Тайвань у повній бойовій готовності: острів оточили десятки китайських кораблів і літаків

• Тайвань привів війська у стан підвищеної готовності через присутність поблизу острова 9 китайських кораблів і 22 літаків.
• Президент країни Лай Цінде заявив, що Китай використовує військову присутність для психологічного тиску.

Тайвань привів війська у стан підвищеної готовності після виявлення поблизу острова 9 кораблів і 22 літаків Китаю. Президент країни Лай Цінде заявив, що Пекін посилює психологічний тиск і використовує військову присутність як інструмент впливу, тоді як Тайвань відкидає претензії Китаю.

Про загострення ситуації в регіоні повідомляє інформаційна агенція Reuters.

До теми Поки Трамп зайнятий Іраном, Китай узявся за Тайвань

Що відомо про загрози для Тайваню з боку Китаю?

Міністерство оборони Тайваню ввечері 27 квітня повідомило, що поблизу островів Пескадор (Пенху) у Тайванській протоці зафіксували два кораблі військово-морського флоту Китаю. У відповідь Тайвань направив для спостереження власні морські та повітряні сили.

Де розташований архіпелаг Пенху: дивіться на карті

У Тайбеї зазначають, що китайські військові кораблі та авіація майже щодня з'являються в районі острова, що розцінюють як тиск і порушення статус-кво.

За даними оборонного відомства, цього разу йшлося про есмінець і фрегат, які зайшли в акваторію на південний захід від островів Пенху.

Зазначимо, що це стратегічно важливий район, де розташовані військово-морські та авіабази.

Тайванські сили стежили за переміщеннями кораблів за допомогою авіації та флоту, однак детальні координати не розкривалися.

Окремо повідомляється, що за останню добу поблизу острова загалом діяли дев'ять кораблів і 22 літаки Китаю.

Водночас Тайвань публікує щоденні дані про активність авіації, але інформацію про кораблі розкриває рідше – зазвичай лише у випадку появи авіаносних груп.

Президент Лай Цінде заявив, що такі дії є частиною так званих "сірих зон" – тактики поступового тиску без прямого конфлікту, яка має на меті виснаження та зміну "нової нормальності" в регіоні.

Він також наголосив, що Китай намагається впливати психологічно та поступово підривати існуючий баланс у Тайванській протоці. У Тайбеї підкреслюють, що не визнають претензій Пекіна на суверенітет, заявляючи, що лише народ острова сам може вирішувати своє майбутнє.

Яка передісторія?

Наприкінці березня Китай розмістив у районі Тайванської протоки понад 200 модернізованих винищувачів J-6, переобладнаних під безпілотні платформи.

За оцінками експертів, такі апарати можуть застосовуватися для масового виснаження систем протиповітряної оборони у разі ескалації. Аналітики також не виключали сценарій комбінованого удару із залученням авіації, ракетних систем і дронів.

Разом з тим повідомлялося, що лідер Китаю Сі Цзіньпін уперше за десятиліття зустрівся із представницею тайванської опозиції Чен Лівень, під час якої наголосив на неминучості "возз'єднання" Тайваню з материковим Китаєм.

Окремо Пекін також озвучував пропозиції щодо політичного зближення з Тайванем, аргументуючи це необхідністю стабілізації, зокрема в енергетичній сфері на тлі глобальної напруги.