Шторм у "тихій гавані": як війна в Ірані розхитала ринок золота

Війна в Ірані вплинула на світовий ринок золота, спричинивши обвал ціни і бурхливі коливання. УНІАН розбирався, що відбулося із головним захисним активом та чи чекати реваншу і нових цінових рекордів.

Світові ціни на золото останній рік демонстрували стрімке зростання, неодноразово оновлюючи історичні максимуми. Метал отримував потужну підтримку як від центральних банків країн, які активно нарощували резерви, так і від інвесторів, що шукали "тиху гавань" на тлі інфляції, геополітичної напруженості та нестабільності фінансових ринків. Адже золото та інші дорогоцінні метали традиційно розглядаються як безпечні активи, які інвестори купують у часи невизначеності.

Минулої весни розпочалася перша хвиля подорожчання золота через непослідовну політику і митні війни президента США Дональда Трампа. Зокрема, у березні 2025 року ціна золота вперше перетнула позначку у 3000 доларів за тройську унцію (96,5 долара за грам). Послідовне зростання ціни дорогоцінного металу продовжувалося до нинішньої зими, коли вартість золота подекуди перевищувала 5300 доларів за унцію, або ж понад 170 доларів за грам.

Олександр Мартиненко, голова департаменту корпоративного аналізу інвестгрупи ICU, у коментарі УНІАН пояснив, що на початку року ціни на золото почали особливо бурхливо коливатися зі сторони в сторону через активізацію приватних інвесторів. 

"Схоже, що у певний момент відбулося перенасичення попиту, і значна кількість гравців вирішила зафіксувати прибутки, адже ціни на метал зростали дуже швидко. Це викликало каскадний обвал ціни. Утім, незабаром завдяки бажанню деяких інвесторів скористатися нижчими цінами і наростити позиції, ціни на золото знову різко пішли вгору у лютому", - каже аналітик. 

За словами Мартиненка, наступне падіння цін сталося вже через початок війни на Близькому Сході: у перші тижні конфлікту фінансові ринки перебували у шоковому стані, і через різке посилення потреб у ліквідності багато гравців були змушені скорочувати позиції в золоті.

Новий виток геополітичної напруги на цей раз не підтримав метал, і статус "тихої гавані" не спрацював. Натомість різке зростання цін на нафту посилило інфляційні ризики і зменшило очікування швидкого зниження ставок у США. У результаті зросла дохідність облігацій та зміцнився долар, а інвестори почали виходити із золота на користь більш прибуткових активів. 

Як пояснюють аналітики, додатковим фактором тиску стали дії центральних банків, які в останні роки були головними покупцями золота – тепер вони частіше розпродають золоті резерви для фінансування зростаючих витрат на енергоносії або для стабілізації своїх валют.

Особливо актуально це для країн, що розвиваються, адже зміцнення долара США посилюєтиск на їхні валюти, збільшуючи потребу в інтервенціях.

У 2022-2024 роках центробанки щороку купували понад 1 000 тонн золота, формуючи рекордний попит. Однак уже у 2025 році обсяги закупівель знизилися приблизно до 863 тонн. Найяскравіший приклад – Туреччина, яка лише за березень скоротила резерви приблизно на 131 тонну на тлі ослаблення ліри. Подібні тенденції фіксуються також у низці інших країн.

Паралельно спостерігається відтік коштів і з боку приватних інвесторів, які на тлі високихставок у США та зміцнення долара прагнуть вкладати кошти у більш дохідні інструменти, ніж золото, яке не приносить прибутку. 

Директор із досліджень BullionVault Адріан Еш пояснює це просто: золото, куплене як страховка перед кризою, під час самої кризи може стати джерелом фінансування. 

"Ви купували золото на випадок кризи. Тепер криза настала", – зазначає він.

Чи означає нинішня ситуація кінець "золотої лихоманки" і радикальний відхід центробанків та інвесторів від купівлі дорогоцінного металу? І що буде з цінами надалі?

Наразі ціна золота дещо стабілізувалася і коливається в рамках 4700-4800 доларів за тройську унцію (або 151 долара за грам). 

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас у коментарі УНІАН зазначає, що зараз на світовому ринку золота відбувається не завершення зростання, а фаза корекції після різкого підйому. 

"Ціна піднімалася вище 4750 доларів за унцію, але після новин про продовження перемир’я між США та Іраном ринок частково відіграв назад. Водночас переговори фактично зайшли в глухий кут, що зберігає напруження", - каже Дубас.

За його словами, попри це, золото вже впало майже на 10% від піків, досягнутих допочатку конфлікту. Тобто ринок реагує на кожну новину, і зараз спостерігається високаволатильність, а не завершення так званої "золотої лихоманки".

Ключовим фактором для подальшого руху цін президент АУБ називає геополітику –передусім, ситуацію в Перській затоці. 

"Ризики, пов’язані з Ормузькою протокою, а також перебіг переговорів між США та Іраном безпосередньо впливають на попит на золото як захисний актив. Додатковий тиск створює і монетарна політика США – зокрема дискусії навколо майбутньої політики ФРС і боротьби з інфляцією", - додає Дубас.

Олександр Мартиненко з ICU зауважує, що зараз, коли настала непевна стабілізація, ціни на золото знову відновлюються. 

"Якщо ринки отримають більш чіткі перспективи врегулювання конфлікту, золото має добрі шанси бути серед активів, чиї котирування відновлюватимуться найшвидше. У подальшому волатильність ціни на золото може періодично посилюватися", - кажеексперт.

