Що приховує “Вектор” та як використати платформу для власного професійного зростання

Сьогодні ми поговоримо про платформу “Вектор” та політику “Гроші ходять за вчителем”, які вже набрали 100 тисяч освітян і готові вирушати у свій пілотний рік. “Вектор” як живий механізм – стартував та народився в долонях громадської організації “ЕдКемп Україна”, а дорослішати та нарощувати свій функціонал пішов вже на державному рівні. Сьогодні ми подивимось, з чого все починалось, як рухається та чого очікувати у найближчому майбутньому кожному вчителю та вчительці і чи виявився гнучким цей інструмент професійного розвитку педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Мої співбесідниці – Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України і Олена Масалітіна, віцеголова Ради ГО “ЕдКемп Україна”, директорка БО “БФ “ЕдКемп Україна””.

Трохи передісторії

Платформа “Вектор” створювалась громадською організацією “ЕдКемп Україна”. А у листопаді минулого року передана, як безповоротна благодійна допомога державній установі “Український інститут розвитку освіти” (УІРО) для її подальшого функціонування на державному рівні.

Щоб масштабувати платформу і використовувати її для політики “Гроші ходять за вчителем”, потрібно було оновити та розширити функціонал. Цьому сприяло партнерство з представництвом ЮНЕСКО — за підтримки Глобального партнерства заради освіти (GPE), які долучились до розвитку цифрового інструменту “Вектор”.

“Вектор” була задумана як національна платформа професійного розвитку педагогічних та науково-педагогічних працівників, яка є ключовим компонентом політики “Гроші ходять за вчителем”. На платформі можна обирати, що вивчати, та самостійно оплачувати курси з віртуального рахунку на суму 1500 грн, а суб’єкти підвищення кваліфікації (провайдери) можуть розміщувати програми та курси.

Надія Кузьмичова:

- Станом на зараз ми маємо 100 тисяч зареєстрованих на “Векторі” вчителів, заступників, директорів. З 16 березня 2026 року перші гроші вже почали надходити вчителям. Щотижнево ми бачимо порядка 5-6 тисяч додаткових заявок в очікуванні нарахування грошей, які ми маємо виплатити до кінця 1973авчального року. Майже 24 тисячі вчителів отримали нарахування віртуальних коштів у межах політики.

Також станом на квітень маємо порядка 16 тис. 643 активованих кабінетів закладів освіти і це теж обов’язкова процедура, бо вчитель або вчителька не може бути верифікованим, якщо його школа не зареєстрована на платформі “Вектор” і не підтвердила, що він/вона дійсно працює в цьому закладі освіти.

Маємо також позитивну динаміку зростання кількості програм провайдерів – наразі у нас більш ніж 700 верифікованих програм по всіх наших 18 напрямках, які визначені як пріоритетні і 158 верифікованих провайдерів. 76 суб’єктів підвищення кваліфікації вже у пілоті “Грошей за вчителем”.

– Як відбувався процес передачі платформи “Вектор” і який вплив громадянського суспільства ви відчули на державні освітні політики? Розкажіть, будь ласка, про ці процеси.

Олена Масалітіна:

– Я з цікавістю слухала пані Надію і в мене постали перед очима цифри, з якими ми передали “EdWay”, національну платформу можливостей професійного розвитку педагогічних працівників. Вона розроблялася і пілотувалася п’ять років поспіль EdCamp Ukraine.

На момент, коли ми натиснули кнопочку “вимкнути” і “EdWay” став “Вектором”, у нас була певна кількість зареєстрованих, але не всі вчасно відреагували, бо перехід треба було підтвердити – утворився певний розрив і якась кількість користувальницького кола втратилась. Але зараз я дивлюсь, що всі цифри фактично вирівнялися і навіть більше – на момент вимкнення “EdWay” у нас було зареєстровано майже 77 тисяч освітян.

Очевидно, що люди ще спостерігають – не всі готові приймати державні гроші. Але коли запустилася реформа Нової української школи, коли в законодавстві додалася норма про демонополізацію у сфері підвищення кваліфікації, з’явилася ідея на рівні державної освітньої політики, що необхідно дати право вибору освітянам і створити поле можливостей, де вони могли б професійно зростати.

