Справжні гіганти з гострим зором і неабиякою швидкістю: чому тунця називають надзвичайною рибою

• Генеральна асамблея ООН оголосила 2 травня Всесвітнім днем тунця.
• Тунець відомий своїм гострим зором і високою швидкістю. Також ця риба важлива для екосистеми океану.

Господині всього світу у своїх стравах використовують консервований тунець. Але мало хто знає, що це за риба загалом і який вона має вигляд.

10 років тому, у 2016-му, Генеральна асамблея ООН оголосила 2 травня Всесвітній день тунця. З цієї нагоди 24 Канал розповість цікаві факти про цю дивовижну рибу.

Цікаво Колись вона була в кожному магазині: яка риба зникла після розпаду СРСР

Що це за риба така – тунець?

Це хижа морська риба сімейства скумбрієвих. Проживає у Світовому океані – тобто її зустрінеш у всіх океанах світу, окрім Північного Льодовитого. Особливо він полюбляє тропічні та помірні води. Здебільшого тунців можна побачити у південно-західній частині Тихого океану й Індонезії, поблизу Галапагоських островів, на Мезоамериканському рифі та у південно-західній частині Індійського океану.

Тунці – пелагічні риби, тобто живуть у відкритому морі, далеко від берегів, коралових рифів чи морського дна. Пелагічна зона або пелагіаль – це екологічна зона моря або океану, що не межує з дном. Вона займає 1,37 мільярда кубічних кілометрів моря та глибини до 11 кілометрів, повідомляє Animalia.

Зберіть соуси та поїжте нормально! У матеріалах рубрики Смачно 24 знаходьте 5 клікабельних баночок соусу для пікніка та беріть участь у розіграші подарунків. А 6 травня можна забрати головний приз – мультипіч Tefal.

У природі існує щонайменше 15 видів тунця. Однак споживають лише 7 основних видів. Найпоширеніші – звичайний, смугастий, жовтоперий і блакитний (блюфін), пише "Рибка".

Дехто вважає, що боніто – це також один із видів тунця. Хоча він і належить до сімейства скумбрієвих і є родичкою тунця, однак, за словами фахівців, боніто та тунець – зовсім різні типи риб. Вони відрізняють, як за розмірами, так і за особливостями м'яса, повідомляє Delfín Ultracongelados.

Які існують види тунця / Інфографіка Windsor/Nature Discovery

Повернемося до тунця. Мало хто знає, але це дуже велика риба. Найбільший вид – західноатлантичний блакитний тунець. Він може досягати 4 метрів завдовжки та важити до 900 кілограмів. А до числа найменших відносять атлантичного смугастого тунця, і його розміри теж вражають. Виростає така рибка до 1 метра та важить понад 18 кілограмів, повідомляє Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA).

Тунець – найважливіший хижак у морських екосистемах. Здебільшого він харчується дрібнішими видами риб, такими як сардини, анчоуси, скумбрія. Також поїдає молюсків, омарів, раків і кальмарів. Дрібніші смугасті тунці – всеїдні: вони полюють на різних риб, зокрема на оселедець і на інших смугастих тунців.

Таке його харчування допомагає підтримувати баланс океанічних харчових ланцюгів, адже запобігає перенаселенню морських видів і порушенню екосистеми. Крім того, це робить тунця дуже поживним для людини, оскільки він засвоює необхідні білки та омега-3 жирні кислоти з багатого морського світу, яким харчується, передає Wild Planet.

Блакитний тунець відзначається своїми міграційними шляхами. Ця риба переміщується через океани та здійснює вертикальні рухи у пошуках здобичі. Вона долає великі відстані між місцями полювання та нересту.

Тунці подорожують групами, які називаються косяками. Вони можуть складатися із сотень чи тисяч риб. Наприклад, довгопері тунці подорожують косяками, ширина яких може досягати понад 30 кілометрів. Нерідко можна побачити косяки з різних видів тунця, зокрема довгоперого, смугастого, жовтого та блакитного.

