Створення "оборонного банку" на чолі з Великою Британією: як він доможе Україні

• Велика Британія планує створити "оборонний банк" для фінансування переозброєння союзників у Північній Європі.
• "Оборонний банк" може сприяти фінансуванню багатонаціональних оборонних планів, промислового виробництва, закупівель озброєнь та наданню військової допомоги Україні.

Уряд планує запусу "оборонного банку" для переозброєння своїх союзників у Північній Європі на тлі загрози з боку Росії. Очолити його має Велика Британія.

Що відомо про створення "оборонного банку"?

Ці плани можуть бути змодельовані за аналогією з програмою ЄС обсягом 150 мільярда євро (130 мільярда фунтів стерлінгів), яка передбачає кредитування закупівель озброєння державами-членами блоку, про що пише The Telegraph.

Читайте також "Давно проситься на експорт": аналітик назвав зброю, на якій Україна могла б добре заробляти

Мова йде про Об’єднані експедиційні сили (Joint Expeditionary Force), які дозволять альянсу з 10 північноєвропейських країн НАТО фінансувати безпекові проєкти шляхом запозичень під нижчі відсоткові ставки.

Окрім Великої Британії, до JEF входять:

1. Норвегія;
2. Фінляндія;
3. Швеція;
4. Естонія;
5. Латвія;
6. Литва;
7. Данія;
8. Ісландія;
9. Нідерланди.

Минулого місяця три його члени – Велика Британія, Фінляндія та Нідерланди – пообіцяли розпочати роботу над новим механізмом, який використовуватиметься:

• для фінансування багатонаціональних оборонних планів;
• нарощування промислового виробництва;
• закупівлі озброєнь;
• надання військової допомоги Україні.

Зауважте! Переговори поки що перебувають на початковій стадії.

Будь-яке оголошення можуть пришвидшити, щоб зробити його до початку липня, коли лідери НАТО мають зібратися на щорічний саміт в Анкарі, Туреччина,
– йдеться у матеріалі.

Очікується, що ключова зустріч проходитиме під знаком вимог Дональда Трампа щодо оприлюднення союзниками планів збільшення оборонних витрат до 5% ВВП протягом наступного десятиліття.

Нагадаємо! Ще у 2025 році всі країни НАТО збільшили витрати на оборону, досягнувши або перевищивши 2% ВВП. Про це йшло у заяві генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

Зокрема Рютте попередив союзників, що очікує від них конкретних планів щодо досягнення зобов’язань із витрат на оборону, узятих на торішньому саміті в Гаазі.

Велика Британія, схоже, має труднощі з пошуком 17,6 млрд фунтів стерлінгів, необхідних для виконання урядової обіцянки підвищити оборонні витрати до 3% ВВП до 2029 – 2030 років,
– зазначили у тексті.

Канцлер казначейства Рейчел Рівз наразі розглядає можливість випуску "військових облігацій" для населення та фінансових установ з метою залучення коштів. Розширення цієї схеми на інших союзників JEF могло б здешевити запозичення завдяки отриманню найвищого кредитного рейтингу AAA.

Всі кошти спрямовуватимуться на спільні проєкти стримування російської агресії у:

• Високій Півночі;
• Північній Атлантиці;
• Балтійському регіоні.

Цього тижня альянс погодився посилити військово-морські сили в цих регіонах у відповідь на активність російських підводних і надводних сил. Військові керівники, зокрема адмірал сер Гвін Дженкінс, заявили, що необхідно перейти від простої коаліції до постійної об’єднаної сили, здатної до ведення бойових дій проти потенційних загроз з боку Москви.

Ми взяли на себе зобов’язання інвестувати 270 мільярда фунтів стерлінгів в оборону протягом цього парламентського скликання, щоб забезпечити готовність Великої Британії реагувати на зростаючі загрози – це найбільше збільшення з часів холодної війни,
– сказав представник уряду.

Зверніть увагу! Витрати на оборону зростуть до 2,6% ВВП до квітня 2027 року, включно з додатковими 5,6 мільярда фунтів стерлінгів уже в цьому фінансовому році, що гарантує відсутність повернення до ослаблених збройних сил минулого.

Що ще відомо про чинну ситуацію?

У звіті ISW йдеться, що Росія може розпочати конфлікт з країнами Балтії. Наразі Росія вже почала подібну інформаційну кампанію. Москва таким чином "робить" агресором не себе, а НАТО.

Водночас Польща вже шукає додаткове фінансування для витрат на оборону. Просувати свої інтереси в Євросоюзі разом із Польщею планують Литва, Латвія та Естонія.