Ми з Олександром Елькіним, засновником громадської організації “ЕдКемп Україна”, тоді були в статусі радників і співавторів цієї реформи, для нас було дуже важливо зрозуміти, який саме інструмент був би і для освітян, і для держави максимально зручний, сучасний. Ми хотіли побудувати інструмент, який надав би можливість уникнути зайвої бюрократії з пересиланням купи документів та зекономив би всім час і нерви.

Тому саму ідею створення такої платформи ЕдКемп від початку будував спільно з державою, з колегами з Міністерства освіти і науки, з Українським інститутом розвитку освіти, з іншими міжнародними партнерами. І розвивали її, знаючи, що в якийсь момент ми точно передамо цей інструмент державі. Ніколи не було ідеї, що ми робимо “EdWay” для себе, чи для того, щоб бути монополістами на ринку.

Це, в принципі, неможливо, бо це маркетплейс, на якому представлені всі суб’єкти підвищення кваліфікації. До цього не було ще випадку в історії України, і в освітній політиці, щоб щось розроблене громадським сектором було прийнято в повній мірі безоплатно на баланс держави. Тому, фактично, передаючи платформу, а держава – приймаючи її, спільними зусиллями ми побудували з нуля сам механізм передачі.

До нас це ніхто ще не робив – тепер, якщо громадськість захоче щось ще передати безоплатно державі, вже цей шлях пройдений. Ми напрацювали юридичну форму і всі необхідні формати документів, провели оцінку ризиків. І тепер цим шляхом можуть йти і інші громадські організації.

Як “Вектор” надає можливість відчути вчительству свої зони зростання

– Платформа “Вектор” – це не тільки підвищення кваліфікації та навчання, як я розумію, він включає доволі масштабні можливості для вчительства.

Олена Масалітіна:

– Насправді платформа “Вектор” має купу прихованих можливостей. Ще на етапі, коли “Вектор” був “EdWay”, пройшло пілотування інструменту “Оцінювання 360”. Воно побудоване на всіх тих вимогах, на професійній рамці, за якою державі важливо підвищувати кваліфікацію вчительства, із залученням думки колег, із прикрученим інструментом штучного інтелекту. Все це дає можливість кожній людині пройти оцінювання, зрозуміти, де ці зони зростання, на що конкретно йдуть гроші, які дає держава, на які напрямки їх варто витратити в першу чергу.

Всередині платформи прихована купа можливостей, аналітичних та організаційних для покращення взаємодії, але ми передали всі важелі МОН, в тому числі всі права на адміністрування, хоча ЕдКемп всі ці п’ять років пілотування платформи звинувачували, що ми під себе її побудували.

– А до вас уже зверталися за вашими кейсами, за вашим досвідом передачі такої платформи?

– Цей же кейс знадобиться нам скоро ще раз, тому що зараз ЕдКемп розробляє для держави вже друге рішення – платформу для подолання освітніх втрат. Цей продукт допоможе державі долати розриви та надолужувати освітні втрати. Як тільки цей проєкт буде масштабований, відпілотований і готовий до передачі державі, то ми зможемо скористатись своїм же досвідом щодо передачі платформи.

Що таке “Гроші ходять за вчителем”?

Це державна політика, що впроваджує новий механізм фінансування професійного розвитку педагогічних працівників. Відтепер держава нараховуватиме фіксовану суму коштів — 1500 грн — безпосередньо на віртуальний рахунок учителя, директора чи заступника директора закладу освіти.

Педагогічний працівник через державну платформу зможе самостійно обирати суб’єкта та програму підвищення кваліфікації відповідно до власних професійних потреб.

Реалізовувати курси на платформі зможе суб’єкт, який відповідатиме вимогам постанови КМУ №800 та чиї програми пройдуть верифікацію УІРО. Окрім цього, відтепер постанова передбачає можливість використання коштів на послуги супервізії — професійної підтримки для педагогів.

