Що ПДВ на всі міжнародні посилки означатиме для українців: чому нардепи та економісти б'ють на сполох

Запровадження ПДВ на всі міжнародні посилки до 150 євро може суттєво змінити правила онлайн-торгівлі в Україні. Йдеться не лише про здорожчання товарів із Temu, AliExpress та інших платформ, з яких замовляють українці, але й про складність впровадження такої системи.

Політики та економісти застерігають: держава може бути не готовою до адміністрування такого обсягу дрібних відправлень, а сам механізм збору податків створить додаткове навантаження на митницю та поштових операторів.

Водночас у публічному обговоренні дедалі частіше звучить думка, що ця ініціатива може бути вигідною насамперед українському ритейлу. Є припущення, що запровадження ПДВ на міжнародні посилки здатне зменшити цінову перевагу китайських маркетплейсів та вирівняти конкуренцію на користь внутрішніх торговельних мереж.

24 Канал опитав народних депутатів, економістів та представників логістичного ринку й дізнався, чи готова Україна технічно адмініструвати оподаткування мільйонів посилок, як нові правила вплинуть на ціни для споживачів та хто може виграти від запровадження ПДВ на міжнародні відправлення.

Які перспективи запровадження нової системи та чи готова до неї держава?

У коментарі для 24 Каналу народна депутатка Ніна Южаніна скептично оцінила перспективи запровадження оподаткування міжнародних посилок та заявила, що Україна поки не готова до повноцінного адміністрування такої системи.

Читайте також Тепер не треба бігати містом: доставка посилок з Temu для українців змінилася

За її словами, зміни до законопроєкту передбачають модель, за якої міжнародні маркетплейси мають стати податковими агентами, зареєструвати своїх представників в Україні та самостійно адмініструвати сплату податків. Однак поки немає розуміння, чи погодяться великі китайські платформи працювати за такими правилами.

Ніна Южаніна,

голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

Деякі поштові оператори на робочих групах говорили, що вони ведуть перемовини з Temu, і нібито цей маркетплейс погоджується на якісь там умови. Але хто стане їхнім представником, через кого вони будуть працювати, я поки що не знаю.

За словами депутатки, нинішня система обліку та звітності для іноземних платформ поки не створює достатньо зрозумілих і привабливих умов для їхньої реєстрації в Україні.

Загалом відомо, що закон має запрацювати з 1 січня 2027 року, але лише після повної готовності системи. Водночас Южаніна не виключає, що запуск можуть перенести.

Можливо, їм вдасться зробити всю роботу, а можливо, ні. Можливо, ці системи не запрацюють із 2027 року й будуть відстрочені на більш пізній термін,
– сказала нардепка.

Натомість народний депутат від партії Голос Ярослав Железняк у розмові з 24 Каналом заявив, що запропоновані зміни є малоефективними та висловив сумнів, що законопроєкт взагалі ухвалять.

Ярослав Железняк,

народний депутат від партії Голос

Добра новина в тому, що це все одно не запрацює.

• Нагадуємо, що 6 травня профільний комітет Верховної Ради рекомендував народним депутатам підтримати законопроєкти №15112-Д та №12360, які передбачають нові правила оподаткування товарів, придбаних через іноземні онлайн-платформи.
• Йдеться про нові правила оподаткування міжнародних посилок із товарами, придбаними на іноземних маркетплейсах, зокрема Temu та AliExpress, а саме запровадження ПДВ на всі товари у міжнародних посилках до 150 євро, тобто фактично "з першої гривні".
• Наразі податок сплачується лише у випадку, якщо вартість товару перевищує цей ліміт.

Як працюватиме нова система та чому митниця може не впоратися?

Раніше нардепка Южаніна пояснювала: якщо платформа буде зареєстрована, тоді ПДВ автоматично перераховуватиметься до бюджету самим маркетплейсом.

Втім, нардеп Ігор Кривошеєв наголошує у коментарі для 24 Каналу, що у нього та його колег є побоювання, що дана модель з Україною не буде працювати.

