"Сильний хід": що криється за пропозицією України про "аеропортне перемир'я"

Україна запропонувала Росії взаємно відмовитися від ударів по летовищах і хоче, щоб до цієї теми долучилася Європа. Ця ідея з'явилася в момент, коли російські аеропорти дедалі частіше потрапляють у зону ризику через українські далекобійні атаки, а Москва водночас почала говорити про можливих європейських посередників.

Колишній секретар польської делегації в парламенті НАТО Пьотр Кульпа в ефірі 24 Каналу пояснив, що в такій пропозиції важливий не лише сам формат часткового перемир'я. За його словами, це ще й спосіб перевірити, чи справді Росія готова хоча б до будь-якого руху в бік переговорів, чи й далі лише тягнутиме час.

Дивіться також Перемир'я для Путіна – це лише спосіб накопичити дрони та ракети, – Коваленко

Аеропортне перемир'я як тест для Росії

Ідею взаємної відмови від ударів по летовищах Кульпа назвав не символічним жестом, а дуже конкретною перевіркою намірів Москви.

Нагадаємо! 11 травня 2026 року Андрій Сибіга запропонував Євросоюзу допомогти просунути домовленість про взаємну відмову України та Росії від ударів по авіаційній інфраструктурі. Київ бачить у цьому для Європи додатковий переговорний трек, а не заміну США, тим більше що оголошене Росією "перемир'я" на 9 травня бойових дій не зупинило.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Україна пропонує не абстрактну формулу про мир, а зрозумілий і обмежений крок, який можна або прийняти, або відкинути без довгих маневрів. Така ініціатива, на його думку, швидко покаже, чи Росія справді готова хоч до якогось переговорного руху, чи їй потрібне лише продовження війни.

Якщо вони відкинуть цю пропозицію, це означає, що вони відкидають будь-які форми переговорів, просто зацікавлені в продовженні війни. І крапка,
– сказав Кульпа.

Він звернув увагу, що для Росії ця тема вже не є другорядною. Українські далекобійні атаки дедалі сильніше впливають на роботу великих російських аеропортів, а отже б'ють не лише по логістиці, а й по звичному відчуттю безпеки всередині країни.

Цікаво! Поштовхом до ідеї "аеропортного перемир'я" стала вразливість російських летовищ: 8 травня після влучання дрона в будівлю "Аеронавігації" у Ростові-на-Дону на півдні Росії тимчасово зупинили роботу 13 аеропортів. Через це авіакомпанії змінювали розклад рейсів, а фахівці перевіряли стан обладнання.

Водночас для України це теж не порожня ініціатива, бо навіть часткове зниження загроз у небі могло б відкрити шлях до безпечнішого цивільного сполучення.

Це сильний хід. Якщо з'явиться можливість, щоб цивільні літаки могли безпечно літати, це буде неймовірний успіх,
– наголосив він.

На цьому тлі пропозиція Києва виглядає ще й як сигнал Європі. Йдеться не лише про сам формат перемир'я, а й про спробу втягнути європейців у предметну розмову, де Москва вже не зможе ховатися за загальними словами про мир, а муситиме дати відповідь по суті.

Що відомо про "аеропортове перемир'я"?

Олег Лісний пояснив, що "аеропортове перемир'я" було для України малим кроком, з якого Європа могла б почати окрему розмову з Росією і створити робочі групи.

• Водночас він наголосив, що без посилення тиску на Кремль така домовленість не спрацює, бо Москва не шукає компромісу і далі хоче капітуляції України.

Володимир Фесенко вважає цю ідею логічною як частину поетапного припинення вогню в небі, але не бачить підстав для її швидкого запуску, бо Росія не демонструє готовності навіть до коротких пауз.

• Він також зазначив, що самої відмови від ударів по аеропортах замало, адже для відновлення цивільного авіасполучення потрібне ширше повітряне припинення вогню.