Хто може взяти участь у пілотуванні

Директори, заступники директорів і вчителі, які працюватимуть у 7–9 класах НУШ і 10 пілотних класах старшої профільної школи у 2026–2027 навчальному році. А також вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, асистенти вчителів і практичні психологи.

Микола Ніга: “Сьогодні хочу поділитися тим, що мене справді надихає. Я долучився до пілотного проєкту Vektor — і це неймовірний досвід! Особливо цікаво працювати з концепцією перших віртуальних грошей у навчальному середовищі. Це не просто про технології — це про нове мислення, нові можливості та сучасний підхід до освіти. Як вчитель, я бачу великий потенціал використання таких інструментів для самоосвіти, розвитку фінансової грамотності та зацікавлення учнів інноваціями”.

Тайм-менеджмент для вчительки математики

– Який професійний розвиток ви вважаєте потрібно розвивати у майбутньому? Які ви бачите напрямки, як вже досвідчені розробники і ті, хто в принципі були засновниками нинішнього “Вектору”?

Олена Масалітіна:

– Нам цікаво спостерігати за успішним розвитком “Вектора” як освітнього рішення в Україні, яке може бути запропоновано іншим країнам. І коли ми аналізували, які програми користувалися найбільшим попитом, які отримували відгуки, скільки там переглядів, ми зрозуміли, що для наших освітян дуже важливо підвищувати свою кваліфікацію не тільки за профільним предметом. Наприклад, якщо я вчителька української мови, мені важливо не тільки безкінечно проходити підвищення кваліфікації з української мови. Важливі програми на розширення, дотичні або іноді навіть не дотичні до предмету. Наприклад, комусь, можливо, треба пройти підвищення кваліфікації з того ж соціально-емоційного та етичного навчання або з тайм-менеджменту, або зі стресостійкості. Це якісь речі, які у нашому традиційному сприйнятті підвищення кваліфікації раніше не мали місця. Здавалося б: як це, вчителька української мови чи математики буде вивчати якийсь тайм-менеджмент? Проте це все складові професійної компетентності.

Також потрібно враховувати контекст війни – вчительство може мати певні види особливих потреб, які проте дозволяють їм вести викладацьку діяльність. І тут важливо думати про адаптацію програм “Вектора” для цієї категорії.

Дуже часто, коли ми проводимо опитування, а що саме потрібно освітянам, виявляються неусвідомлені потреби. Самі освітяни вважають, що в них все дуже добре і не усвідомлюють, що їм потрібно саме таке чи інше підвищення кваліфікацій. Мені здається, що і колегам, які ведуть освітню політику, і тим, хто буде ці програми підвищення кваліфікацій розробляти, важливо це пам’ятати – не завжди орієнтація має бути тільки на те, на що є запит у педагогів.

Ми маємо дбати про ті програми, про які вони можуть ще на сьогодні не освідомлювати потреби підвищення кваліфікацій.

Не можна хотіти того, чого ніколи не довелось спробувати

– Я зрозуміла логіку, яку закладав ЕдКемп, розробляючи платформу “EdWay”, що стала “Вектором”. Певним чином ця логіка збереглася, але напевно і якось змінилась, коли стала державною?

Надія Кузьмичова:

– “Вектор” – це живий механізм, він доповнюється, додаються ще і ще курси, і певне бачення. Варто зазначити, що в нових руках цей продукт ще лічені місяці і ми не можемо говорити про значуще нарощування функціоналу.

Фактично на 100% збережений весь цей функціонал “EdWay” як наше ядро, наша основа, від чого ми стартуємо. Далі ми, звісно, плануємо і вже маємо додаткові удосконалення, зокрема ті, які дозволяють в автоматизованому режимі ідентифікуватись. Тобто ми зараз більше працюємо на забезпеченні технічного складника реалізації саме державної політики “Гроші ходять за вчителем”. Паралельно з цим будемо вже вдосконалювати більш змістові речі, в тому числі – зворотній зв’язок, систему різно-рівневих оцінювань вчителів і провайдерів, у яких наші вчителі проходять підвищення кваліфікації.

На фото: Зустріч Надії Кузьмичової з вчительством та Запорізькою громадою.

