"Слон" у посудній лавці: Росія розробляє найбільший літак у своїй сучасній історії

"Слон" у посудній лавці: Росія розробляє найбільший літак у своїй сучасній історії 13:26, 21.05.2026 13 хв. УНІАН

Попри величезні втрати на фронті та економічні труднощі останніх років, Росія не відмовляється від реалізації мега-проєктів, які потрапили до нас нібито зі сторінок історії Холодної війни.

Російські ЗМІ знову згадали про гігантський транспортний літак Іл-100 "Слон" – про нього повідомили у контексті збільшення ресурсу обшивки літальних апаратів. Росіяни нагадали, що Іл-100, разом із Іл-276, має виробляти завод "Авіастар", що знаходиться в Ульяновську.

Іл-276 позиціонують як полегшену ​​версію транспортника Іл-76. Цей проєкт, хоча й важливий для Москви, але не настільки цікавий, адже в світі є принаймні кілька прямих аналогів.

Водночас Іл-100, з урахуванням його розмірів і можливостей, має стати майже унікальним зразком.

Відео дня

З огляду на стан російського авіабудування це виглядає як справжній виклик об’єктивній реальності, в якій останні роки існує РФ. Втім, є кілька моментів, що заслуговують на увагу.

На відміну від іншого амбітного проєкту – стратегічного бомбардувальника ПАК ДА – про "Слона" росіяни згадують напрочуд часто. І навіть демонстрували його вигляд.

"Зараз ми стоїмо на порозі потужної роботи з технічного переозброєння "Авіастара". Далі у нас програма випуску нових літаків Іл-100 - зараз уже ведеться проектування", – заявив у кінці минулого губернатор Ульяновської області Олексій Руських.

Ще раніше стало відомо, що у ЦАГІ (Центральному аерогідродинамічному інституті імені М. Є. Жуковського) завершився перший цикл аеродинамічних випробувань моделі Іл-100.

Початок повномасштабної війни, ймовірно, вплинув на терміни розробки, проте, як бачимо, росіяни не відмовилися від створення гігантського транспортника.

Щоб зрозуміти місце, яке займатиме "Слон", треба подивитися на структуру транспортної авіації Росії.

Станом на сьогодні вона виглядає так:

На відміну від бойових літаків, які росіяни активно виготовляють останні роки, військово-транспортна авіація знаходиться в стані глибокої кризи. Сьогодні РФ може будувати хіба що нові Іл-76 – і те, лише в одиничних екземплярах.

Нещодавно портал Defense Express підрахував, що за підсумками минулого року російська оборонка виготовила і поставила сім військово-транспортних літаків Іл-76МД-90А.

При цьому близько 40% парку транспортної авіації РФ становлять старі літаки Ан-12, Ан-26 та Ан-72.

За даними приватної розвідувальної компанії Dallas, наразі Росія експлуатує близько 370 літаків серії "Ан" (Ан-12, Ан-26 та Ан-72), які перебувають на озброєнні Міноборони, Росгвардії та авіації ФСБ. Близько 140 із них потребують ремонту.

Та головна проблема – навіть не ремонт.

Станом на сьогодні замінити ці машини фактично нічим, адже РФ просто не має існуючих альтернатив. Іноді як таку називають Іл-114-300, але це пасажирський літак, погано пристосований до суворих умов та ґрунтових аеродромів.

Повністю провалилося створення військово-транспортного Іл-112 – після аварії єдиного льотного екземпляру у 2021 році росіяни взагалі намагаються про нього не згадувати.

Старі Іл-76 різних версій, хоча й повільно, але заміняють на модернізовані Іл-76МД-90А. Що стосується "Руслана", то його повинен замінити Іл-100.

Навіщо взагалі потрібні надважкі літаки, коли є Іл-76?

Насправді, хоча формально всі вони є транспортними, на практиці призначені для різних цілей. Справа в тому, що Іл-76 і Ан-124 мають колосальну різницю у вантажопідйомності та габаритах вантажного відсіку.

