Символічний натяк на крах імперії: Сі увімкнув Путіну "Лебедине озеро"

• На урочистому прийомі в Китаї для Володимира Путіна прозвучав фрагмент "Лебединого озера" Чайковського, що асоціюється з політичними кризами в СРСР.
• Програма включала також інші музичні твори, такі як "Половецькі танці" та "Вальс №2", і традиційні китайські страви.

Під час урочистого прийому в Китаї для Володимира Путіна прозвучав фрагмент із "Лебединого озера" Петра Чайковського. Саме ця музика в СРСР роками асоціювалася з політичними кризами, переворотами та розпадом влади.

Під час офіційного прийому в Китаї з нагоди візиту російського диктатора Володимира Путіна гостям представили культурну програму з китайських і російських музичних творів. Про це пише пропагандистський ресурс ТАСС.

Дивіться також Лавров спробував пояснити китайцям, чому "могутня" Росія провалилася із захопленням Донбасу

Яку культурну програму запропонували російській делегації у Китаї?

Серед переліку розваг для російського президента був запропонований ряд композицій. Зокрема, прозвучав фрагмент балету "Лебедине озеро" Петра Чайковського, який викликав активне обговорення в мережі через свою історичну асоціацію з політичними кризами в СРСР.

Як повідомляють російські пропагандистські ресурси, у програмі вечора також були "Половецькі танці", "Вальс №2" та музика з балету "Лускунчик". Гостей частували традиційними китайськими стравами, серед яких пекінська качка, яловичина в бобовому соусі, бульйон із креветками та десерти.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Особливу увагу привернув "Танець маленьких лебедів" із "Лебединого озера". У радянські часи саме цей балет часто транслювали по телебаченню, коли в країні виникала криза.

Довідково. "Лебедине озеро" – балет, написаний композитором Петро Чайковський. В основі сюжету лежить легенда про принцесу Одетту, яку злий чаклун перетворив на білого лебедя. Зняти закляття може лише щире та вірне кохання.

Чому балет із "Лебединого озера" є натяком на проблеми в Росії?

Балет "Лебедине озеро" у Росії та на пострадянському просторі давно став символом політичної кризи, смерті правителя або державного перевороту. Така асоціація виникла ще в СРСР, коли влада використовувала класичний балет для заповнення телеефіру в моменти внутрішньої нестабільності та цензури.

Традиція почалася після смерті Леоніда Брежнєва у 1982 році. Поки керівництво розв'язувало питання наступника, телебачення годинами показувало "Лебедине озеро". Те саме повторилося після смертей Юрія Андропова та Костянтина Черненка. Остаточно цей символ закріпився під час серпневого путчу 1991 року, коли під час спроби перевороту державні канали кілька днів безперервно транслювали балет. Відтоді для багатьох "Лебедине озеро" стало неофіційним сигналом того, що в Кремлі відбувається політична криза.

Путін відвідав Китай: чи говорили про Україну?

Володимир Путін відвідав Китай та зустрівся із Сі Цзіньпіном. Під час зустрічі сторони планували підписати близько 40 угод про співпрацю. Основні переговори відбулися 20 травня та стосувалися міжнародних питань, а також розвитку торговельно-економічних відносин між країнами.

У Пекіні російського диктатора зустріли з урочистостями – на площі Тяньаньмень були почесна варта, військовий оркестр та офіційна церемонія. За підсумками переговорів Путін і Сі Цзіньпін підписали спільну заяву про зміцнення всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії між Росією і Китаєм. Також сторони домовилися про реалізацію низки спільних проєктів у сфері енергетики та інших ключових напрямках. Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що, окрім енергетичних домовленостей, сторони погодили ще "дещо дуже важливе", однак подробиць не розкрив.

Під час візиту у Пекін, лідери Китаю та Росії згадали й Україну. У спільній заяві Путін і Сі наголосили на необхідності "усунення першопричин української кризи" на основі принципів Статуту ООН. Вони також заявили, що підтримували зусилля, спрямовані на досягнення довгострокового миру та продовження діалогу щодо врегулювання війни. Російська сторона окремо відзначила позицію Китаю щодо війни в Україні, назвавши її "об'єктивною та неупередженою", а також привітала прагнення Пекіна брати участь у політико-дипломатичному врегулюванні конфлікту.

До речі, під час зустрічі Сі Цзіньпін нібито згадував про те, що Путін міг розчаруватися у війні, яку він розв'язав в Україні. Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв зазначив для 24 Каналу, що подібні вислови можуть бути провокацією з боку Китаю. Адже, як зазначає Краєв, китайцям потрібно було показати Путіну, що сильна Росія, як союзник – Пекіну точно не потрібна.