Свято зі смаком тривоги: про що свідчать скромні урочистості на 9 травня у Росії

• Святкування 9 травня у Москві пройде із безпрецедентними обмеженнями та без важкої техніки через загрозу українських атак.
• У Росії посилюються заходи безпеки, зростає внутрішнє невдоволення, а спроби домовитися про перемир’я з Україною не дали результатів.

Святкування 9 травня у Москві цього року проходить із безпрецедентними обмеженнями та посиленими заходами безпеки через загрозу українських атак. Відсутність важкої техніки на параді, перебої зі зв'язком і скасування урочистостей у частині міст свідчать про зростання впливу війни на внутрішню ситуацію в Росії та побоювання Кремля щодо безпеки столиці.

Росія продовжує звинувачувати Київ у нібито спробі зірвати святкування 9 травня на Красній площі. Про це пише Associated Press.

Дивіться також Фіцо обізвав себе "чорною вівцею" та заявив про наближення кінця війни

Про що свідчить стримане святкування 9 травня у Москві?

На тлі загрози атак російська влада суттєво посилила заходи безпеки до Дня перемоги. У Москві обмежили мобільний інтернет та SMS-зв'язок, а в частині російських міст святкові паради взагалі скасували. Крім того, вперше за майже два десятиліття на параді на Червоній площі не буде танків, ракетних комплексів та іншої важкої військової техніки. Експерти пов'язують це як із безпековими ризиками, так і з втратами російської армії у війні проти України.

Аналітики також звертають увагу, що війна дедалі сильніше впливає на внутрішню ситуацію в Росії. Через загрозу ударів дронів влада вимушена перекидати системи ППО до Москви, залишаючи менш захищеними інші регіони країни. Одночасно серед частини росіян посилюється невдоволення обмеженнями, цензурою та наслідками затяжної війни. Очікується, що під час урочистостей у Москві Володимир Путін виступить із традиційною промовою з нагоди 81-ї річниці перемоги над нацистською Німеччиною. Однак цьогорічне святкування проходить на тлі безпрецедентних заходів безпеки, скорочення міжнародної присутності та постійної загрози нових атак.

До слова. У Росії почалася справжня істерія. Кремль побоюється, що Україна може завдати удару під час параду на Красній площі 9 травня, тому окупанти погрожують завдати удару по Києву. Проте, полковник запасу ЗСУ Роман Світан розповів 24 Каналу, що заяви про удари по Києву є інформаційно-психологічною операцією, а український удар по Москві може вказати на слабкість Кремля.

Чому Україна та Росія не могли домовитися про припинення вогню?

Односторонні заяви про оголошене перемир'я фактично не припинили бойові дії. Росія та Україна продовжили обмінюватися звинуваченнями у порушенні режиму тиші.

У Міноборони Росії заявили, що російські війська нібито припинили бойові дії, однак українська сторона продовжувала атаки на позиції армії Росії та прикордонні регіони. За даними Москви, російська ППО у ніч на 8 травня збила сотні українських дронів та кілька ракет.

Водночас у Києві заявили про нові російські удари по українських позиціях та містах. За словами Зеленського, лише за одну ніч українська протиповітряна оборона знищила десятки російських безпілотників. Українська влада наголосила, що дії Росії свідчать про відсутність реального наміру дотримуватися перемир'я.

8 травня Україна також повідомила про нові далекобійні удари по території Росії. Зокрема, йшлося про атаки на нафтові об'єкти у Ярославській та Пермській областях, які розташовані за сотні й навіть тисячі кілометрів від українського кордону. У Росії підтвердили удари по інфраструктурі та повідомили про тимчасове припинення роботи низки аеропортів на півдні країни.

Що відомо про перемир'я, яке було оголошене з допомогою США?

Президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення домовленості між Україною та Росією щодо триденного припинення вогню та масштабного обміну полоненими. За словами американського лідера, режим тиші має діяти з суботи 9 травня до понеділка 11 травня, а сторони погодилися провести обмін у форматі "1000 на 1000". Трамп заявив, що ця угода може стати "початком кінця війни", яка триває вже п'ятий рік.

Проте, ніхто не впевнений, що такі дії свідчать про справжній початок завершення бойових дій Росії в Україні. У Кремлі підтвердили згоду на ініціативу США. Радник президента Росії Юрій Ушаков повідомив, що Москва підтримала пропозицію щодо тимчасового перемир'я та великого обміну військовополоненими. Водночас російська сторона наголосила, що готова жорстко реагувати у разі атак на Москву під час святкування Дня перемоги.

Президент України Володимир Зеленський пояснив, що Київ погодився на домовленість насамперед через можливість повернути українських захисників додому. За його словами, життя військовополонених для України значно важливіше за символічні російські урочистості на Червоній площі. Також Зеленський іронічно прокоментував проведення параду в Москві, підписавши указ, який фактично "дозволив" Росії провести захід без українських ударів.