Iгор Кривошеєв,

народний депутат від партії Слуга народу

Тому що Україна не в Євросоюзі, не є таким сильним гравцем на економічному ринку, щоб, наприклад, велика китайська корпорація одразу погодилася передавати податкову інформацію й відповідно збирати податки та виплачувати їх в Україні.

Якщо ж міжнародні платформи відмовляться адмініструвати український ПДВ, тоді збір податків фактично ляже на митницю. Й саме цей сценарій викликає чи не найбільше запитань.

Южаніна наголошує, що за нинішньої системи митного контролю витрати на адміністрування можуть виявитися надто великими.

Лише у 2025 році українці отримали близько 75 мільйонів міжнародних посилок, а тому держава поки не має чіткого механізму, як технічно адмініструвати такий обсяг відправлень.

Ми всі ставимо собі питання, як можна, наприклад, 75 мільйонів посилок, які були у 2025 році, пропустити через систему сплати платежів,
– наголошує пані Ніна.

У новому законопроєкті лише згадується "спрощена система митного контролю", однак як саме вона працюватиме, – наразі не пояснюється.

Зауважте! У дослідженні щодо пересилання поштою оподатковуваних товарів Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ), в Україну у 2022 році в'їхало близько 31 мільйона посилок, у 2023 році кількість посилок вже була на рівні 52 мільйони, а у 2024 році українці отримали майже 73,5 мільйона посилок.

Економіст Андрій Длігач також вважає, що українська митниця наразі не має технічної спроможності адмініструвати такий обсяг дрібних відправлень. Про це він заявив під час розмови з 24 Каналом.

Андрій Длігач,

засновник групи компаній AdvanterGroup та міжнародної бізнес-спільноти Board, співзасновник Центру економічного відновлення

А якщо цей ліміт буде прибраний чи знижений до 40 євро, то це означає мільйони посилок, які потрібно так чи інакше перевіряти. Такої спроможності в митниці немає.

За його словами, без готової технічної інфраструктури така модель не дасть суттєвого ефекту для бюджету.

Водночас економіст Олександр Крамаренко зауважує 24 Каналу, що готовність міжнародних платформ адмініструвати ПДВ залежатиме насамперед від економічної вигоди для них самих.

Олександр Крамаренко,

економічний оглядач ІА "Інтерфакс-Україна"

Проблема полягає в тому, що для них це додаткові витрати. Піти на додаткові витрати вони можуть виключно в ситуації, якщо для них продажі в Україну є достатньо великими.

Чи дасть оподаткування посилок суттєві надходження до бюджету?

У пояснювальній записці до законопроєкту очікувані надходження оцінюють у 10 мільярдів гривень на рік, однак витрати лише на саме адміністрування цього податку можуть виявитися значно більшими.

Ніна Южаніна вважає, що запуск нової моделі вже з 2027 року виглядає передчасним, зважаючи на проблеми з впровадженням інших цифрових рішень в Україні.

І "гратися" з такими законопроєктами, які нібито мають дати додаткові 10 мільярдів у бюджет, не варто,
– додає нардепка.

Вона також каже, що є й інші джерела наповнення бюджету, зокрема перегляд фінансування окремих державних програм, як-от "Скринінг 40+", різні кешбеки та інші популістські програми.

• Крім того, є напрямки з колосальним економічним потенціалом, де цифри втрат говорять самі за себе: лише тіньовий ринок сигарет коштує державі 28 мільярдів, посилаючись на дані Kantar Україна заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
• Або ж схеми з імпортом авто, через які щорічні недонадходження до бюджету оцінюються у 17 – 18 мільярдів гривень.

Депутат Ігор Кривошеєв також переконаний, що адміністрування такого податку може виявитися дорожчим за сам економічний ефект.

Менеджування буде настільки важким і складним. Переговори з гравцями будуть вартувати таких зусиль, які, по суті, не варті того, що ми будемо збирати,
– наголосив Кривошеєв.

Окремо він звернув увагу на ризики для виробництва FPV-дронів в Україні, адже значна частина комплектуючих для невеликих виробництв та шкіл пілотів надходить саме через міжнародні посилки.