У 2026 році ми пілотуємо механіку політики “Гроші ходять за вчителем” на платформі “Вектор”, щоб оцінити, як працюють всі компоненти. Виділення грошей, процес верифікації та подальшого навчання, зворотного зв’язку, самооцінювання вчителя, яке, звісно, відбувається до навчання – всі ці процеси додатково аналізуються вже з точки зору того, наскільки на їх основі ефективно реалізується політика “Гроші ходять за вчителем”, а також щоб ідентифікувати найбільш надійних якісних провайдерів.

Ми глибоко переконані, що саме вчительство є найкращим інструментом підвищення якості послуг, які надають провайдери.

Нагадаємо, медіа НУШ розповідало, що “Педагогів запрошують стати співавторами платформи “Освіта для життя”.

Протягом цього року ми зробимо певні висновки і наступним етапом сподіваємось їх масштабувати на всю систему по 14 пріоритетних напрямках, як кар’єрне консультування, наставництво, фізичне навчання, окрема гілка – це підвищення кваліфікації керівників профільної середньої освіти, підготовка супервізій, формування різних умінь через СЕЕН, цифрові технології, супервізію, реалізацію державного стандарту старшої профільної школи.

Зараз ми готуємось до впровадження старшої профільної школи і для нас важливо, щоб керівники майбутніх академічних ліцеїв, вчительство проходило відповідне підвищення кваліфікації з фокусом на цю проблематику. Робимо напрямок з інклюзивного навчання, і це ті

напрями, які на етапі самооцінювання ідентифікуються вчителем як “зони мого зростання як вчительства”. Таким чином гроші, які виділяє держава, працюють на посилення вчительства в тому, в чому відчувається додаткова потреба саме зараз. Можливо, у вчителя чи вчительки до цього не було учнів з особливими потребами, а от в цьому році, чи в наступному, з базової школи прийдуть такі діти і з’явиться потреба у додатковій увазі до методів, форм і особливості роботи в інклюзивному класі.

Олена Масалітіна:

– І на всіх етапах розробки ми так дизайнували майбутній “Вектор”, щоб це зручно було далі розвивати. Наприклад, громадська організація в принципі не могли б ніколи реалізувати ID-верифікацію, тому що ми не державний орган і не можемо цього зробити.

Але коли ми планували, що це буде державний інструмент, ми розуміли, що держава буде таку верифікацію робити і ніби в “сплячому” режимі все це заклали. І такий самий підхід застосований до всіх інших інструментів платформи.

– Чи є вже певні тенденції, ризики та перші висновки, які ви зробили і що можете про них сказати?

Надія Кузьмичова:

– Певну увагу ми тримаємо на новизні цього механізму, яка полягає в виведенні з зони комфорту всіх учасників процесу.

Для вчительства “Вектор” – це реальний інструмент свободи вибору навчальних курсів і зараз цей інструмент в руках самих вчителів. Перший крок, який вчительство має зробити, це виявити бажання зростати професійно, обрати напрям підвищення кваліфікації, пройшовши самооцінювання. І в цьому ми бачимо потенційний ризик – менш активна категорія вчительства може залишитись менш представлена серед тих 100 тисяч вчителів, які в цьому році отримали можливість пройти підвищення кваліфікації. Не зважаючи на широку інформаційну кампанію, все одно десь третина вчителів чують про платформу вперше. Щоб щось оцінити, це потрібно для початку спробувати.

Друга категорія – це наші провайдери. Для них вихід з зони комфорту більш суттєвий – для

інститутів післядипломної освіти фактично повністю змінився механізм. Якщо раніше лише вони отримували кошти і знали, що лише у них можуть проходити курси підвищення кваліфікації, то зараз інститути післядипломної освіти, як і будь-який інший провайдер, (це можуть бути також громадські організації, заклади вищої освіти, ФОП), проходять той самий механізм.

Український інститут розвитку освіти проводить індивідуальні, щотижневі консультації з провайдерами, неодноразово повертаючи програми, які не відповідають по структурі, в яких неможливо ідентифікувати наповнення і не зрозуміло, хто це буде викладати.

