Смерть Путіна нічого не змінить, а його наступник може бути ще гіршим, – Newsweek

• Смерть Путіна не принесе демократичних змін у Росії, а боротьба кремлівських кланів може лише посилити хаос.
• Потенційні наступники, такі як Олексій Дюмін та Дмитро Патрушев, можуть виявитися ще жорсткішими та зберігати імперську політику Кремля.

Раптова смерть Володимира Путіна навряд чи принесе Росії демократичні зміни або швидке завершення війни проти України. Боротьба кремлівських кланів за владу може лише посилити хаос і агресію всередині ядерної держави.

Потенційні наступники диктатора, як зазначає Newsweek, поділяють імперські погляди та можуть виявитися ще жорсткішими за самого Путіна.

Дивіться також Отримав дуже чіткий сигнал: аналітик сказав, чому Путін раптово замінив одного з генералів

Хто може стати наступником Путіна?

Американське видання опублікувало аналітичний матеріал про можливі наслідки смерті російського диктатора Володимира Путіна. Автори наголошують: крах одного лідера не означає автоматичного руйнування всієї системи, яку він будував понад 25 років.

У матеріалі йдеться, що головна небезпека для Путіна походить не ззовні, а зсередини самої російської еліти. На тлі війни проти України, економічної деградації та посилення боротьби між силовими структурами у Кремлі формується середовище для внутрішніх конфліктів і потенційної змови.

За даними американської розвідки, між ФСБ, Росгвардією та Федеральною службою охорони зростає напруга через боротьбу за контроль над безпекою вищого керівництва Росії. Окрему увагу аналітики звертають на оточення колишнього міністра оборони Сергія Шойгу, позиції якого суттєво ослабли після невдач російської армії у війні.

Newsweek називає кількох потенційних претендентів на владу після Путіна. Серед них:

• Олексій Дюмін – колишній охоронець Путіна та нинішній помічник президента;
• Сергій Кірієнко – куратор внутрішньої політики Кремля;
• Дмитро Патрушев – син секретаря Радбезу Миколи Патрушева та представник нового покоління "силовиків".

Водночас старші представники російської еліти, зокрема глава ФСБ Олександр Бортников, можуть не претендувати на президентство напряму, але зберігатимуть величезний вплив як "сірі кардинали".

Однак жоден із потенційних наступників не демонструє готовності завершити війну проти України або відмовитися від імперської політики Кремля.

Чому смерть Путіна може зробити Росію ще небезпечнішою?

Росія залишається воєнною автократією, а не демократичною державою. Навіть якщо формально владу тимчасово отримає прем'єр-міністр Михайло Мішустін, реальна боротьба розгорнеться між силовими угрупованнями, спецслужбами та олігархічними кланами.

"Путінізм" без самого Путіна, як вважають аналітики, може стати ще агресивнішим. Потенційні наступники будуть змушені доводити свою силу та жорсткість, аби втримати контроль над системою. Крім того, Росія вже стикається з масштабними внутрішніми проблемами.

За оцінками Гарвардської школи Кеннеді, кількість загиблих і поранених росіян у війні проти України могла перевищити 1 мільйон осіб станом на лютий 2026 року. На економіку Росії тиснуть санкції, інфляція та високі кредитні ставки. Водночас країна стикається зі зростанням злочинності через повернення з фронту ветеранів та помилуваних засуджених.

Кінець правління однієї людини не означає кінець системи,
– підсумовує Newsweek.

Потенційний хаос після Путіна може створити ще більші ризики не лише для самої Росії, а й для всієї Європи через наявність у країни ядерної зброї та величезної кількості озброєних угруповань.

Важливо! Нещодавно європейська розвідка повідомила про можливий переворот у Кремлі. За даними спецслужб, таку операцію може очолити ексміністр оборони Росії Сергій Шойгу. Саме він є досить важливою та впливовою фігурою, яка може становити ризик для стабільності влади.

Що відомо про конфлікт в оточенні Путіна?

У Кремлі посилюється внутрішнє протистояння між політичним блоком адміністрації Володимира Путіна та силовиками ФСБ. Аналітики та джерела у російській владі порівнюють нинішню ситуацію з боротьбою за владу під час президентської кампанії Бориса Єльцина у 1996 році.

Головний конфлікт розгортається між командою першого заступника глави адміністрації президента Сергія Кирієнка та другим управлінням ФСБ, яке займається "захистом конституційного ладу". Обидві групи пропонують Путіну різні сценарії утримання влади напередодні парламентських виборів 2026 року.

У команді Кирієнка вважають, що контроль над ситуацією можна зберегти через політичні технології, пропаганду та управління суспільними настроями. Натомість силовики переконують Кремль у необхідності ще жорсткіших репресій та посилення контролю всередині країни.

Колишній російський олігарх Михайло Ходорковський також підтвердив існування відкритого конфлікту між адміністрацією президента та ФСБ. За його словами, посилення впливу силових структур викликає дедалі більше напруження навіть серед частини російської еліти.