Штраф 170 тисяч для ТЦК за помилки в обліку: в законопроєкті знайшли низку вад

В Україні загострилася проблема помилок у реєстрі «Оберіг» та безпідставного взяття на військовий облік (зокрема жінок), через що законопроєкти №15115 та №15116 запропонували запровадити для посадовців ТЦК та СП фіксований штраф у 170 тис. грн. Проте експерти розкритикували документи через суттєві правові вади.

Про це пише «Судово-юридична газета».

Проблема помилок у військовому обліку та некоректних даних у реєстрі «Оберіг» набирає масштабів, створюючи ризики для тисяч громадян. Безвідповідальність посадовців лише посилює соціальну напруженість, тому запровадження штрафів за недбале ведення обліку називають необхідним кроком для забезпечення принципу верховенства права.

Після резонансних судових рішень, коли жінки оскаржували незаконне взяття на військовий облік, парламентарі спробували врегулювати ситуацію. Ще у березні були зареєстровані законопроєкти №15116 та №15115.

Нині помилкове внесення до військового обліку, безпідставні затримання через неактуальні дані та невиконання судових рішень щодо виправлення інформації в реєстрах стали поширеним явищем, яке потребує негайного законодавчого реагування. Законопроєкт №15115 мав би стати відповіддю на ці проблеми, однак його редакція викликала низку зауважень у фахівців.

Недоліки законопроєкту №15115 про відповідальність за порушення правил ведення військового обліку

Головне науково-експертне управління Верховної Ради підтримує ідею запровадження відповідальності для службових осіб, однак висловлює суттєві застереження щодо формулювань документа.

Найбільше критики викликає поняття «порушення порядку ведення військового обліку», яке вважають надто розмитим. У тексті не уточнюється, чи йдеться про технічні помилки, чи про навмисне внесення неправдивої інформації.

Також невизначеним залишається коло осіб, які мають нести відповідальність. До процесу ведення обліку залучені різні структури — від медичних установ до органів місцевого самоврядування, тому встановити конкретного відповідального за остаточне рішення буде складно.

Окремі претензії стосуються розміру штрафу. Фіксована санкція у 170 тис. грн, на думку експертів, може суперечити принципу індивідуалізації покарання, закріпленому у статті 61 Конституції, оскільки не дозволяє врахувати ступінь вини.

Крім того, фахівці наголошують, що настільки значний штраф може фактично прирівнюватися до кримінального покарання за критеріями Європейського суду з прав людини, а це вимагатиме додаткових процесуальних гарантій.

Ще одним спірним моментом залишається питання підсудності. Законопроєкт не пропонує змін до статті 221 КУпАП.

Аналіз законопроєкту №15115 від НААУ

Національна асоціація адвокатів України також оприлюднила детальний аналіз законопроєкту №15115. Попри підтримку самої ідеї, адвокати вказують на критичні недоліки, які можуть унеможливити практичне застосування документа.

У НААУ нагадують, що стаття 210-1 КУпАП наразі передбачає відповідальність для фізичних осіб — призовників і військовозобов’язаних, а не для посадовців. Спроба поширити її дію і на службових осіб створює юридичну колізію, адже йдеться про різні категорії суб’єктів і різні процедури розгляду справ.

Саме тому адвокати пропонують створити окрему статтю 210-2 КУпАП, яка б регулювала відповідальність посадовців саме за порушення у сфері військового обліку.

Крім того, документ передбачає покарання лише за незаконне взяття на облік осіб, які не підлягають обліку. Водночас, як наголошують у НААУ, поза увагою залишаються найпоширеніші порушення, які реально шкодять системі:

• невнесення до обліку осіб, які мають бути на ньому;

• несвоєчасне оновлення інформації;

• неправильне визначення категорії обліку;

• неналежне зберігання документів;

• ігнорування щорічних звірок.

Адвокати також звертають увагу на відсутність чіткого визначення суб’єкта правопорушення. Оскільки військовий облік ведуть як керівники, так і кадрові працівники, це може призвести до взаємного перекладання відповідальності. У результаті суди ризикують масово закривати справи через неможливість встановити винного.

Протоколи ТЦК, штрафи та корупційні ризики

Експерти звертають увагу й на потенційний конфлікт інтересів у процедурі притягнення до відповідальності. Наразі протоколи за статтею 210-1 КУпАП складають працівники ТЦК. Якщо нові норми ухвалять без змін, може виникнути ситуація, коли представник ТЦК змушений буде оформлювати протокол на свого колегу.

Через це пропонується передати право складати такі протоколи працівникам Національної поліції.

НААУ також критикує ідею фіксованого штрафу у 170 тис. грн. На думку експертів, відсутність «вилки» штрафів позбавляє суд можливості враховувати обставини справи — ступінь вини, мотиви чи майновий стан порушника.

Крім того, надто високий фіксований штраф може створити додаткові корупційні ризики, оскільки стимулюватиме спроби неформально «вирішити питання».

Як альтернативу пропонують запровадити диференційований розмір санкції — наприклад, від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проблема військового обліку жінок

У НААУ окремо наголошують на проблемі військового обліку жінок-медиків. До цього процесу залучені ТЦК, навчальні заклади та самі жінки, що створює одразу кілька потенційних точок для помилок, при цьому відповідальний за них часто залишається невизначеним.

Існує також ризик, що через страх перед штрафами ТЦК можуть почати уникати постановки жінок на облік, що лише посилить системний хаос.

Загалом законопроєкт №15115 покликаний вирішити актуальну проблему, однак у нинішньому вигляді містить чимало юридичних і технічних недоліків. Експерти попереджають: ухвалення документа без доопрацювання може спричинити хвилю судових оскаржень і закриття справ через процесуальні прогалини.

На їхню думку, лише комплексне доопрацювання норм дозволить зробити нову систему відповідальності дієвим механізмом наведення ладу у сфері військового обліку.

Поки ж доля законопроєкту залишається невизначеною, а проблеми з реєстром «Оберіг» і помилки в обліку лише накопичуються.

Мобілізація 2026 в Україні — які зміни очікуються

До слова, в Україні пропонують радикально змінити мобілізацію за допомогою кількох нових законопроєктів:

• законопроєкт №15236 передбачає переведення спілкування з ТЦК в онлайн через електронні кабінети, запровадження електронних повісток, обов’язкову відеофіксацію дій працівників військкоматів та створення незалежного органу для скарг.

• Проєкт №15237 пропонує скасувати довічне бронювання, зобов’язавши регулярно його підтверджувати, та запровадити три варіанти участі в обороні: роботу на критичних підприємствах, резерв без відриву від виробництва або «економічне бронювання».

• Інша ініціатива передбачає створення Єдиного реєстру мобілізаційних потреб із відкритим доступом до черговості призову.

• Щодо військової служби, законопроєкти №15242 та №15233 пропонують обмежити перебування на фронті до 90 днів із наступним відпочинком не менше 180 днів, а також надати право на демобілізацію після 24 місяців служби (якщо щонайменше 3 місяці з них пройшли в боях).

До слова, керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що мобілізація в Україні обов’язково має тривати, оскільки країна веде тотальну повномасштабну війну з мільйонними угрупованнями, і без цього держава просто впаде. За його словами, набір виключно добровольців не здатен покрити потреби армії через економічні проблеми та зниження мотивації людей після тривалих років війни. Водночас Буданов запевнив, що влада планує всіма можливими способами боротися з неправомірними діями та «ексцесами» з боку працівників ТЦК на місцях, проте сам підхід до мобілізаційного процесу пом’якшувати не будуть.

Читати публікацію повністю →