Сім місяців гетьманату: як Павло Скоропадський будував Українську Державу

Сім місяців гетьманату: як Павло Скоропадський будував Українську Державу

108 років тому у Києві розпустили Центральну Раду і призначили гетьмана

Ірина Коваленко Освіта — 16:57, 29 квітня 2026 0 0 Ірина Коваленко Освіта — 16:57, 29 квітня 2026 0 0

• 0
• 0
• 0

До теми

• Українська Центральна Рада: як у Києві створили перший український парламент ZAXID.NET

фото УІНП Гетьман отримав підтримку Четвертного Союзу

29 квітня 1918 року Павла Скоропадського проголосили гетьманом усієї України. Це відбулося на Хліборобському конгресі у Києві за участі понад 6 тисяч делегатів. Того ж дня він розпустив Українську Центральну Раду, проголосив Українську Державу та ухвалив закони про тимчасовий державний устрій України. Про його здобутки та промахи за 7,5 місяців правління розповіли в Українському інституті національної пам’яті.

Авторитарний гетьманат

Зовнішньополітичний курс гетьманату майже повністю визначався союзницькими зобов’язаннями перед Четверним союзом. Це був авторитарно-бюрократичний режим з близькими до диктаторських повноваженнями глави держави.

Гетьман отримав виняткові повноваження:

• затверджував закони;
• призначав і звільняв вищих урядовців, генеральних суддів;
• був верховним командувачем армії та флоту;
• здійснював керівництво зовнішньою політикою;
• мав право оголошувати надзвичайний стан, амністію, надавати громадянство тощо.

Вищим керівним органом Української Держави стала Рада Міністрів, яка була одночасно виконавчою та законодавчою гілкою влади. У ній ліквідували російське, польське, єврейське відомства, які існували за УНР, а поштово-телеграфне реорганізували в департамент МВС. Натомість з’явилися нові міністерства охорони здоров’я та віросповідань. Замість Генерального суду утворили Державний сенат. У кадровій політиці гетьман здебільшого орієнтувався на вихідців з української аристократії з досвідом державної служби.

Гетьман Скоропадський під час зустрічі з німецьким кайзером Вільгельмом ІІ, серпень 1918 року (фото музею Шереметьєвих)

Гетьману заборонили мати регулярну армію, хоча він планував створити 8 територіальних корпусів і 5 кінних дивізій. Загальна чисельність армії в мирний час мала б становити 310 тисяч.

Реформи

Павло Скоропадський скористався мирним періодом для зміцнення української державності в економічній, юридичній, військовій справах, на міжнародній арені. Як розповідають в УІНП, вперше в Україні запровадили спеціальну процедуру законотворчості. За 7,5 місяців в Українській Державі ухвалили понад 500 нормативних актів. Серед новацій – прийняття першого державного бюджету як узагальненого кошторису.

За гетьманату ввели та зміцнили національну валюту, функціонувала державна скарбниця, Український державний банк, митна та податкова служби, відновили державну цукрову та горілчану монополію.

Проєкт герба Української Держави, створений Георгієм Нарбутом (фото з Вікіпедії)

Однією з реформ, запроваджених гетьманом, була земельна. За нею поміщики отримали юридичні підстави для відновлення земельно-майнової власності. Однак вона викликала соціальну напругу і селянський спротив, спровокувала повстання.

Українська Держава відкрила 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах світу, а на своїй території – 12 дипломатичних і 42 консульські представництва 24 держав.

Українізація освіти

У культурній галузі Скоропадський посилив політику українізації, започатковану ще Центральною Радою. У школах запровадили обов’язкове вивчення української мови, літератури, історії та географії України. В усіх державних установах і військових частинах створили курси українознавства. Вже у листопаді 1918 року в Україні працювали 150 українських гімназій, для яких надрукували кілька мільйонів підручників.

Традиційні методи навчання не виправдовують ваших очікувань? Альтернатива є! Дистанційна школа «Оптіма» пропонує інноваційний підхід. Комбіновані уроки, інтерактивні завдання, авторські матеріали – усе це не просто забезпечує високу ефективність навчання, але й формує в учнів цікавість до нового. Дізнайтеся, як вступити до дистанційної школи, та розпочніть захопливу подорож до знань!

За гетьманату відкривали університети: 6 жовтня – Український державний (на основі Українського народного) у Києві, а 22 жовтня – Кам’янець-Подільський державний. У Полтаві в жовтні 1918 року запрацював історико-філологічний факультет з усіма правами університету.

Колишні російські університети стали українськими державними. У російськомовних університетах Києва, Харкова, Одеси, Ніжина відкрили кафедри української мови, літератури, культури, історії та права. Науковці могли захищати дисертації українською мовою.

Українська академія наук

Найголовнішою подією наукового життя стало відкриття Української академії наук. Її очолив Володимир Вернадський, секретарем став Агатангел Кримський. Спершу вона мала три відділи:

• історико-філологічний (очолив Дмитро Багалій);
• фізико-математичний (на чолі з Миколою Кащенком);
• соціальних наук (головував Орест Левицький).

При УАН діяли постійні та тимчасові комісії за різними напрямами: із вивчення природних багатств України, археографічна, «для складання словника живої української мови», «для складання біографічного словника діячів України», соціальних і правничих питань.

2 серпня в Українській Державі заснували Національну бібліотеку (нині – це Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського). Також розпочалося академічне видання творів Тараса Шевченка й Івана Франка.

Українська Держава проіснувала до 14 грудня 1918 року – того дня Павло Скоропадський зрікся влади, таємно і назавжди виїхав до Німеччини. Проте цей період був один з етапів Української революції 1917–1921 років.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

• Павло Скоропадський
• Історія України
• Освіта

показати всі приховати

До теми

Українська Центральна Рада: як у Києві створили перший український парламент ZAXID.NET

• 0
• 0
• 0