вступників. Чи відомо, наскільки відсотків зросте вартість навчання у політехніці?

Якщо говорити про контракти для студентів, то є низка спеціальностей, оплата на яких регулюється державою. Вартість не може бути нижча від певного рівня, який встановлює держава. З іншої сторони, підвищення заробітних плат, яке відбулося з січня та передбачається з вересня, зобов’язує нас підвищувати і ціну контракту. У Львівській політехніці ми маємо приблизно 50/50 бюджетників та контрактників. Держава гарантувала підвищення зарплат для викладачів, які мають бюджетні ставки, для комерційних ставок таке підвищення зобов’язується зробити сам університет. Тому підвищення ціни за навчання є природним для усіх.

З іншого боку, для старших курсів підвищення може бути тільки на індекс інфляції, який становить 8%. Таке підвищення вартості навчання абсолютно не перекриває збільшення витрат, яке пов’язане з підвищенням зарплат.

Якщо говорити про оплату за навчання, то маємо ще одну ситуацію – це оплата за проживання у гуртожитку, яка розраховується як 40% від стипендії. Зараз це 800 грн, включно з комунальними платежами. Ми усі розуміємо, що навряд чи це та ціна, яка покриває усі видатки. З вересня МОН анонсує підвищення стипендій для студентів, тому ми сподіваємося, що на цьому фоні зможемо покращити умови проживання для наших студентів. Можливо, надаватимемо різні типи приміщень за різною ціною.

Чи є приблизні підрахунки цін на контракт для вступників?

Це дуже індивідуально, залежить від спеціальності. Знаю, що певні освітні програми анонсують підвищення ціни. Наприклад, у нас дві освітні програми є у експерименті зі самоокупності: «Транспортні технології», вартість становила 50 тис. грн, та «Системи штучного інтелекту», де ціна становила 70 тис. грн. По цих програмах анонсують підвищення приблизно на 20%. Є освітні програми, зокрема, для залізничників, де підвищення буде мінімальне, оскільки, як і вся Україна, ми маємо проблеми з набором студентів на ці спеціальності. Хоча бачимо гостру потребу держави у таких фахівцях. Підвищення цін буде диверсифіковане за різними спеціальностями, прорахувати відсотки доволі складно, бо ще немає погодження нижньої планки від МОН.

В Україні триває реформа старшої школи: перехід на 12-річне навчання та поділ на профілі. Є багато дискусій на цю тему. Яке ваше ставлення до реформи?

Почну з позитиву. Для університетів загалом важливо, щоб вступали повнолітні люди. Зараз вступають 17-річні, інколи вступники бувають навіть у 16 років. Тут справа навіть не в зрілості самого вступника, бо не завжди свідомий вибір залежить від віку, а в усіх супутніх питаннях. Наприклад, ми не можемо відрахувати неповнолітнього студента за неуспішність без погодження із соцслужбою. Неповнолітні студенти проживають у гуртожитках і відповідальність залишається на університеті.

Профілізація у старшій школі, на мою думку, також є доволі непоганою. Те, що турбує університети зараз, чи зможе старша школа надати якісний рівень підготовки. Оскільки реформа передбачає перехід на трирічний бакалаврат. Є спеціальності, які зможуть швидко адаптуватися, ми почали працювати над цим, але є й наукоємні спеціальності, які передбачають доволі глибоку, фундаментальну підготовку. Комп’ютерні науки, кібербезпека, прикладна фізика – там, де має бути глибока база, зокрема, з математики. Є побоювання, наскільки швидко до 2029 року встигнуть налаштувати шкільну освіту, щоб університети могли отримувати вступників такого рівня.

Реформа передбачає, що у 2029 році університети майже не матимуть вступників, оскільки діти вперше підуть у 12 клас. Що робити університету?

Це проблема для всієї України. Попередньо підраховано, що загалом кількість випускників у країні буде близько 15 тисяч. У 2025 році Львівська політехніка зарахувала понад 6 тисяч вступників. Університети зараз активно працюють над зміною профілю, залучаючи випускників коледжів. Це перший шлях, яким чином можна покрили дефіцит вступників, а також шляхом надання додаткових освітніх послуг: мікрокваліфікація, сертифікація. Багато професій в Україні вимагають додаткової сертифікації та навчання, це може здійснювати університет.

Під час війни учні та студенти часто виїздять за кордон. Чи помічаєте ви таку проблему і що могло б допомогти втримати молодь в Україні?

У самій Політехніці, на щастя, не зменшилась кількість вступників, але це загальнодержавне питання. Питання безпековості відіграє ключову і ми справді бачимо відтік молоді за кордон. Сусідня Польща уже зараз декларує 70 тисяч студентів з України. Доволі важко конкурувати, пропонуючи навіть якісь унікальні програми, послуги. На першому місці стоїть безпека. Потрібно робити усе, щоб не втрачати контакт з українцями за кордоном.

Минулого року ми пробували впровадити зарахування українців, які живуть за кордоном. Ми запізно зайнялися такою кампанією, цьогоріч будемо популяризувати таку можливість швидше. Важко конкурувати з закордонними університетами. Вже зараз слід визнати, що Україна працює на глобальному ринку освітніх послуг. Українців, окрім безпековості, приваблює у закордонних університетах також інфраструктура. Дуже мало українських університетів можуть похвалити таким рівнем інфраструктури, які є у середнього рівня університету в Європі.