Таке організоване плавання дає тунцю перевагу перед здобиччю під час полювання. Водночас це допомагає йому помічати хижаків і уникати їх, оскільки море сканує величезна кількість очей.

Ширина косяків тунця може досягати понад 30 кілометрів / Фото Unspash

Чим ще особливі тунці?

Завдяки своїй унікальній торпедоподібній формі тіла, гладкій шкірі та обтічним плавцям, тунці – надзвичайно швидкі плавці. Зокрема, довгоперий тунець може розігнатися до понад 80 кілометрів на годину. Така швидкість допомагає йому ловити здобич, уникати хижаків і швидко долати великі відстані під час щорічних міграцій.

Ба більше, деякі види тунця, наприклад блакитний, є теплокровними, як і ссавці. Особлива структура кровоносних судин робить їхнє тіло теплішим, ніж навколишня вода. Це дає їм низку переваг перед холоднокровними рибами. Таким чином, тунець може жити у різних умовах – від арктичних до тропічних вод. Водночас додаткове тепло у м'язах їх робить сильнішими та швидшими. Також ця особливість допомагає їм у пошуках їжі та захисту від хижаків занурюватися на велику глибину – від 500 метрів до 1 кілометра.

Ще одна цікавинка – тунці ніколи не перестають плавати. Вони пристосувалися до життя у русі, і їхні дуже довгі грудні плавці дозволяють економити енергію, "ковзаючи" у воді. Така особливість, зі свого боку, дозволяє тунцям отримувати з води такий необхідний кисень. На відміну від інших риб, вони не можуть перекачувати воду через зябра. Натомість плавають з відкритим ротом, і це дозволяє воді надходити всередину та обволікати зябра.

Тунці – справжні хижаки. Їхнє торпедоподібне тіло дає їм перевагу перед повільнішими та менш маневреними видами, а гострий зір допомагає ловити здобич. Однак вони є також улюбленою їжею для інших вищих морських хижаків. І тут пригоді стає їхня швидкість і спритність, завдяки яким вони можуть ухилятися від голодних акул, риби-меча та зубастих китів.

Дивіться відео про життя тунців

Чому тунець важливий для екосистеми?

Завдяки своїм природним поведінковим особливостям, таким як плавання та харчування, тунець сприяє перемішування шарів води. Цей процес має вирішальне значення для розподілу поживних речовин, таких як азот і фосфор. Ті необхідні для зростання та здоров'я первинних продуцентів – організмів, що виробляють кисень і формують основу морських харчових ланцюгів.

Тунець також робить внесок у кругообіг вуглецю у морському середовищі. Оскільки ця риба полюбляє мігрувати, вона разом із цим переносить поживні речовини через великі океанічні акваторії та тим самим підтримує екосистеми далеко поза своїм ареалом.

Коли тунець помирає, його біомаса опускається на дно та стає джерелом поживних речовин для глибоководних організмів, що ще більше збагачує морські екосистеми. Це допомагає робити океан збалансованішим і продуктивнішим.

Таким чином, тунці – не просто споживачі, а й активні учасники системи життєзабезпечення океану.

Тунці дуже важливі для екосистеми океану / Фото Pexels

Які ще факти про тунця можуть вас вразити?