Якщо ми зараз заблокуємо цю модель постачання цих виробництв, це може спричинити серйозні проблеми. Це й виробництво, й школи пілотів, наприклад, теж не будуть повністю забезпечені через ці китайські магазини,
– пояснив нардеп.

Чи подорожчають товари з Temu та AliExpress після нових правил?

Нардепка Южаніна застерігає: у разі запуску нової моделі покупці можуть навіть не знати, чи зареєстрований маркетплейс у системі. Через це частина людей може відмовлятися від посилок уже після їх прибуття в Україну.

Чому людей не питають, чи є в них можливість заплатити додатково 20%? Або не питають, чому вони купують китайський товар, а не купують український, б якісніший товар в Україні,
– заявила Ніна Южаніна.

Економіст Длігач визнає, що нові правила вплинуть на споживачів через здорожчання товарів, однак, на його думку, навіть після додавання ПДВ багато товарів на китайських маркетплейсах усе одно залишатимуться дешевшими за українські аналоги.

При цьому він вбачає ризики саме для бізнесу, який імпортує компоненти для виробництва, зокрема для виробництва зброї.

Буде певне здорожчання. Але теж несуттєве, бо вже 80% компонентів для наших безпілотників виробляється в той чи інший спосіб в Україні,
– додає економіст.

Співзасновник Meest International Василь Журавель у коментарі 24 Каналу заявив, що від 10% до 20% міжнародних відправлень пов'язані з потребами військових та волонтерських організацій.

Тому скасування пільг автоматично призведе до подорожчання таких товарів. Крім того, він не виключає й загального зростання цін на внутрішньому ринку.

Василь Журавель,

CEO Meest International

Додатково існує ризик загального зростання цін і на внутрішньому ринку, оскільки після змін офлайн-ритейл також може переглянути свою цінову політику. У результаті український споживач може зіткнутися з подвійним ефектом – зростанням цін як на міжнародних онлайн-платформах, так і всередині країни.

Окреме питання в цій ситуації ще стосується перспективи виходу на український ринок глобальних платформ. Журавель пояснює:

• В ЄС система IOSS працює як інструмент спрощеного декларування ПДВ. При цьому сама процедура адміністрування та сплати податку залишилася звичною для ринку, а контрольна функція, як і раніше, належить податковим органам.
• В Україні ж підхід інший: запропонований підхід передбачає покладення функції адміністрування податку на поштових і кур'єрських операторів, тоді як контрольну функцію має здійснювати митниця.

На мою думку, запропоновані зміни також можуть негативно вплинути на ринок електронної комерції загалом. Зокрема, існує ризик, що малий та середній бізнес із ЄС поступово відмовиться від продажів в Україну, а ринок залишиться переважно за великими міжнародними платформами, такими як Alibaba, Temu чи SHEIN,
– додає пан Василь.

Яка вигода з цього великим українським торговельним мережам?

Насправді таку ідею запровадження ПДВ для міжнародних посилок часто пояснюють вимогами партнерів України, зокрема МВФ, щодо розширення податкової бази. Однак вже відомо, що фіскальний потенціал таких змін може бути обмеженим, а контроль та адміністрування можуть вимагати значних витрат.

На цьому тлі існує й інше пояснення появи відповідних норм – економічні інтереси частини українського ритейлу. Річ у тім, що бізнес за останні роки стикнувся зі значною конкуренцією з боку міжнародних маркетплейсів, де товари коштують дешевше навіть з урахуванням доставки.

• Зокрема за даними дослідження соціологічної групи "Рейтинг", яке було проведено цієї зими, серед тих, хто отримував міжнародну посилку, 29% замовляли речі, які були важливими для подолання енергетичної кризи внаслідок російських масованих обстрілів по енергетичній інфраструктурі.
• Опитування свідчить, що абсолютна більшість респондентів – а це 82% – не підтримує введення ПДВ 20% на усі міжнародні посилки.

Нардеп Ігор Кривошеєв також припускає, що нинішня модель, яку пропонують щодо оподаткування посилок, може бути вигідною передусім великим українським торговельним мережам.

