Сидить у бункері тижнями: Кремль різко посилює охорону Путіна, перевіряють кухарів та гостей

• Кремль посилив охорону Володимира Путіна через вбивства високопоставлених військових та побоювання державного перевороту.
• Заходи включають додатковий контроль для оточення Путіна та обмеження його публічних появ.

Кремль різко посили особисту безпеку навколо Володимира Путіна після серії вбивств високопоставлених російських військових. Для оточення президента запровадили жорсткі обмеження, зокрема додатковий контроль та системи спостереження.

Про це 4 травня повідомляє CNN із посиланням на звіт європейського розвідувального агентства.

Дивіться також До Кремля – 6 кілометрів, а до міноборони Росії – 3: де уночі вибухнув дрон у Москві

Чому охорону Путіна посилюють?

У звіті припускають, що Кремль був змушений суттєво посилити охорону Володимира Путіна через низку вбивств високопоставлених російських військових та зростання побоювань щодо можливого державного перевороту.

Частину обмежень та посилених заходів безпеки ввели в останні місяці після ліквідації високопоставленого генерала Росії, яка викликала резонанс серед російських силовиків. У Кремлі дедалі більше побоюються внутрішньої нестабільності через проблеми в економіці, невдачі у війні та зростання невдоволення в країні.

Нові деталі посилених безпекових заходів з'явились невдовзі після того, як Москва оголосила про зміни у військовому параді на Червоній площі 9 травня. Цьогоріч захід пройде без демонстрації важкої техніки, включно із бронетехнікою та ракетами.

Речник Кремля Дмитро Пєсков наголосив, що однією з мотивацій була загроза та нещодавній успіх українських ударів більшої дальності.

На тлі цієї терористичної загрози, звісно, ​​вживаються всі заходи для мінімізації небезпеки,
– додав прессекретер.

Важливо! У ніч проти 4 травня ударний безпілотник атакував Москву. Мер столиці підтвердив удар БпЛА у будівлю в районі Мосфільмівської вулиці. Від місця вибуху до Кремля – 6 кілометрів, тоді як до будівлі міноборони Росії – всього три.

Попередні паради були демонстрацією військової могутності Кремля, проте з початку вторгнення в Україну їх кількість зменшилася, посилаючись на оперативні проблеми та проблеми безпеки.

Які заходи безпеки вже ввели у Кремлі?

За даними досьє, співробітникам, які працюють поруч із Путіним, ідеться про кухарів, охоронців, фотографів, заборонили пересуватись громадським транспортом. Також для гостей Кремля посилили перевірки – їх проходитимуть двічі, а найближче оточення російського диктатора користується лише телефонами без інтернет-з'єднання.

Окрім того, кількість місць, де з'являвся Путін на постійній основі, значно мінімізували. У звіті зазначається, що диктатор разом із своєю родиною більше не відвідують свої звичні місця проживання у Московській області та на Валдаї – віддаленій президентській резиденції між Москвою та Санкт-Петербургом.

У документі також зазначається, що Путін цього року не з'являвся на військових об'єктах, хоча торік такі поїздки були нібито регулярними. Щоб приховати такі обмеження Кремль використовує заздалегідь підготовлені записи за участі президента.

Водночас у досьє йдеться про те, що з 2022 року Путін часто перебуває у модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарі, що поруч із Чорним морем та за кілька годин їзди від столиці Росії.

Також відомо, що російський диктатор розширив повноваження Федеральної служби охорони, яка раніше забезпечувала захист лише Герасимову у вищому військовому керівництві, додавши до списку охорони ще десять старших командирів.

У звіті стверджується, що посилення власних заходів безпеки Путіним відбулося після цього розширення повноважень ФСО.

Цікаво! Керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук у етері 24 Каналу зауважив, що Москва ретельно готується до параду 9 травня. Із Казані та Грозного стягують до столиці додаткові системи ППО – такі заходи спрямовані на захист Кремля від безпілотників.

