Супер-Ель-Ніньйо, який убив 50 млн людей, може повернутися вже цього року — чим це загрожує світу

Кліматологи попереджають про високу ймовірність формування потужного Ель-Ніньйо вже цього року. Через стрімке потепління вод у центральній та східній частинах Тихого океану фахівці дедалі частіше порівнюють нинішню ситуацію з супер-Ель-Ніньйо 1877–1878 років, яке вважають однією з наймасштабніших екологічних катастроф в історії людства.

Про це повідомило видання The Washington Post.

Ель-Ніньйо — це природне кліматичне явище, яке виникає кожні кілька років і супроводжується підвищенням температури поверхневих вод у східно-центральній тропічній частині Тихого океану. За прогнозами, цього року температура океану в окремих районах може перевищити середні показники приблизно на 3 градуси Цельсія. Це може призвести до екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу.

Особливе занепокоєння викликають історичні паралелі з подіями кінця XIX століття. Найсильніший Ель-Ніньйо за всю історію спостережень тривав від 1877 до 1878 року та збігся з масштабними кліматичними змінами в Індійському та Атлантичному океанах.

Посуха почала поширюватися ще 1875 року, а згодом ситуація лише погіршувалася. Через тривалі посухи та неврожаї у низці країн почався голод. За оцінками дослідників, унаслідок цієї катастрофи загинули понад 50 мільйонів людей в Індії, Китаї, Бразилії та інших регіонах світу. На той момент це становило близько 3–4% населення планети. Якби подібна трагедія сталася сьогодні, йшлося б щонайменше про 250 мільйонів людей.

Дослідники називали події тих років «можливо, найгіршою екологічною катастрофою, яка коли-небудь спіткала людство».

Водночас сучасні вчені наголошують: голод у XIX столітті був не лише наслідком посухи. Діпті Сінгх, доцентка Університету штату Вашингтон, яка досліджувала супер-Ель-Ніньйо 1870-х років, пояснила, що значну роль відіграли соціальні та політичні чинники. За її словами, колоніальна політика того часу зруйнувала місцеві системи підтримки населення, які допомагали громадам переживати складні кліматичні періоди.

Сінгх зазначає, що багаторічні посухи, подібні до тих, що спостерігалися у 1870-х роках, можуть повторитися і зараз. Однак нині ситуацію ускладнює глобальне потепління.

«Наша атмосфера та океани значно тепліші, ніж були в 1870-х роках, а це означає, що пов’язані з ними екстремальні явища можуть бути ще більш екстремальними», — пояснила дослідниця.

Попри ризики, сучасний світ має суттєво більше можливостей для прогнозування подібних кліматичних процесів. У XIX столітті людство фактично не мало інструментів, які дозволяли б заздалегідь зрозуміти, що наближається настільки масштабне Ель-Ніньйо.

Ситуація змінилася після супер-Ель-Ніньйо 1982–1983 років, яке призвело до значних економічних втрат та стало переломним моментом у розвитку кліматичних досліджень. Кліматолог Кевін Тренберт, який брав участь у міжнародних програмах із моніторингу Тихого океану, назвав одним із головних досягнень створення системи спостереження за кліматичними змінами у реальному часі.

У середині 1990-х років у Тихому океані встановили близько 70 спеціальних буїв, які вимірювали температуру води й повітря, силу вітру, вологість, атмосферний тиск та солоність океану. Згодом мережа значно розширилася. Нині у світі працюють понад 4 тисячі приладів, які постійно передають дані про стан океану та атмосфери. Це дозволяє щодня відстежувати розвиток Ель-Ніньйо та покращувати точність прогнозів.

Перші успішні сезонні прогнози цього явища були зроблені ще у 1980-х роках. До середини 1990-х системи прогнозування вже активно використовували Європейський центр середньострокових прогнозів погоди (ECMWF) та Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA).

Саме ці системи заздалегідь попередили про потужне Ель-Ніньйо 1997 року, яке згодом стало ще сильнішим за подію 1982–1983 років. Тоді глобальні економічні втрати оцінювалися у суму від 32 до 96 мільярдів доларів.

Сьогодні кліматичні моделі працюють щодня, щотижня та щомісяця, використовуючи дані супутників, океанічних станцій та високопродуктивних комп’ютерних систем. Хоча прогнози залишаються недосконалими, вони дають змогу значно раніше готуватися до можливих наслідків.

Втім, науковці застерігають: навіть за сучасного рівня розвитку технологій потужний супер-Ель-Ніньйо може серйозно вплинути на продовольчу, водну та економічну безпеку багатьох регіонів світу.

За словами Діпті Сінгх, підвищений ризик посухи та екстремальних погодних умов може спровокувати проблеми у взаємопов’язаних соціально-економічних системах у різних країнах.

«Підвищений ризик посухи, пов’язаний з цим супер-Ель-Ніньйо, загрожуватиме продовольчій, водній та економічній безпеці в багатьох регіонах, що може поширитися на взаємопов’язані соціально-економічні системи в усьому світі», — зазначила науковиця.

Нагадаємо, світові метеорологічні центри прогнозують рекордне супер Ель-Ніньйо у 2026–2027 роках. За оцінками синоптиків, подія може стати найпотужнішою за останні півтора століття.

Читати публікацію повністю →