Ан-124 може перевезти вантажі вагою до 120 тонн, тоді як вантажопідйомність модернізованого Іл-76МД-90А складає близько 50-60 тонн.

Американський аналог Ан-124 – Lockheed C-5 Galaxy – такожпомітно поступається "Руслану" за вантажопідйомністю. Водночас, у американців їх багато, тоді як у розпорядженні Міноборони РФ перебуває лише близько десяти Ан-124, ресурс яких швидко тане.

Величезна вантажопідйомність і гігантський вантажний відсік дозволяють проводити унікальні операції.

На відміну від інших літаків, "Руслани" можна використовувати для доставки дуже габаритних вантажів, наприклад пускових установок для ЗРК С-400 або С-500. Літак дає змогу перекинути за раз велику кількість десанту, важку бронетехніку, або, наприклад, п’ять вертольотів Мі-8.

Розуміючи важливість "Русланів", росіяни хотіли відродити їхнє виробництво разом із Україною. У липні 2013 року Москва та Київ на рівні прем'єр-міністрів досягли домовленості про створення спільного підприємства з виробництва літака Ан-124-100.

Наприкінці липня 2013 року з'явилася інформація про те, що на російському заводі "Авіастар-СП" розпочали роботу по відновленню виробництва "Русланів". Анексія Криму і війна поставила жирну крапку у цих планах.

Самостійно виробляти Ан-124 Росія виявилася не здатна: як визнавали самі росіяни, українці "володіють усіма технічними знаннями та необхідною інформацією про конструкцію" літака.

Іншими словами, розробка Іл-100, що б там не казали росіяни, стала вимушеним кроком на тлі конфлікту з Україною.

Майже одразу дала про себе знати головна проблема – деградація авіаційної галузі самої РФ. Проте остання не стала на заваді фантазіям. Заявлені можливості Іл-100 перевершували найсміливішу уяву.

Характеристики (розрахункові) "Слона":

Одразу звертає на себе увагу навантаження, яке значно переважає характеристики базового Ан-124. Хоча й поступається в цьому знищеній українській "Мрії", у якої цей показник досягав 250 тонн.

Можливості "Слона" теоретично дозволятимуть росіянам перевезти 400 солдат та п’ять авіадесантних самохідних протитанкових гармат "Спрут". Ще один варіант – 400 солдат та 14 броньованих "Тигрів".

За словами фахівців з ЦАГІ, завдяки збільшеному фюзеляжу літак зможе перевозити великі обсяги вантажів на розрахункову дальність польоту, а крило з модифікованими закінченнями забезпечить "високу аеродинамічну якість".

Почнемо з факторів, які підвищують шанси на появу літака (тим паче, що їх не так багато).

Вибір ульянівського "Авіастара" у якості виробника бачиться цілком логічним кроком.

Підприємство давно спеціалізується на виробництві транспортних Іл-76МД-90А, літаків-паливозаправників Іл-78М-90А, а також сервісному обслуговуванні транспортних літаків Ан-124. Іншими словами, воно має великий досвід та відповідні виробничі потужності.

Формально можливості "Авіастара" дозволяють випускати до півсотні літаків на рік, але це, звісно, в теорії. На заваді цим планам стала Україна.

Ще у березні Сили оборони завдали ураження по інфраструктурі "Авіастара". Повідомлялося, що було пошкоджено цех збирання літаків.

Тим не менш, РФ зберігає можливості будівництва великих літальних апаратів, нехай йдеться переважно про машини радянської розробки.

Щодо факторів, які стають на заваді виробництву Іл-100 - то їх набагато більше.

По-перше, станом на 2026 рік проєкт все ще знаходиться на ранній стадії. Простіше кажучи, ми досі не знаємо, як саме виглядатиме перспективний літак.

