Шкодять співпраці: в Естонії відреагували на слова Зеленського про ризик нападу Росії на Балтію

• Естонські політики висловили занепокоєння, що припущення Зеленського про можливий напад Росії на Балтію ускладнюють дипломатичну взаємодію та заперечують наявні розвідувальні оцінки.
• Марко Міхкельсон вважає, що такі заяви можуть підживлювати російську пропаганду, проте НАТО має бути готовим до реагування на будь-яку агресію.

Естонські політики гостро відреагували на припущення президента Зеленського про те, що Росія може напасти на країни Балтії. Там вважають, що такі заяви ускладнюють взаємодію між союзниками.

Про це поінформувало естонське видання ERR.

До теми Усього за 90 днів: аналітики змоделювали сценарій, як Путін може змусити Литву капітулювати

Як політики в Естонії відреагували на слова Зеленського про загрозу наступу Росії?

Президент України днями заявив, що країна-агресорка, ймовірно, готує нову масштабну мобілізацію та водночас обмежує доступ до соціальних мереж, аби зменшити ризик внутрішніх протестів.

Він також припустив, що Москва може розглядати сценарії подальшої агресії проти країн Балтії, зауваживши, що у випадку нападу на регіон НАТО буде змушене реагувати.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна у коментарі ERR заявив, що Україна від початку повномасштабної війни неодноразово попереджала про потенційні загрози не лише для себе, а й для країн Балтії.

Зазначимо, що Естонія, Латвія та Литва межують на сході з Росією та на південному сході з Білоруссю. Росія також має безпосередній кордон із Литвою та Польщею через Калінінградську область. Тим часом загальна протяжність кордону між Естонією та Росією становить близько 330 – 338 кілометрів.

Водночас Тсахкна підкреслив, що такі публічні заяви ускладнюють дипломатичну взаємодію, а також заперечив їхню відповідність наявним розвідувальним оцінкам, зазначивши, що немає ознак підготовки Росії до нападу на НАТО.

На його думку, Росія зараз не перебуває у військовій позиції, яка дозволяла б їй відкривати нові фронти, зокрема через ситуацію на війні проти України та економічні труднощі.

Голова комітету із закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон розкритикував винесення таких тем у публічний простір, вважаючи, що це може підживлювати російську пропаганду та створювати небажані інтерпретації.

"У бік Європи ніби погрожують пальцем. Мовляв, дивіться, якщо ми якось опинимося в слабшій позиції або програємо, то наступними будете ви, або в основному країни Балтії. Це, звичайно, неприємно і, безумовно, підживлює російський наратив про те, що "ми – сторона, яка перемогла, ми атакуємо, а ви відступаєте і програєте,
– сказав політик.

Зі свого боку лідер консервативної партії Мартін Хельме заявив, що у висловлюваннях Володимира Зеленського немає нових ідей.

Водночас він вважає, що частина естонського політичного середовища сама сформувала подібний наратив про загрозу з боку Росії, використовуючи його для внутрішньої політики.

На його думку, такі заяви можуть створювати атмосферу страху, яка впливає на суспільство і використовується для виправдання політичних рішень, зокрема щодо збільшення витрат або дискредитації опозиції.

При цьому всі політики переконують, що НАТО має залишатися єдиним і готовим до реагування в разі ескалації.

Цікаво! У Міністерстві оборони Естонії вважають, що справжня мета Москви полягає у підриві єдності НАТО та Європейського Союзу.

Що кажуть військові експерти щодо загроз з боку Росії для Балтії?

• Політолог і соціолог з Німеччини, Ігор Ейдман, зазначає, що нинішня стратегія керівництва Росії полягає не в різких кроках, таких як нова мобілізація чи припинення бойових дій, а у затягуванні війни на нинішньому рівні інтенсивності.

• На його думку, Кремль розраховує, що з часом міжнародна ситуація зміниться на його користь, зокрема через можливий тиск США на Україну з вимогою поступок. Водночас він не виключає ризику ескалації, якщо російське керівництво вирішить, що конфлікт зайшов у глухий кут.

• Паралельно європейські держави готуються посилювати свої збройні сили у відповідь на загрози з боку Росії. Зокрема, Німеччина планує суттєво збільшити чисельність армії – приблизно на 100 тисяч військовослужбовців.

• Водночас колишній керівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж наголошує, що Росія наразі не має достатніх ресурсів для ведення масштабної війни проти НАТО і здатна лише на обмежені тактичні провокації.