Таємна історія "равлика": як середньовічний символ @ підкорив цифрову епоху

• Символ @ з'явився ще в середньовіччі як скорочення для латинського прийменника "ad" і використовувався в комерційних записах для позначення ціни за одиницю товару.
• У 1971 році інженер Рей Томлінсон вибрав символ @ для розділення імені користувача і назви комп'ютера в електронних адресах, що дало йому нове значення в цифрову епоху.

Більшість сучасних користувачів сприймає символ @ виключно як частину адреси електронної пошти або інструмент для тегів у соціальних мережах, тобто щось зовсім сучасне. Проте цей графічний знак має набагато давнішу історію, яка сягає часів, коли про цифрові технології не могли навіть мріяти.

Яким було перше призначення символу @?

Хоча сьогодні цей символ асоціюється з високими технологіями, він з'явився задовго до винайдення першого комп'ютера. Навіть на клавіатурах друкарських машинок 19 століття можна було знайти окрему клавішу з цим знаком, розташовану поруч із літерами та іншими символами. Документально підтверджене використання цього знака датується ще 1536 роком, проте існують припущення, що він міг з'явитися навіть у 6 – 7 століттях нашої ери, пише IFLScience.

Дивіться також 5 ідей, які Google варто "вкрасти" в інших компаній для базової версії Android

Однією з основних версій походження символу є діяльність середньовічних переписувачів. Латинські писарі, які вручну копіювали величезні масиви текстів, постійно шукали способи пришвидшити свою роботу за допомогою скорочень. Саме так виник символ & (амперсанд), і подібним чином еволюціонував знак @. Він став стенографічним замінником латинського прийменника "ad", що означає "на", "до" або "в напрямку до". Візуально це виглядало як літера "a", хвостик якої плавно переходив у петлю, поглинаючи літеру "d".

Існують і більш таємничі згадки про цей символ. Наприклад, у болгарському перекладі грецької хроніки 1345 року знак @ несподівано з'являється на місці першої літери у слові "Амінь", пише BBC. Причини такого поодинокого використання залишаються загадкою для істориків, оскільки в подальших текстах того часу цей прийом не повторювався.

Інша теорія пов'язує походження знака з французькими писарями, які використовували його як декоративний варіант написання "à", що також означає "на". Це значення дивовижним чином перегукується з тим, як ми використовуємо символ в інтернет-культурі сьогодні, хоча прямих доказів цієї версії небагато.

Справжній історичний прорив у дослідженні цього питання стався у 2000 році завдяки професору Джорджо Стабіле з Римського університету Ла Сапієнца. Він виявив символ @ у листі флорентійського купця, датованому 4 травня 1536 року. У цьому документі знак використовувався для позначення ціни за одиницю товару – наприклад, певна кількість оливкової олії за конкретну суму грошей. Така комерційна традиція збереглася і в 19 столітті, коли бухгалтери та крамарі активно вносили @ у свої облікові книги за допомогою друкарських машинок саме для позначення вартості товарів.

Друге життя для @

Нове життя символ отримав у 1971 році завдяки комп'ютерному інженеру Рею Томлінсону. Працюючи над першою програмою для обміну повідомленнями в мережі ARPANET, він шукав спосіб відокремити ім'я користувача від назви комп'ютера в адресі. Томлінсону був потрібен знак, який би чітко розпізнавався операційною системою, був однозначним і при цьому рідко вживався у звичайній мові чи програмному коді.

В інтерв'ю 2012 року для Smithsonian Magazine він згадував, що вибір був невеликим – можна було використати знак оклику, кому або знак рівності, але вони не здавалися логічними. Знак @ ідеально підійшов для цієї ролі, оскільки вже мав значення "за адресою" або "в". Це рішення фактично врятувало старовинний символ від забуття, перетворивши його на один із головних візуальних маркерів нашої епохи.

Кожен називає його по-своєму

Цікаво, що в різних куточках світу цей знак отримав дуже колоритні назви, що відображають місцеву культуру:

• В Африці його називають "aapstert", що в перекладі означає "мавпячий хвіст".
• Данці використовують назви "snabel-a" – "слонячий хобот" або "grisehale" – "поросячий хвіст".
• Французи лагідно називають його "escargot" або "petit escargot", що означає "равлик" або "маленький равлик".
• В івриті символ отримав назву на честь популярного десерту – "штрудель".