Якщо вірити фотографії моделі, призначеної для продувки в аеродинамічній трубі, то він буде хіба не повною копією "Руслана".

Водночас зображення на патенті російського Міноборони демонструє зовсім інший "надважкий транспортний літак", який нагадує гібрид Іл-76 і "Руслана". Він також виявився підозріло схожим на американський C-5 Galaxy.

Можна обережно припустити, що росіяни й досі не розуміють, що саме хочуть отримати. Цьому є пояснення.

"Більшість технологій і можливостей випускати літаки втрачено, – говорить агенції УНІАН заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський. – Вони (росіяни, – УНІАН) залежать від французької авіоніки, від комп’ютерів, від процесорів. Від всього того, що потребує авіація. З урахуванням того, що всі їхні гроші йдуть на війну, на ракети, на безпілотники, на інші проєкти, грошей просто не залишається".

За словами експерта, серед всіх проблем нового транспортника виділяється одна. Йдеться про двигуни.

Як базове рішення для Іл-100 розглядають двигун ПД-35 із тягою 35 тонн, що входить до уніфікованої родини силових установок. З одного боку це новий агрегат, з іншого – його створюють на базі вже існуючого ПД-14, призначеного для флагманського російського авіалайнера МС-21.

Хоча формально це єдине сімейство, між ними є велика різниця. ПД-14 реально існує, тоді як ПД-35 – ні.

Взагалі ПД-35 призначався для китайсько-російського лайнера CR929. Однак після початку повномасштабного вторгнення в Україну китайські партнери вирішили відмовитися від російської участі в проєкті.

У результаті, з нього, разом із літерою "R", були виключені всі російські комплектуючі. Сьогодні китайський C929 розробляється у співпраці із західними компаніями.

Виключення росіян з проєкту автоматом вдарило по ПД-35. Його розробка, яка почалася влітку 2016 року, стала просуватися ще повільніше. У 2023 році повідомлялося, що наземні випробування двигуна мають розпочатися на початку 2024 року, водночас це були лише плани.

Як стало відомо пізніше, заявлені характеристики виробу підтвердити не вдалося. Росіяни бідкаються, що ПД-35 не "виправдовує гучних очікувань", видаючи тягу 26 тонн замість обіцяних 35-ти. З огляду на заявлені характеристики Іл-100, різниця критична.

Як альтернативу ПД-35 російські фахівці розглядали модернізовану версію двигуна Д-18Т. Його розробили у Запоріжжі на початку 1980-х років спеціально для "Руслана". Водночас виробництво та ремонт цих двигунів здійснювалися виключно в Запоріжжі.

Таким чином, поки що росіянам залишається "мріяти". В кінці минулого року керівник "Ростеха" Сергій Чемезов заявив, що сертифікувати ПД-35 планують не раніше, ніж через 2–3 роки.

За найоптимістичнішого сценарію це може статися лише наприкінці 2027 року. Сьогодні відсутні навіть випробувальні стенди для двигуна ПД-35, адже, як раніше повідомляли російські ЗМІ, один діаметр вентилятора силової установки становить більше трьох метрів.

Ситуація з ПД-35 не є для Москви унікальною.

Достатньо сказати, що єдиний серійний російський винищувач п’ятого покоління Су-57, який вперше піднявся в небо у далекому 2010-му, досі не має штатного двигуна.

Замість нього використовують АЛ-41Ф1 – глибоко модернізований радянський АЛ-31Ф 80-х. Без сучасного двигуна літак не відповідає характеристикам п’ятого покоління, будучи по факту поколінням 4++.

Двигун "другого етапу" демонстрували лише на випробуваннях, причому, наскільки можна судити, в різні роки під ним фігурували два різних вироби – полуміфічний "Тип 30", а також компромісний "Виріб 177", тяга якого лише трохи переважає показники АЛ-41Ф1.

