Що робити, якщо школа не забезпечує інклюзивне навчання: кейс освітнього омбудсмена

Дитині з особливими освітніми потребами, якій встановили 4-й рівень підтримки, після звернення батьків до освітньої омбудсменки забезпечили корекційно-розвиткові заняття та створили інклюзивну групу продовженого дня. 

Про це повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик.

До омбудсменки звернулися батьки дитини, які поскаржилися, що заклад освіти не виконував індивідуальну програму розвитку, не проводив передбачених висновком інклюзивно-ресурсного центру корекційно-розвиткових занять і відмовляв у створенні інклюзивної групи продовженого дня.

За словами Лещик, школа пояснювала відсутність занять браком фахівців у штаті, але не залучала їх і за кошти відповідної субвенції. Після звернення омбудсменка направила офіційний запит до засновника закладу освіти з клопотанням забезпечити дитині необхідні послуги та створити групу продовженого дня.

Як повідомив засновник закладу, адміністрація школи шукала фахівців для проведення корекційно-розвиткових занять, і наразі вакансії вчителя-логопеда, вчителя-дефектолога та реабілітолога заповнили. З дитиною вже проводять заняття відповідно до висновку ІРЦ.

Освітня омбудсменка нагадала, що згідно з частиною 2 статті 20 Закону України “Про освіту”, заклади освіти зобов’язані створювати умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку, а також організовувати психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові послуги.

Щодо групи продовженого дня, засновник пояснив, що на початку 2025/2026 навчального року її не створили через недостатню кількість заяв від батьків. Після повторного опитування необхідну кількість заяв зібрали, і в закладі запрацювала інклюзивна група продовженого дня з асистентом вихователя.

Лещик наголосила, що відповідно до статті 26 Закону України “Про повну загальну середню освіту” та Порядку створення груп продовженого дня, для учнів з особливими освітніми потребами на підставі письмового звернення батьків мають утворювати інклюзивні або спеціальні групи продовженого дня.

За словами заявників, цей випадок показує, що батьки можуть захищати право дітей на освіту, а механізми правового захисту – працюють. Освітня омбудсменка також підкреслила, що створення умов для реалізації права на освіту є спільною відповідальністю органів влади, засновників шкіл та самих закладів освіти.

Контакти для звернень – за посиланням.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, які підручники для дітей з ООП планують друкувати у 2027 році: перелік від МОН.

Фото – istockphoto