Мартиненко також зазначає, що довгострокові перспективи зростання ціни зберігаються. Головними рушіями цього зростання є намагання центральних банків та інших державних установ країн, що розвиваються, збільшити частку золота у своїх резервах, а також підвищений інтерес до золота від приватних інвесторів.

Фінансовий аналітик Олексій Козирєв зазначив, що ймовірність рецесії у світі залишається високою, і це впливатиме на всі фінансові ринки, зокрема й на золото. 

"Судячи з динаміки ринку останнім часом, інвестори частково заклали у вартість золота сценарій поступового наближення миру на Близькому Сході. Водночас ситуація залишається нестабільною, і подальший рух цін залежатиме від розвитку геополітичних подій", - каже аналітик.

На думку Козирєва, наразі є два базові сценарії. Так, у разі успішних переговорів між США та Іраном, ціна золота може коливатися в діапазоні 4 530-4 910 доларів за унцію. Таким чином, зниження геополітичної напруги сприятиме тому, що ринок частково заспокоїться, а ціна золота стабілізується.

Якщо ж відбудеться загострення – зокрема, через ескалацію довкола Ірану й Ормузькоїпротоки – тоді котирування можуть зрости до 4 550-5 050 доларів за унцію, з різкими щоденними коливаннями в межах 80-140 доларів. Тобто на перше місце вийде знову геополітичний фактор, а золото може повернути собі статус "тихої гавані".

Підкріплюються ці думки експертів і очікуваннями аналітиків, які, згідно з опитуванням Reuters, підвищили свої прогнози щодо цін на золото.

Так, прогноз ціни на золото на 2026 рік підвищили до 4 916 доларів за унцію – це найвищий рівень із 2012 року (проти 4 746,50 долара ще три місяці тому). Очікується, що стабільний попит з боку центробанків і загальна економічна невизначеність підтримають ціни.

Водночас є фактор, який стримує зростання: можливе підвищення відсоткових ставок у США на тлі конфлікту на Близькому Сході. Коли ставки високі, інвесторам вигідніше тримати гроші в інших активах, які приносять дохід, а не в золоті.

"Це не є тривалим явищем і відповідає нашим очікуванням, що війна навряд чи матиме суттєвий і довгостроковий вплив на глобальне економічне зростання", – каже аналітик Julius Baer Карстен Менке.

Наскільки активно українці інвестують в золото? Основною формою інвестицій у жовтий метал в Україні залишаються банківські злитки – від 1 до 1000 грамів, монети, а також безготівкове золото на рахунках. Ювелірні вироби відіграють другорядну роль і частіше виконують заощаджувальну, ніж інвестиційну функцію.

Згідно зі статистикою Національного банку, українці досить стабільно купують і продають золото з фізичною поставкою - причому скуповують трохи більше, ніж збувають. Від початку року обсяги купівлі та продажу коливаються в межах 3-4 мільйонів доларів щомісяця.  

Іншу картину демонструють операції купівлі-продажу золота без фізичних поставок – коли люди фактично інвестують у золото, не отримуючи його "на руки", – що активізувалися з вересня 2025 року після послаблення валютних обмежень Нацбанку. Пік такої купівлі прийшовся на грудень 2025 року, коли клієнти придбали золота на 15 мільйонів доларів. Тоді як обсяги продажу обчислюються лише десятками, або ж в пікові місяці - сотнями тисяч доларів. 

Найбільші обсяги операцій без фізичної поставки золота з грудня по лютий збіглися зі стрибком світових цін на золото: українські гравці скористалися моментом, щоб "застрибнути" в актив. Однак березневий обвал цін на тлі подій в Ірані різко зменшив активність щодо угод із безготівковим золотом, водночас попит на фізичний метал навіть збільшився.

Як розповідає президент АУБ Андрій Дубас, на сьогодні в Україні готівковий курс становить близько 6,8 тисячі гривень за грам на купівлю і близько 9,3 тисяч гривень на продаж. Основними гравцями на ринку залишаються банки.

При цьому, за його словами, інвестиції у фізичне золото мають обмеження. 

"Продати злитки не так просто – банки висувають вимоги до якості, наявності документів і походження металу. Це знижує ліквідність таких інвестицій для приватних інвесторів", - каже банкір.

Саме тому паралельно зростає інтерес до альтернативних форматів, зокрема до токенізованого золота, такого як PAX Gold, продовжує Дубас. Це інструмент, який дозволяє інвестувати в золото без фізичного придбання зливків, онлайн і в роздріб. При цьому ціна токена фактично відповідає цінам на золото на глобальних ринках.

"Якщо дивитися на динаміку, золото за рік зросло більш ніж на 43%, срібло – понад 130%, платина – понад 115%. Це свідчить про високий інтерес до дорогоцінних металів загалом. Водночас в Україні цей інтерес не завжди трансформується у масові інвестиції у фізичне золото саме через обмеження ринку", - зазначає президент АУБ.

… Попри нинішні коливання цін, більшість експертів не вважають, що інтерес до золота зникає. Скоріше, йдеться про паузу після дуже стрімкого зростання, коли ринок "переводить подих" і реагує на нові події у світі.

Золото і надалі залишається для багатьох способом зберегти гроші в часи нестабільності. Проте зараз його ціна більше залежить не від стабільного тренду, а від геополітичних новин – про війни, переговори чи рішення великих центральних банків.

У підсумку золото не втрачає своєї ролі "тихої гавані" – просто зараз води у цій гавані стали більш бурхливими.