Скандальний проєкт нового Цивільного кодексу підтримали у першому читанні: як реагують українці

• Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу, який передбачає звуження прав одностатевих пар.
• Громадські організації та правозахисники критикують законопроєкт за дискримінаційні норми щодо ЛГБТ-спільноти та закликають до його доопрацювання.

У вівторок, 28 квітня, Верховна Рада України у першому читанні ухвалила проєкт Цивільного кодексу. Він передбачає звуження прав одностатевих пар, зміну визначення "родина" та етапів розлучення пари.

Коментарі громадських організацій, позиції сторін та реакцію суспільства зібрав у матеріалі 24 Канал.

Дивіться також Депутати дали "зелене світло" новому Цивільному кодексу: що може змінитися

ВР ухвалила за основу проєкт нового Цивільного кодексу

У вівторок, 28 квітня 254 народні обранці підтримали за основу проєкт нового Цивільного кодексу. У парламенті кажуть, що основною метою законопроєкту №15150 є "модернізація цивільного права".

Документ пропонує структурувати приватне право у дев'яти книгах, що охоплюватимуть особисті, майнові, спадкові та міжнародні приватні відносини. Такий підхід, кажуть, має забезпечити "дерадянізацію законодавства" і гармонізацію з правом Європейського Союзу.

Законопроєкт замінив попередній, який викликав обурення суспільства, зокрема через положення про зниження шлюбного віку до 14 років. Але після дискусій скандальну норму вилучили.

Як реагують українці?

Водночас альтернативний проєкт Цивільного кодексу також викликав критику суспільства. Обурили питання визначення родини та етапи розлучення пари.

Вітаю нас усіх з поверненням до CPCP. Так, я в курсі, що з нього прибрали норму про шлюб з 14 років. Але разом із тим, дуже багато такого радянського домострою, яким пронизаний цей законопроєкт,
– зазначила депутатка Інна Совсун.

Вона додала, що документ дозволяє суду встановлювати період для примирення під час розірвання шлюбу, а за наявності спільних дітей ця вимога є обов'язковою.

Своєю чергою адвокатка Оксана Гузь пише, що згідно із положеннями законопроєкту, чоловік може вимагати від колишньої дружити повернути дівоче прізвище, якщо вважає її поведінку у шлюбі "аморальною" чи "негідною". Разом із тим допускається дискримінація у випадках "захисту доброзвичайності", що трактується як система моральних норм та суспільних уявлень про допустиму поведінку.

Об'єднання "Національний ЛГБТІ-консорціум" вважає, що проєкт також містить норми, які дискримінують ЛГБТ-людей. Зокрема, одностатеву пару не можна буде визнати навіть через суд.

Громадські організації, які захищають права ЛГБТ-спільноти, заявили, що проєкт нового Цивільного Кодексу у такому вигляді суперечить Європейській конвенції з прав людини, практиці ЄСПЛ та вимогам ЄС у межах переговорного процесу щодо прав людини.

Що відомо про проєкт Стефанчука та чому він скандальний?

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ще 2 січня 2026 року зареєстрував нову редакцію Цивільного кодексу України. Мовиться про законопроєкт №14394.

Документ нібито підтримали 138 нардепів, переважно з фракції "Слуга Народу", а над його підготовкою обсягом 832 сторінки працювали 247 експертів.

Тоді обурення суспільства викликали певні положення, які можуть обмежити правове визнання одностатевих пар. До прикладу, норма "фактичний сімейний союз" передбачена лише для різностатевих партнерів. Правозахисники кажуть, що такі зміни можуть звузити вже наявні правові можливості в судовій практиці.

Окрім того, законопроєкт містить норму, які передбачає автоматичне визнання недійсним шлюбу з особою, яка здійснила гендерний перехід, без чіткого визначення моменту такої зміни.

За думку фахівців, це може створити ризики для визнання шлюбів, укладених на законних підставах після зміни документів.

Керівник проєктів та адвокаційний менеджер ГО "Точка опори" Олег Максим'як зауважив, що рекодифікація Цивільного кодексу має "посилювати рівність і людську гідність, а не закріплювати застарілі норми". Він додав, що Україна має забезпечити можливість реєстрації одностатевих сімей в рамках євроінтеграції, тож відповідні рішення мають з'явитись у оновленому Цивільному кодексі. У разі відсутності положень, перспектива членства України у ЄС значно ускладнюється.