Водночас військовий оглядач Василь Пехньо впевнений, що українські сили не будуть атакувати парад на Червоній площі – їм вигідно, аби Кремль лише думав про такі наміри Києва. Насправді ж дрони ЗСУ могли б націлитись на такі "оголені" об'єкти в низці російських регіонів.

Які проблеми є у росіян через війну в Україні?

Західні експерти оцінюють, що на війні в Україні Росія втрачає близько 30 000 загиблих та поранених солдатів щомісяця. Фахівці також наголошують, що такі втрати не відповідають досягнутим результатам. Також невдоволення всередині Росії зростає через регулярні та ефективні атаки українських безпілотників на об'єкти у глибокому тилу.

До слова, впродовж квітня українські сили щонайменше тричі вгатили по Туапсе, де розташований нафтопереробний завод та морський термінал. Наслідки атаки більш ніж відчутні – над регіоном тижнями стоїть чорний густий дим, з неба ллється нафтовий дощ, а місцеві скаржаться на бездіяльність влади. Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук у коментарі 24 Каналу наголосив, що подібні удари лише посилюватимуться, оскільки зупинка економіки ворога – єдиний спосіб зупинити воєнну машину Кремля.

Через війну в Україні також з'явились відчутні економічні наслідки – у деяких містах фіксують перебої зі зв'язком.

Війна починає вражати міську еліту, яка досі була здебільшого ізольована від впливу вторгнення,
– ідеться у звіті.

Чи можливий державний переворот?

У 2025 році в Кремлі та безпосередньо у Путіна зросло занепокоєння щодо можливого витоку секретної інформації, а також ризику змови чи спроби державного перевороту. У звіті зазначається, що диктатор нібито особливо остерігається використання дронів як потенційного інструменту замаху з боку представників російської політичної еліти.

Згідно з інформацією із досьє, колишній міністр оборони, який зараз обіймає посаду секретаря Ради Безпеки Сергій Шойгу, "пов'язаний з ризиком державного перевороту, оскільки він зберігає значний вплив у вищому військовому командуванні".

Водночас арешт ексзаступника Міноборони Росії та близького соратника Шойгу Руслана Цалікова 5 березня розглядають як порушення неформальних домовленостей про взаємний захист між представниками еліт. Це, кажуть, послаблює позиції Шойгу та підвищує ризик того, що він сам може стати фігурантом розслідувань.

Спроба державного перевороту у Росії відбулась у червні 2023 року, коли Євген Пригожин очолив марш на Москву, однак, як відомо, він не вдався.

Які російські високопоставлені військові опинились під загрозою?

Вранці 28 квітня в Хабаровському краї на сходовій клітці будинку, де мешкає генерал-майор Азатбек Омурбеков, вибухнула поштова скринька. Імовірно, високопоставленого військового Росії, який віддавав накази солдатам під час окупації Бучі на Київщині у 2022 році, намагались ліквідувати.

Однак тоді з'явилась інформація про нібито ліквідацію підполковника Сергія Кузьменко – він начебто перебував у сусідньому під'їзді. Втім, підтвердження такої версії є досить сумнівними. Тоді як стан здоров'я самого Омурбекова не розголошують, а інцидент намагаються приховати.

Загалом з 2022 року українські сили ліквідували щонайменше 19 російських генералів. Серед них – Андрій Суховецький, Олег Мітяєв, Володимир Фролов та інші. Деякі високопоставлені військовослужбовці загинули глибоко в тилу Росії внаслідок диверсій.

З 2024 по 2025 рік було ліквідовано начальника військ РХБЗ Ігоря Кирилова, заступника начальника Головного оперативного управління Генштабу Ярослава Москалика, заступника головнокомандувача ВМФ Михайла Гудкова та начальника управління оперативної підготовки Генштабу Фаніла Сарварова. Останнього було убито під час вибуху автомобіля в Москві.