Приблизно ті самі проблеми постають і перед найновішим Су-75, який на відміну від свого попередника має лише один двигун. Силової установки, яка б забезпечила машині прийнятні характеристики на сьогодні в Росії не існує.

Не зрозуміло, який двигун отримає бомбардувальник ПАК ДА (якщо він взагалі колись з’явиться).

Сьогодні для нього немає навіть умовного "проміжного" варіанта – стратегічні бомбардувальники Росія серійно не виробляє вже дуже давно, а так звані "нові" Ту-160 збирають з того, що залишилося у спадок від СРСР.

Схожі труднощі переслідують і цивільну авіацію Росії.

"Що для МС-21, що для Sukhoi Superjet в першій ітерації передбачалися або французькі, або американські двигуни, – говорить УНІАН Анатолій Храпчинський. – В жодному разі не передбачалося своїх двигунів. У них є розробки типу перспективного ПД-35, але вони по своїм характеристикам не відповідають вимогам навіть тих літаків, які є. Тому вони літають на старих літаках (також РФ активно експлуатує крилаті машини Boeing і Airbus, – УНІАН), які розроблялися ще за часів Радянського Союзу".

Таким чином, у найближчі роки "Слон" має всі шанси остаточно опинитися на кладовищі нереалізованих російських програм – разом із іншими амбітними проєктами, для яких не знайшлося ані відповідних двигунів, ані досвіду, ані фінансування.

В цьому сенсі історія Іл-100 майже нічим не відрізняється від історії інших мега-проєктів. І те, що про нього більш активно згадають в ЗМІ, свідчить лише про бажання РФ втекти від насущних проблем, ігнорувати які стає дедалі важче.

Новини партнерів Війна в УкраїніНаталія Мосейчук +Новини УкраїниНовини КиєваЯке майно не можна конфіскувати за боргиНовини ОдесиЧи мають право працівники ТЦК заходити в житлоНовини ДніпраНовини ХарковаНовини ЛьвоваНовини економікиКурс долараКурс євроКурс валютСоціальні виплати до Дня Незалежності 2026Тарифи на газУкрзалізницяБіткоіни-курсТарифи на електроенергіюПрогноз погодиПогода на місяцьПогода КиївСиноптикМагнітні буріПогода на завтраПогода на тижденьГороскопГороскоп на тижденьКоли молодий Місяць у травні 2026Гороскоп на сьогодніГороскоп на завтраЛайфхакиЯк зварити густий гороховий суп, як у радянській їдальніЯк прогнати щурів з дому без отрути та хіміїЯк і чому потрібно чистити кавоваркуЯк правильно чистити пральну машинуЯк відмити нагар в каструліЯк зробити смачний фарш для пельменівЧим очистити унітаз від вапняного нальоту за 20 хвилинЯк правильно витягувати кліщівЯке сьогодні святоЦерковне свято 20 травняЩо гріх робити на Вознесіння 21 травняLiteРецептЛайфхакиАстрологіяМодаСвятаМагнітні буріСтосункиЗіркиКіноХолостяк 2025Сад-городЧим обробити смородину від попелиці та кліщаЯк вибрати місце для посадки грушіЯк правильно підв'язувати помідориЯк садити розсаду томатів у відкритий грунтЩо посадити поруч з перцем від попелиці й павутинного кліщаЯк доглядати за картоплею відразу після посадкиЩо посадити на ділянці від кліщів і кротівЧим полити цибулю та часник у травніЧим підгодувати розсаду томатів після висадки у ґрунтЯк позбутися кульбаб на ділянціДе не можна висаджувати перець на городіЯк позбутися верхівкової гнилі на томатахУ якому місці не можна садити аґрусРецептиТрадиційний рецепт борщу «по-слобожанськи»Варення з бузкуКурячі відбивні в кляріДомашня шинка з куркиПравила користування сайтомПолітика конфіденційностіПро насРедакційна політикаМи в соцмережахМи використовуємо cookiesПогоджуюся