• Приблизно у 1000 році люди, які прибули з арабських країн, привезли до Європи техніку лову тунця та передали її європейцям, передає Cannedfish.
• Тунець має гостре чуття електрорецепції. Тобто він може виявляти електричні сигнали, що випромінює його здобич. І це допомагає йому знаходити їжу навіть у темних океанських глибинах, повідомляє CareOurEarth.
• Тунець має винятково гострий зір порівняно з іншими рибами. Завдяки цьому він може знаходити здобич навіть у складних умовах.
• Ця риба може змінювати колір у стані стресу. Також таке часто можна спостерігати після її вилову. Відбувається це через хімічні зміни у крові та м'язовій тканині.
• Деякі види тунця мають разючу тривалість життя. Наприклад, блакитний тунець може прожити у дикій природі до 40 років, що робить його одним із тих видів риб, які найдовше живуть.
• Крім того, вони володіють високою репродуктивною здатністю. Одна самка може відкласти мільйони ікринок за один нерестовий сезон, хоч лише невеликий відсоток цих ікринок доживає до дорослого стану.
• Тунець цінується за свої плавці, особливо блакитний тунець, який має великий попит для суші та сашимі. Наразі рекорд з продажу – 2,78 мільйона євро за блакитного тунця вагою 243 кілограми. Поставили його на початку 2026 року під час новорічного аукціону в Токіо, передає Euronews.
• Тунець має важливе культурне значення у багатьох країнах, особливо в Японії, де аукціони блакитного тунця та фестивалі присвячені тунцю є знаменними подіями.
• А у французькому регіоні Лангедок із цією рибою пов'язаний незвичайний ритуал. Тут глядачі збираються на березі, вибираючи місця з гарним краєвидом на море, і подають рибалкам сигнали (гучними криками) щоразу, коли помічають тунця.
• Тунець надзвичайно корисний для здоров'я. Він вирізняється низьким вмістом жиру, однак багатий на цинк, магній, калій, фосфор, залізо та вітаміни.
• Тунець допомагає у профілактиці серцево-судинних захворювань, оптимізує роботу мозку, покращує стан шкіри, виводить токсини з печінки та зміцнює імунітет і загальмовує процеси старіння.

Дивіться відео про найдорожчого тунця у світі

Чому ООН вирішила оголосити день тунця?

Світовий улов тунця становить близько 4 – 5 мільйонів тонн, але з 1950 року можна спостерігати безперервну тенденцію до його збільшення. Щонайменше 33% запасів цього виду нині видобуваються нераціональним способом, повідомляє Всесвітній фонд природи (WWF).

У результаті кілька видів тунця перебували під загрозою зникнення. І, встановивши День цієї риби, Організація Об'єднаних Націй підкреслила глобальну важливість їх запасів у світовому океані. Тобто тунець повинен не зникнути ще протягом тривалого часу.

І після оголошення цієї дати було досягнуто значного прогресу. До прикладу, у 2017 році лише 75% вилову тунця припадало на здорові запаси, вільні від перелову. Сьогодні, за оцінками, 99% комерційного вилову тунця припадає на запаси, які, згідно з науковими дослідженнями, є біологічно стійкими, мовиться на офіційному сайті ООН.

Як наслідок, атлантичний блакитний тунець, який раніше був відсутнім у природі, тепер знову широко поширений у південній Англії та Ірландії. Відновлення стало можливим завдяки скоординованим зусиллям урядів у межах п'яти регіональних організацій з управління промислом тунця. Їхній успіх зумовлений впровадженням управлінських процедур. Також цьому сприяють покращений моніторинг та інвестиції у наукову підготовку та якість даних.

Дні ще яких тварин відзначають у світі?

• В Україні наприкінці березня відзначають День лелеки. Це мовчазні птахи, які практично не здатні видавати звуки. Лелеча мова – це посвистування, клацання дзьобом, шипіння. Цікаво, шо ці птахи завжди сплять, винятково стоячи лише на одній лапі. Уві сні лелека може почергово змінювати лапи. І як дослідили вчені, при цьому навіть не прокидають.

• 7 квітня – Міжнародний день бобрів. Цих тварин одночасно називають і шкідниками, і рятівниками екосистем. Серед їхніх особливостей – здатність швидко плавати: вони можуть плавати зі швидкістю до 8 кілометрів на годину, а це більш ніж удвічі перевищує середню швидкість середньостатистичної людини.

• А наприкінці квітня оголошено Всесвітній день пінгвінів. Хоча це і птахи, але вони взагалі не вміють літати. Натомість гарно плавають – таку суперсилу їм забезпечують їхні крила, які насправді є ластами.