Водночас організації "КиївПрайд" та "ХарківПрайд" закликали громадськість долучитися до впливу на доопрацювання законопроєкту № 14394. У ГО повідомляли, що ЛГБТІК+організації розробили пропозиції змін до законопроєкту. Паралельно відбувалась робота із міжнародними партнерами для привернення уваги до цієї проблематики.

Своєю чергою активісти закликали суспільство дати розголос прийнятому законопроєкту. Співак Melovin у відеозверненні в Інстаграм розкритикував законопроєкт № 14394. За його словами, після прийняття цього закону "на всіх чекає пастка та великі проблеми, що стосуються шлюбу, насильства й аліментів".

Довідка! Законопроєкт №14394, який спікер парламенту зареєстрував у січні 2026 року, став першою спробою масштабної реформи. Його розкритикували правозахисники та суспільство через суперечливі положення.

Тоді у квітні 2026 року Верховна Рада ухвалила проєкт №15150. Саме його Комітет з питань правової політики рекомендував ухвалити за основу. Його вважають нібито допрацьованою та більш збалансованою версією попередніх напрацювань.

Як законопроєкт коментують у ЄС?

Позиція щодо одностатевих шлюбів у ЄС різниться, оскільки сімейне право належить до національної компетенції кожної держави.

Втім, Єврокомісія повідомляє, що 13 країн дозволили укладати одностатеві шлюби. Серед них – Іспанія, Франція, Нідерланди, Німеччина. Ще 20 країн, зокрема Швеція, Словенія, Естонія, дозволені цивільні партнерства. Тоді як у Польщі, Болгарії та Литві законом визначено лише один типу союзу "союз чоловіка та жінки".

У 2025 році суд ЄС ухвалив рішення, згідно з яким держави-члени зобов'язані визнавати одностатеві шлюби, укладені в інших країнах ЄС, навіть якщо їхнє національне законодавство таких шлюбів не передбачає.

У Брюсселі додали, що в процесі вступу до ЄС правова база України має відповідати усім законам та стандартам блоку, зокрема щодо поваги до приватного і сімейного життя та заборони дискримінації.

Єврокомісія підкреслила, що Україна має виконати зобов'язання в рамках кластера "Основи" та розділу про судову владу та фундаментальні права, включно із ухваленням закону щодо правового визнання одностатевих пар. Брюссель контролюватиме процес і порушуватиме це питання під час діалогу із українською стороною.

Що на критику суспільства каже Стефанчук?

Після шквалу критики з боку правозахисників та небайдужого суспільства спікер парламенту розвінчав міфи стосовно нового законопроєкту №15150.

Стефанчук запевняє, що у документі відсутні норми про "дозвіл шлюбу з 14 років" або "заборону на розірвання шлюбу під час вагітності чи протягом року після народження дитини".

Тоді як положення про розірвання заручин, яке передбачає можливість компенсації витрат та моральної шкоди у разі відмови від шлюбу не є новим – така норма уже є в Цивільному кодексі та переноситься до нового законопроєкту без змін.

За словами спікера, визначення поняття "сім'я" як союзу чоловіка та жінки відповідає Конституції, а питання, пов'язані з дітьми та усиновленням, не зазнали змін порівняно з чинною редакцією законодавства.

Стефанчук додав, що Цивільний кодекс має адаптувати законодавство до сучасних умов, зокрема розвитку цифрових технологій і воєнного стану.

Попередній цивільний кодекс був прийнятий у 2003 році, і ви уявляєте, наскільки змінилися відносини з того часу. У ньому досі регламентується таємниця телеграфних повідомлень, але немає нічого про сучасні технології, месенджери чи акаунти. Саме це ми виправляємо. Крім цього, кодекс враховує питання війни, воєнного стану та суттєво розширює категорію прав людини,
– заявив голова ВРУ.

Які ще рішення 28 квітня ухвалили нардепи?

Верховна Рада проголосувала за продовження дії воєнного стану до 2 серпня 2026 року. Таке рішення є 19-м з початку повномасштабної війни в Україні.

Разом із воєнним станом в Україні продовжується загальна мобілізація. Нагадаємо, до служби придатні усі громадяни віком 25 – 60 років.