Стане непроїздною, – полковник запасу про удари по головній логістичній артерії росіян у Крим

Сили оборони України взялися за трасу, якою росіяни роками тягнули вантажі з Ростова через окуповане Приазов'я до Криму. Після ударів по цій ділянці в окупантів уже з'явилися проблеми з рухом і тривога через постачання пального.

Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор, військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 Каналу пояснив, що для росіян ця дорога була ключовою частиною сухопутного коридору. Тепер ситуація для них змінюється, і найнебезпечніший відрізок там уже добре проглядається.

Дивіться також Путін боїться не бунту, – експерт назвав найбільший страх диктатора

Сухопутний коридор до Криму вже втрачає стійкість

Йдеться про трасу, яка тягнеться з Ростова-на-Дону через Таганрог, Новоазовськ, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь і далі на Чонгар та Джанкой. Для росіян це була одна з головних логістичних артерій до Криму, якою вони роками возили паливо, боєприпаси й інші військові вантажі через окуповану частину Херсонщини.

До слова! 17 травня 2026 року Сили безпілотних систем повідомили, що почали ставити на далекобійні дрони НУРСи і вже б'ють ними по цілях на глибині до 500 кілометрів. У Криму так уразили вузол стратегічно захищеного зв'язку Чорноморського флоту Росії та мобільну групу ППО.

Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

Цей маршрут довго залишався для ворога стійким, і саме тому по ньому гнали великі обсяги постачання. За оцінкою Світана, росіяни перекидали там до тисячі тонн військових вантажів, але після появи дронів оперативного рівня під FPV-керуванням з дальністю понад 100 кілометрів дорога вже почала заходити в сіру зону.

Як тільки з'явиться достатня кількість такого роду дронів, а обіцяють 6 тисяч штук, ця траса буде просто непроїзна для росіян,
– наголосив полковник запасу.

Він каже, що для такої роботи ця місцевість дуже зручна, бо дорога відкрита й добре проглядається. Росіяни вже це розуміють, тому починають перекривати окремі відрізки, а найбільш проблемною для них стає ділянка від Чонгара в бік Джанкоя.

Там зажато, з цієї траси нікуди не з'їдеш і нікуди не подінешся. Вони ж не поїдуть болотами, тому ця зона буде постійно контролюватися,
– зауважив військовий експерт.

У такій конфігурації навіть точковий контроль дає сильний ефект, бо російські вантажі змушені йти передбачуваним маршрутом. Якщо на цій дорозі вже з'явилися затримки, перекриття і проблеми з пальним у Криму, це означає, що удари б'ють по всій схемі постачання, а не по окремій ділянці.

Дрони з ШІ добивають логістику на підході до Криму

Ситуацію для росіян ускладнює не лише сама поява далекобійних FPV-дронів. На цій ділянці вже можуть працювати й німецькі HX-2 та HX-5 з елементами штучного інтелекту, які зависають у повітрі, певний час чекають на ціль і після цього самі добирають момент для удару.

Світан розповів, що сухопутний коридор до Криму для Росії вже хитається: дивіться відео

Для відкритої дороги, яка тягнеться вздовж узбережжя і майже не дає можливості сховатися чи змінити маршрут, це особливо небезпечно. Світан пояснив, що на такій трасі російські машини стають передбачуваною ціллю, а цифрові алгоритми й машинний зір дають дронам майже гарантоване ураження.

Там висять баражуючі боєприпаси, можуть кілька десятків хвилин висіти і, в принципі, самі вишукують ціль,
– зауважив військовий експерт.

Він підкреслив, що мова йде не про кілька випадкових ударів, а про постійний контроль над кількома сотнями кілометрів. Дорога відкрита, добре проглядається, а російські вантажівки не можуть з неї просто зникнути.

У росіян ППО не вистачає. Її на Москву вже не вистачає, не кажучи про Керченський міст. Хто там буде цей Чонгарський перехід прикривати?,
– підсумував полковник запасу.

Через це сіра зона на підході до Криму для росіян лише розширюватиметься. Якщо дронів такого рівня побільшає, рух цією трасою перетвориться для них на щоденну лотерею з дуже поганими шансами.

Як Україна посилює удари по російській логістиці на півдні і в Криму?

Defense Express писало, що ударні дрони Hornet тепер можуть запускати з аеростата. Під час випробування безпілотник підняли на 8 250 метрів, після скидання він спланував 42 кілометри, зберіг 95% заряду і за такої схеми може бити по цілях на 190 – 200 кілометрів.

У ніч на 23 травня 2026 року в Джанкої після вибухів спалахнула пожежа біля залізничних колій, а станцію закрили для посадки й висадки пасажирів. "Кримський вітер" також писав, що сильне теплове випромінювання зафіксували біля вокзалу, а російські служби почали пояснювати зупинку роботи "технічними причинами".

На захопленій частині Херсонщини окупаційна влада обмежила рух вантажного транспорту трасою Р-280 "Новоросія" у бік Джанкоя і фактично показала, що цей маршрут тепер працює під військові перевезення. Це стосується насамперед техніки, майна військового призначення і нафтопродуктів, які йдуть сухопутним коридором до Криму.