Саме тому ми звертаємо увагу на зворотній зв’язок від вчительства, який має бути основним інструментом якісних послуг.

Через “Вектор” надавати послуги підвищення кваліфікації можуть і самі педагоги

– Тобто ми повертаємось до мети. Мета засвоїти гроші чи мета отримати якісну послугу?

Надія Кузьмичова:

– Переконана, що мета отримати якісну послугу буде домінувати, а за певний проміжок часу ми взагалі не будемо з вами говорити про недоброчесність, бо це буде настільки поодинокі випадки, які самою ж освітянською спільнотою будуть негативно оцінюватись і таким чином будуть викорінюватися.

Олена Масалітіна:

– Бо ідея ще в чому полягає? Що через “Вектор” тепер надавати послуги підвищення кваліфікації можуть вже самі педагоги. Мені здається, про це треба величезними літерами писати скрізь, бо педагоги до сих пір не вірять, що вони можуть бути крутими суб’єктами підвищення кваліфікації. Наприклад, створити якусь невеличку програму на три, на п’ять годин. Чомусь усталилася хибна думка, що кожна програма підвищення кваліфікації має бути на 30 годин. Це не правда, немає в законодавстві такої вимоги. Підвищення кваліфікації може бути і на дві години.

Якщо Марія Іванівна придумала якийсь крутезний спосіб пояснювати дроби, на це не треба 30 годин. Вона може запропонувати коротенький вебінар, де поділиться зі своїми колегами, вчительками й вчителямиями математиками, як круто пояснювати дроби. І це ляже в скарбницю загальних 150 годин.

Самі педагоги можуть вчити одні одних, ділитися досвідом і трохи заробляти грошей згідно договорам.

– Який ви бачите запит, на які саме напрямки реєструються більше всього вчителів?

Надія Кузьмичова:

– По реєстрації ще на напрямки не можемо сказати, тому що тільки розпочався процес надання грошей і зараз, власне, і буде робитись цей вибір. Але за популярністю від провайдерів найбільше програм вже верифіковано за напрямками сучасних підходів до навчання в НУШ на рівні базової середньої освіти. На другому місці у нас оцінювання навчальних досягнень учнів НУШ по кількості програм.

Далі – цифрові технології педагогічної діяльності, освітні втрати, психосоціальна підтримка, реалізація державного стандарту та старшої профільної школи, а також підготовка керівників закладів загальної середньої освіти.

Вибір курсів та програм стає комфортнішим, бо він зібраний тепер на одному майданчику “Вектор”. Відстеження сертифікатів вчителя також стало зручним і накопичується на платформі, яка має стати єдиним реєстром всіх сертифікатів з підвищення кваліфікації різними провайдерами.

І це так само про зручність: ти можеш швидко переконатись в дійсності цього сертифікату, зрозуміти ким він і коли виданий і який у нього статус – чи він є чинним і активним.

– Ви бачите запит від вчительства і якщо таких немає ще курсів у вас, то ви можете зробити певні висновки в залежності від кількості таких запитів. Чи ви не шукаєте провайдера, вони самі додаються, як цей механізм працює?

– Ми не шукаємо, але ми так само, як і з вчительством, проводимо адвокаційну інформаційну компанію з провайдерами: інформуємо про можливості і робимо різнорівневі серії зустрічей з державними інституціями і бізнесом. Провайдер може прийти до Українського інституту розвитку освіти і проконсультуватись по вже чинній програмі або по тих зауваженнях, які надали йому. Або він збирається писати програму і хоче переконатися, що правильно розуміє підхід і стандарт.

У нас максимальна відкритість до консультації, тому що ми розуміємо: чим більше часу ми витратимо тут, тим краще буде якість програми і тим краще і безболісніше буде навчання нашого вчительства.

Наявні зараз провайдери представляють всі форми власності: державні, приватні, громадський сектор, міжнародні організації і достатньо гарно представлені програми за всіма 14 напрямками, тобто немає жодного спрямування, де би була одна програма і нема з чого вибрати.

