Справжній апокаліпсис: у Києві закрились майже 400 кав'ярень і фастфудів

• У Києві за кілька місяців закрилися близько 400 кав'ярень і фастфудів, що склало 13 – 14% ринку громадського харчування.
• Основні причини закриття включають високі витрати на електроенергію, перебої з електропостачанням, демонтаж МАФів, перенасичення ринку та зниження платоспроможності клієнтів.

У столиці за лічені місяці зникла ціла хвиля закладів – ринок громадського харчування Києва помітно "просів". За цей час закрилися близько 400 точок, і левова частка з них – це невеликий бізнес: кав’ярні, фастфуди та стрітфуд.

Чому в Києві масово закриваються заклади?

За кілька місяців у столиці згорнули роботу близько 13 – 14% закладів усього ресторанну ринку. Про це розповіла експертка Ольга Насонова, пише "РБК-Україна".

Дивіться також 3,5 тисячі "липових" ФОПів: БЕБ викрило гігантську схему "дроблення бізнесу"

Водночас, за її словами, це не повний обвал індустрії, а радше точковий удар – найбільше постраждали найдрібніші гравці:

1. Близько 75% усіх закриттів – це маленькі кав’ярні, пекарні, точки швидкої їжі та шаурми.
2. Великі ресторани пережили цей період значно легше і масово не зникали.

Ще один тривожний сигнал – різке збільшення кількості готових бізнесів, які виставляють на продаж. Це означає, що частина власників просто не бачить сенсу продовжувати роботу.

Серед головних причин – витрати на електроенергію та виживання під час складної зими. Через перебої зі світлом підприємцям доводилося вкладатися у генератори, і навіть маленькі точки витрачали десятки тисяч гривень лише на резервне живлення. Для багатьох це стало критичною точкою.

Ситуацію додатково ускладнили й інші фактори:

• активний демонтаж МАФів у столиці;
• перенасичення ринку кав’ярнями;
• зниження платоспроможності клієнтів;
• відтік населення;
• вплив мобілізації на потік відвідувачів.

Змінилася й поведінка самих споживачів. Кава "на ходу" за 80 – 90 гривень уже не виглядає такою привабливою – люди або обирають комфортніші формати, або взагалі економлять на подібних витратах.

На цьому фоні значно впевненіше тримаються великі мережі та преміальні заклади. За словами Насонової, у дорогому сегменті за цей час не закрився жоден ресторан – більше того, з’явилися й нові.

Стабільність мереж пояснюється просто: вони мають налагоджені закупівлі, впізнаваність і можуть “підтягувати” слабші точки за рахунок сильніших. Окремо експертка говорить про так звану "золоту лігу" – це унікальні заклади з чіткою концепцією, сильною аудиторією або власниками, які самі є брендом.

Чому підприємцям зараз важко адаптуватися?

Для 24 Каналу експертка з клієнтського напрямку Анастасія Ямелинець розповіла, що закриття бізнесу відбувається переважно через накопичення різних змін.

Експертка говорить про суттєве зростання фінансового навантаження, як-от витрати на логістику, оренду, персонал, енергоносії тощо. Крім того, помітно змінилася споживча поведінка.

Наприклад, за даними маркетингової компанії Kantar, покупки стають більш раціональними: люди частіше порівнюють альтернативи, знижують частоту покупок і чутливіше реагують на ціну.

Анастасія Ямелинець

Клієнт-партнерка в Kantar

Бізнеси, які не встигають адаптуватися до цих змін або продовжують працювати за моделлю "як раніше" і не підкріплюють свої рішення актуальними даними, швидко втрачають стійкість.

І враховуючи ситуацію в країні, одним із головних чинників для закриття є воєнні ризики. Бізнес може страждати від перебоїв у роботі, міграції клієнтів, нестабільності постачання.

Не менш важливим є психологічний фактор: невизначеність, відкладений попит, зниження готовності інвестувати.

У дослідженнях ми бачимо не лише прямий вплив війни, а й зміну психології споживача: коротший горизонт планування, більшу обережність у витратах, переоцінку пріоритетів. Якщо продукт не має чіткої цінності або бренд не відповідає новим очікуванням, ризик закриття зростає значно швидше,
– зауважує пані Анастасія.

• Новини українського бізнесу

• Укрзалізниця зберегла перше місце серед роботодавців, незважаючи на скорочення штату на 5% за останній рік. "Сільпо" піднялося на четверте місце, обігнавши Укрпошту, збільшивши штат на 3% за рік, хоча загалом з 2021 року скорочення становить 23%.

• Україна конфіскувала 25,0717% акцій Крюківського вагонобудівного заводу, які раніше належали російському бізнесмену Станіславу Гамзалову. Конфіскація стала можливою завдяки рішенню ВАКС, яке ґрунтувалося на зв'язках Гамзалова з ВПК Росії.

• Vodafone вважає, що тарифи на мобільний на рівні 400 гривень на місяць є обґрунтованими через великий обсяг послуг, які надаються, включаючи безлімітний голос і "Роумінг як вдома". Компанія змушена постійно інвестувати понад 33% доходів у підтримку та розвиток мережі, що пояснює поточний рівень тарифів.