Страшні наслідки змін клімату: річки у Гімалаях почали масово змінювати напрямки

Гімалаї – не просто гори, що височіють над Азією. Також вони функціонують як резервуар – допомагають накопичувати та вивільняти воду, що живить деякі з найважливіших річок континенту.

Фактично Гімалаї забезпечують життєдіяльність майже 2 мільярдів осіб – від полонин до густонаселених рівнин. Однак через кліматичні гойдалки ця замерзла водна система дає все більший збій, повідомляє SciTechDaily.

Зверніть увагу Червона тривога: вперше за 150 років метеорологи фіксують аномальні явища у Тихому океані

Що ж відбувається з Гімалаями?

Група вчених із Пекіна та Сичуані проаналізувала супутникові знімки та польові спостереження за період з 1980 по 2020 рік. Дослідники виявили, що гімалайські річки змінюють своє русло швидше через танення льодовиків і відтавання мерзлої землі. Ці зміни можуть зробити річки більш непередбачуваними. Водночас зростає ризик повеней, ерозії, а також пошкодження доріг, мостів, ферм і прибережних населених пунктів, мовиться у травневому номері Science.

Перші навушники OPPO Enco Buds3 вже поїхали до переможця розіграшу від 24 Каналу. Але ви ще встигаєте долучитися! У матеріалах Техно 24 знаходьте клікабельні гаджети та позмагайтеся за навушники та головний приз – смартфон OPPO Reno15 F.

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

За висновками вчених, з 1980-х років температура у Гімалаях підвищується майже удвічі швидше, ніж у середньому у світі. Це потепління змінює рух води та наносів у горах. Збільшення кількості талої води може надавати річкам додаткову енергію, а відтавання ґрунту може послаблювати береги, які допомагають утримувати русла на місці.

Верхні Гімалаї виділяються як регіон, де глобальне потепління та міграція русел сильно взаємодіють. І це дає можливість вивчати вплив потепління клімату на динаміку річок,
– зазначає один з авторів дослідження доктор Чжунпен Хань з Китайського університету геологічних наук.

Чому гімалайські річки стають все більш нестабільними?

Дослідники пов'язали ці зміни з підвищенням температури, таненням льодовиків і відтаванням мерзлої землі у Гімалаях. Тепліша погода призводить до збільшення кількості води та наносів у річках, а також послаблює мерзлі береги. Загалом усі ці фактори, імовірно, роблять річки менш стабільними та підвищують ймовірність їх перетікання.

Дослідження також показало, що гімалайські річки реагують на потепління інакше, ніж арктичні. В арктичних регіонах рослинність може сприяти стабілізації берегів і уповільненню руху русла. Натомість у Гімалаях рідкісна рослинність робить береги, що відтаюють, більш уразливими для ерозії та обвалення. Таким чином, регіон стає особливо вразливим до змін річкового режиму, спровокованих зміною клімату.

Науковці попереджають, що прискорення течії річок може вплинути на водну безпеку. Крім того, зростають ризик повеней і ризики, пов'язані із замулюванням. У підсумку може постраждати інфраструктура, побудована вздовж берегів річок.

Водночас отримані результати свідчать про зростаючу потребу, що у довгостроковому плануванні слід враховувати зміни річкового стоку, спричинені зміною клімату. Особливо це стосується сфер управління водними ресурсами, боротьби з повенями та розвитку інфраструктури у Гімалайському регіоні.

Як глобальне потепління прискорює звивистість і динаміку річок у високогірних районах Гімалаїв / Взято із журналу Science

Як проходило дослідження?

Дослідницька група використовувала супутникові знімки та польові спостереження для вивчення 1079 річкових вигинів вздовж приблизно 1582 кілометрів русел річок, що протікають мерзлою землею. Багато із цих вигинів могли вільно зміщуватися, оскільки їх не обмежували довколишні форми рельєфу.

Дослідники виміряли, наскільки змістилися вигини, та задокументували інші зміни:

• обриви, коли річка прокладає коротший шлях, залишаючи частину свого старого русла;
• прориви, коли річка різко перетворюється на нове русло;
• переходи у русловій структурі, коли річки перемикаються між єдиними руслами та мережами взаємозалежних каналів.

Результати показали різке збільшення руху річок за 40-річний період дослідження. Загальні темпи міграції заросли на 33% з 1980 по 2020 рік, тоді як кількість річкових вигинів, що вільно рухаються, збільшилася майже на 97%. Також за досліджуваний період почастішали випадки обривів, проривів русла та змін його форми.

Чому сніжні вершини Гімалаїв почали змінювати колір?

Гімалаї традиційно асоціюються з вічними снігами та кригою. Однак зараз тут відбувається масштабна трансформація.

Супутникові дані за останні два десятиліття свідчать, що рослинність активно завойовує висоти, які раніше вважали непридатними для життя через суворі кліматичні умови.

Швидкість, з якою рослини колонізують нові висоти, вражає:

• За даними, які наводять учені в журналі Ecography, у деяких регіонах межа флори підіймається на 6,95 метра щороку.

• Найбільш інтенсивний рух зафіксовано в районі Мантанг у центральній частині Гімалаїв.

• Поблизу Евересту, у регіоні Кхумбу, швидкість підйому становить близько 1,42 метра на рік.

Хоча ці цифри можуть здатися незначними у масштабах планети, для тендітних високогірних екосистем це справжній стрибок, який свідчить про глибокі кліматичні зсуви.

Експерти зазначають, що альпійська зона Гімалаїв є надзвичайно суворим середовищем, де зазвичай домінують низькорослі рослини та чагарники. Однак через підвищення температури, яке в цьому регіоні відбувається швидше за середньосвітові показники, умови стають м'якшими.

Гімалаї прогріваються інтенсивніше, і це призводить до зменшення товщини снігового покриву, оголення ґрунту та подовження вегетаційного періоду на висотах, які раніше були абсолютно безплідними.

Докладніше про те, що витісняє вічну мерзлоту на схилах Гімалаїв і які це матиме наслідки, – в матеріалі 24 Каналу.