Що споживали люди тисячі років тому: як кістки допомогли археологам знайти відповідь

• Міжнародна група археологів дослідила кістки людей з північно-центральної Польщі, щоб зрозуміти зміни в раціоні від неоліту до бронзової доби.
• Дослідження показало культурні відмінності в харчуванні та ранні прояви соціальної нерівності через різний рівень доступу до їжі та ресурсів.

Іноді найточніші відповіді про минуле знаходять там, де, здавалось би, уже нічого не залишилося. Саме людські кістки допомогли дослідникам відновити не лише приблизний період життя давніх людей, а й зрозуміти, чим вони харчувалися та як змінювався їхній побут упродовж століть.

Міжнародна група археологів проаналізувала рештки людей, знайдені на території північно-центральної Польщі, щоб простежити, як змінювався раціон місцевого населення від неоліту до бронзової доби. Йдеться про період, що охоплює приблизно три тисячі років. Дослідження дало змогу побачити не лише харчові звички різних спільнот, а й відмінності у способі господарювання, пересуванні та навіть доступі до ресурсів у різні історичні етапи, розповідає SkiTechDaily.

До теми Загублені міста, які знайшли випадково: Троя, Мачу-Пікчу та відкриття, що змінили історію

Що їли люди тисячі років тому?

Основою роботи став аналіз кісток 60 людей, які жили між 4100 і 1230 роками до нашої ери. Саме цей період вважається важливим для історії Центральної Європи, адже тоді відбувалися масштабні зміни – зокрема переселення степових груп і поширення нових сільськогосподарських культур.

Через те, що археологічних матеріалів з цього регіону збереглося небагато, вчені використали сучасні лабораторні методи – радіовуглецеве датування, аналіз давньої ДНК, а також дослідження стабільних ізотопів вуглецю й азоту. Такий підхід дозволив встановити не лише часові межі, а й зрозуміти, які продукти становили основу харчування в різні періоди.

Дослідження кісток дало вченим багато інформації / Фото Freepik

Зокрема, представники культури шнурової кераміки, які з’явилися тут близько 2800 року до нашої ери, не завжди селилися на найбільш придатних для землеробства територіях. Часто вони використовували ліси та річкові долини для випасу худоби. Згодом їхній раціон почав нагадувати харчування місцевих землеробських спільнот, що, ймовірно, свідчить про поступове пристосування до нових умов життя.

Окремо дослідники звернули увагу на просо. У багатьох частинах Євразії ця культура швидко стала однією з головних у харчуванні, однак у дослідженому регіоні ситуація виявилася неоднорідною. Приблизно з 1200 року до нашої ери частина населення активно включала просо до раціону, тоді як інші групи майже не використовували його.

Ці харчові відмінності збігалися і з різницею в поховальних обрядах, що, на думку вчених, може свідчити про культурні межі між окремими спільнотами. Крім того, аналіз показав ранні прояви соціальної нерівності. У кістках окремих людей зафіксували вищий рівень тваринного білка, що може вказувати на нерівномірний доступ до їжі та ресурсів. У підсумку дослідники дійшли висновку, що давні громади не просто переймали чужі практики, а поступово виробляли власні способи виживання, реагуючи на зміни довкілля та суспільства.

Коли люди навчилися обсмажувати мʼясо?

Здатність обсмажувати м'ясо на відкритому вогні стала одним із найважливіших еволюційних стрибків людства, що стався, за оцінками вчених, від 1,8 до 2 мільйонів років тому. Археологічні знахідки в Африці та Ізраїлі свідчать, що предки сучасної людини, зокрема Homo erectus, почали використовувати контрольований вогонь не лише для захисту, а й для кулінарної обробки здобичі, розповідає Tasting table.

Термічна обробка робила м'ясо м'якшим та безпечнішим, знищуючи паразитів, що кардинально змінило раціон наших пращурів. Перехід до споживання смаженого м'яса мав вирішальне значення для розвитку мозку, оскільки приготована їжа засвоюється набагато легше, вивільняючи величезну кількість енергії. Саме це дозволило стародавнім людям витрачати менше часу на жування грубої сирої їжі та більше – на соціальну взаємодію та винахідництво.

Цікаве з історії

• Нарешті розкрита таємниця лондонського будинку Шекспіра.
• А діти неандертальців могли бути справжніми "гігантами".