Це постійний процес – платформа набирає обертів і можливість податись, верифікуватись є у провайдерів протягом всього року.

Іще один фокус, на який би теж хотіла звернути увагу, що насправді провайдер може заходити на платформу і не подаватись на інструмент “Гроші ходять за вчителем”, але бути помітним для вчителів і на інші теми, які не визначені в межах цих 14 напрямків. Вчителі так само можуть обирати курси або за власний рахунок, або за кошти регіональних замовлень, або за кошти донора.

– Тобто функціонал платформи – це не функціонал лише політики “Гроші ходять за вчителем”?

Надія Кузьмичова:

– Платформа ширша, вона має в перспективі покривати всі траєкторії нашого професійного зростання вчителя. А “Гроші ходять за вчителем” – це конкретний інструмент, як ефективно використати гроші державі, які надані нашому вчителю.

Олена Масалітіна:

– Відчуваю, що ризики є – можливо, що на місцях почнуть зараховувати як підвищення кваліфікацій тільки ті курси, що пройдені за програмою “Гроші ходять за вчителем”. Дуже важливо прояснити і показати, що педрада в закладі освіти, коли вона буде приймати рішення, має зараховувати те, що вибрав педагог, незалежно від того, входить воно в “Гроші ходять за вчителем” чи ні.

Надія Кузьмичова:

– Тобто в цьому році, наприклад, вчителі початкової школи не отримують від держави гроші на професійний розвиток. Але ж це не значить, що вони не можуть через платформу “Вектор” обрати провайдера, підвищити свої кваліфікації, наприклад, за соціально-емоційними навичками і навчанню, і це їх буде зараховано. Тобто, пріоритет держави на цей рік – це пілотні заклади старшої профільної школи, майбутні академічні ліцеї, а також вчителі, які викладають у 7-9 класах.

Чому? Тому що це підвищення кваліфікацій, воно рухається з реформою. Зараз в нас вчителі будуть викладати в 9-му класі НУШ з 1 вересня 2026-го року, і тому держава додатково звертає увагу на цю категорію.

– А окрім “Грошей ходять за вчителем”, які плани далі по розширенню “Вектора” і програм, які можуть бути туди включені?

Надія Кузьмичова:

– Щодо програм, то тут точно межі немає, але все одно і на наступний рік, я думаю, при повному масштабуванні, ми як держава будемо визначати пріоритетні програми та напрями.

Далі будемо рухатись до удосконалення механізмів самооцінювання вчителів – маються на увазі професійні тести, які вони могли б проходити, щоб зрозуміти свою сферу зростання.

Також будемо удосконалювати зворотній зв’язок та різнорівневу аналітику платформи, розширюючи можливості ядра “Вектора”, з яким ми працюємо зараз.

– Завершуючи нашу розмову, я вам трошки задам запитання від наших читачів – авдиторія медіа НУШ переважно це освітяни і згідно з опитуванням, (як не дивно, незважаючи на широку інформаційну кампанію), найбільше вчительство цікавлять питання оплати та робота механізму “Гроші ходять за вчителем”, а також – чи здійснюється перевірка курсів, про що ви вже докладно розповіли у розрізі роботи УІРО. Серед питань також – як користуватись платформою, які теми та курси доступні.

Олена Масалітіна:

– Варто лише зайти на платформу та натиснути чарівну кнопочку “Центр підтримки”. Там є абсолютно вся інформація і відповіді на всі найпоширеніші питання – розписано, як, що, де працює, що натискати. Все дуже просто, важливо лише зробити перший крок.

Як пройти верифікацію на “Векторі”

Після реєстрації на платформі користувач отримає сповіщення про необхідність пройти верифікацію особи. Без проходження верифікації не можливо записатися на курси та отримати віртуальні кошти. Щоб пройти верифікацію:

• Доповніть дані у профілі:

- Перейдіть до користувацького профілю.

- Відкрийте розділ “Про мене”.

- Введіть коректний РНОКПП, оскільки саме за ним здійснюється верифікація особи.

• Натисніть кнопку id.gov.ua та перейдіть за посиланням для авторизації.