Це комплексне питання, яке вимагає залученості усіх. Створювати безпекові можливості надзвичайно важко, але можемо говорити наявність достатньої кількості укриттів, і потрібно вкладатись у інфраструктуру.

Ви відіграли ключову роль у створенні кафедри систем штучного інтелекту ще у 2017 році. Зараз ШІ стрімко розвивається. Чи користується ШІ Львівська політехніка?

У нас є мікрокваліфікаційний курс із використання генеративного штучного інтелекту. Зараз відбувається навчання викладачів від Google з використання ШІ для освітнього процесу. Впроваджуємо низку агентів, які допомагають впорядковувати певні процеси в університеті, але, на мою думку, загалом навчати використовувати ШІ потрібно ще зі школи.

Молодь часом перетворює ШІ на інструмент для списування. Чи помічали ви такі тенденції та як з цим боротись?

Тенденція списування з ШІ є й у нас, вона зароджується у школах. Університети мають трансформуватися. У нас це відбувається по-різному. Завдання, які дають студентам, мають трансформуватися з урахуванням того, що студент все одно використовуватиме ШІ. Традиційні есе, реферати навряд чи принесуть результат. У такому випадку, якщо ми говоримо про гуманітарні спеціальності, краще аналізувати промпти, аналізувати хід думок студента і як він дійшов до фінального результату.

Є ще одна річ, яка може становити загрозу безпеці держави. Це відсутність української мовної моделі, а це означає, що студент, учень чи будь-який громадянин, аналізуючи відповіді з відкритих мовних моделей, може отримувати інформацію з ресурсів, які належать країні-агресору і яка цю інформацію подає у спотвореному вигляді. Мінцифри анонсувало розробку національної LLM, працюють окремі групи щодо мовної моделі, зокрема й у Львівській політехніці. Про це важливо говорити і пояснювати користувачам ШІ про можливе викривлення інформації.

Люди зараз переживають, чи не втратять вони роботу через ШІ. У ІТ-сфері уже є скорочення працівників. У кого кращі кар’єрні перспективи?

Я б не говорила про закриття певних професій через активне впровадження ШІ. Професії просто видозміняться і їхній розвиток буде іншим. Наприклад, якщо ми говоримо, що може зникнути класична професія журналіста, то це не так. Для того, щоб «згодовувати» усе більше інформації ШІ, її також потрібно правильно представити, структурувати, опрацювати. Якщо говорити про ІТ, то так, із кожним роком ми бачимо, що якість згенерованого коду підвищується, але якщо людина не розуміє архітектури програмного забезпечення, то вона не зможе проконтролювати, чи все згенеровано правильно. Підвищуються вимоги до майбутніх працівників.

Які зміни ШІ принесе у ІТ-освіту?

Потрібно враховувати, що студент може користуватись штучним інтелектом. Навіть якщо студент використовує ШІ для написання коду, він чи вона має пояснити усі моменти, які пов’язані з функціонуванням певної частини коду. Для багатьох задач, навіть не зважаючи на великі потужності, ШІ не може згенерувати добрі відповіді. Це стосується комбінаторних задач з великою кількістю переборів, з складними умовами.

Випускник ІТ-спеціальності, який бачить себе у майбутньому хоча б мідлом, повинен знати більше, ніж це було, наприклад, п’ять років тому. Його знання мають також бути підкріпленні вмінням правильно писати промпти, правильно оркеструвати різними ШІ-агентами, щоб вони працювали на один результат. Якщо ми говоримо про простіші посади. Наприклад, UI/UX дизайн, то, можливо, й не варто обирати університет.

Чи можете дати поради ІТ-фахівцям, що їм робити, щоб залишатись затребуваним у професії?

Треба розширювати свій світогляд. ШІ не зможе швидко поєднати вміння архітектора, проджект-менеджера та тім ліда. Це те, що залишається за людиною. Гнучкість і можливість працювати з різними задачами – це те, що має бути основною успішності в ІТ.

Розкажіть, будь ласка, про плани на майбутнє. Що вам хотілося б покращити в університеті? Які напрямки є пріоритетними?

Першочергова задача – довести наші ІТ-системи до того рівня, який би ми хотіли. Це тільки початок. Мобільний додаток, про який я говорила, там ще дуже багато роботи. По-друге, хочеться стати повністю прозорим університетом з прозорими правилами і розумінням процесів не лише для працівників Політехніки, а й для зовнішніх стейкхолдерів, які розумітимуть як саме можна працювати і таким чином вкладатимуться у наших студентів.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

• Головні новини
• штучний інтелект
• ВНЗ
• вища освіта
• Львівська політехніка
• Наталія Шаховська
• Освіта

показати всі приховати

До теми

«Навіщо напружуватись, якщо професор математики заробляє менше за майстра манікюру?».
Чому школярі погано знають математику ZAXID.NET П’ятеро науковців Львівської політехніки увійшли до списку найцитованіших вчених світу ZAXID.NET

• 0
• 0
• 0