Те, що зараз пропонується, воно більш на руку, напевно, великим мережам, які є всередині України. І, можливо, там є певні бенефіціари, але стверджувати я не збираюся,
– додав він.

Схожу думку висловлює й Олександр Крамаренко, який каже, що не бачить інших очевидних економічних причин для появи цієї ініціативи.

Ще раніше щодо цього висловився й Ігор Смілянський, гендиректор Укрпошти, зазначивши, що ця ініціатива великих роздрібних мереж, щоб "мишки купували в них, а не на AliExpress".

Просто змусити людей, які чесно купують на Алі, платити на 20% більше, при тому, що вони повинні купити те саме на базарі без цих 20%, аж ніяк не призведе до бажаного результату. Якщо, звичайно, мета не в тому, щоб просто підняти ціни в мережах на ті ж 20%,
– зазначив він.

• Ще торік у виданні "Дзеркало тижня" вийшов матеріал, де йшлося про те, що на платформах на кшталт Temu та AliExpress продукція часто продається без значної кількості посередників, що дозволяє формувати нижчу кінцеву вартість.
• У результаті аналогічні товари можуть коштувати в кілька разів дешевше, ніж на українських онлайн-майданчиках або в офлайн-ритейлі. Наприклад, настільний годинник на AliExpress коштував майже 108 гривень, тоді як аналогічний товар на українському маркетплейсі – 363 гривні. Комп'ютерна миша на китайській платформі продавалася приблизно за 383 гривні, тоді як в Україні її ціна сягала майже 1 660 гривень.

На сьогодні ситуація щодо різниці в ціні також не змінилася, адже різниця, зокрема між аналогічними товарами, як-от комп'ютерні миші, може становити понад 700 гривень.

24 Канал звертався за коментарем щодо впливу такої цінової різниці на ринку до одного з найбільших українських ритейлерів – Rozetka. У компанії зазначили, що ця тема суттєво не впливає на їхню діяльність, тому її не коментують.

Цінова різниця на аналогічні товари на китайських та українських маркетплейсах / Cкриншоти 24 Каналу з Temu

Чи витримають поштові оператори нові правила оподаткування посилок?

Як повідомили 24 Каналу в Укрпошті, зараз міжнародні відправлення вартістю до 150 євро проходять спрощену модель оформлення. Для клієнта цей процес фактично непомітний:

• Після прибуття в Україну посилка проходить стандартні митні процедури, сортування та передається в доставку без необхідності додаткової сплати податків чи окремої взаємодії з митницею.
• При цьому поки посилка летить, дані щодо неї обробляються ІТ-системами ризик-менеджменту митниці та Укрпошти.

За оцінками компанії, внутрішні відправлення в Україні залишаються суттєво більшими за міжнародні за загальними обсягами приблизно в 6 разів. Водночас сегмент міжнародного e-commerce продовжує активно зростати.

В Укрпошті визнають, що ризик затримок або навіть перевантаження системи через різке збільшення кількості митних операцій справді існує. Однак усе залежатиме від моделі адміністрування ПДВ.

Найбільш клієнтоорієнтований сценарій – модель, подібна до європейського IOSS, коли ПДВ сплачується ще під час покупки на маркетплейсі. Якщо ж податок сплачуватиметься вже після прибуття посилки в Україну – під час митного оформлення або вручення – це означатиме суттєве збільшення кількості операцій,
– кажуть у компанії.

Натомість Василь Журавель вважає, що без поетапного впровадження ініціативи, яка, за його словами, є попри все правильною, галузь все ж може стикнутися одразу з кількома проблемами:

1. Несинхронізованість митного законодавства, що може призвести до необхідності збільшення персоналу, складських площ та митної інфраструктури, а відповідно – і до суттєвого зростання витрат.
2. Необхідність масштабної модернізації ІТ-систем, що потребує як часу, так і значних інвестицій.
3. Покладення на поштових і кур'єрських операторів функції адміністрування податку за відсутності чітких та зрозумілих правил роботи.

За оцінками Meest, за таких умов обсяг міжнародних відправлень може скоротитися на 35 – 40%, тоді як адміністративні витрати операторів при цьому можуть зрости щонайменше вдвічі.