У відповідному полі натисніть кнопку “id.gov.ua” та пройдіть авторизацію у запропонований спосіб.

• Верифікація через BankID або КЕП за допомогою BankID або кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Оберіть зручний для себе спосіб і виконайте відповідні кроки.
• Інструкції за посиланнями:
  https://youtu.be/uZssN85KaSA?si=6GDDJfo2pF7KHjoe
  https://youtu.be/dL1waYDHiH8?si=GA7DWs9RTsAA9FOv
  https://youtu.be/Kk90UQYxVe8?si=wr6Cp6Jsk4muIeJ

– Також є більш складне предметне питання: “Я вчителька англійської мови, потребую живого спілкування, нетворкінгу з англомовними методистами, бажано носіями мови. Такої опції не передбачає “Вектор”, було б доцільно використати ці кошти на той курс чи тренінг, що мені як вчителю буде потрібним. Надавачі таких послуг є, як правило, іноземними респондентами. Як краще дієте в цій ситуації? Чи планується додати у “Вектор” подібні функції?”

Надія Кузьмичова:

– Щодо питання з англійської – це якраз і є поле для зростання. Чи є це задачею на найближчу перспективу? Чесно скажу: “Ні”. Тому що, знову ж таки, опробовується базовий підхід, інструмент, механіка, яка має покрити більшу кількість вже існуючого вчительства без особливостей. Бо вчителі англійської чи будь-якої іншої мови мають свою специфіку.

І оця специфіка озвучена, вона важлива, але це зростання на наступні періоди реалізації політики “Гроші ходять за вчителем”. Я би, щоправда, звернула увагу на те, що вчителі іноземних мов так само мають потужних провайдерів, як Альянс де Франсе, як Інститут Біоти, Інститут Сервантеса. І в цих інститутах, по-перше, є програми підвищення кваліфікації, які, як правило, є безкоштовними.

І, по-друге, дуже часто в них викладають носії мови. Тільки це трішки інший формат, але не означає, що рано чи пізно він не з’явиться на “Векторі”.

– Чи плануються офлайн-формати навчання на платформі “Вектор”? І чи розглядається можливість додати програми для вчителів-логопедів та дефектологів?

Надія Кузьмичова:

– Щодо дефектологів і логопедів, так, програми додаються, динаміка іде, і пропозиції будуть вже найближчим часом.

Щодо запитання з приводу навчання офлайн, важливо акцентувати – суб’єкти підвищення кваліфікації можуть пропонувати які завгодно варіанти. Може бути онлайн навчання, а якісь програми та тренінги можуть пропонуватися в офлайн форматі. Насправді під час війни і підвищення кваліфікації перейшло в онлайн лише з безпекових причин, вважаю, що в мирні часи офлайнових програм стане більше.

– Ви задоволені тим, як пройшла передача платформи і як розвивається зараз “Вектор” в руках держави?

Олена Масалітіна:

– Так, абсолютно. Процес передачі був непростий, тільки через те, що всі робили це вперше.

Додаткові виклики з’явилися в УІРО та МОН, але це був дуже цікавий і навзаєм приємний процес, попри все, із чим ми стикнулися. Ми знаємо, як проходити цей шлях і можемо ділитися досвідом, наприклад, з іншими громадськими організаціями, які би захотіли щось розробити, знайти на це гроші і потім віддати державі.

Це чудовий досвід громадянського державного партнерства. Держава іноді не має простору, свободи творення і фінансування для того, щоб пробувати і пілотувати і розробляти тривалий час такі освітні продукти. Але це може зробити громадськість за підтримки партнерських організацій.

– Дякую вам за відверту розмову, сподіваємось, що система та підхід, який закладався при створенні “Вектора”, став зрозумілішим освітянській спільноті і буде використаний з максимальною користю для підвищення кваліфікації.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що на платформі “Вектор” вже 100 тисяч користувачів та “У Rakuten Viber запрацював чат-бот для користувачів платформи “Вектор”.

Фото – МОН, ГО “ЕдКемп Україна”. На головному фото – святковий момент передачі громадською організацією “ЕдКемп” платформи Edway до МОН.