Шахраї маскуються під волонтерів: у МВС пояснили, як не потрапити на гачок та вберегти гроші

• Шахраї маскуються під волонтерів та благодійні фонди, використовуючи фейкові збори та підроблені сайти для виманювання грошей.
• МВС України рекомендує перевіряти волонтерів та організації через звіти, членство в асоціаціях, фізичну присутність та відгуки, а також уникати введення повних даних банківської картки.

Під час війни шахраї дедалі частіше маскуються під волонтерів або цілі благодійні фонди, аби виманити гроші й персональні дані українців. Зловмисники використовують фейкові збори, підроблені сайти та викрадені фото, щоб викликати довіру в людей.

Міністерство внутрішніх справ України в межах проєкту "Запитай у МВС" пояснило 24 Каналу, як перевірити волонтерів та фонди, яким ви донатите кошти, щоб раптово не потрапити на гачок аферистів.

До теми Що робити, якщо ви загубили свою банківську картку – 5 варіантів на випадок "халепи"

Як дізнатися, чи не є волонтер або приватна особа шахраєм?

У МВС зазначили, що якщо вас просять скинути гроші на збір ваші друзі чи знайомі, і ви довіряєте цим людям, проблем виникнути не має.

Але варто переконатися, що повідомлення опублікувала справді знайома людина, а не шахрай, який отримав доступ до акаунту користувача. Для цього краще зв'язатися з цим знайомим іншим способом: наживо, телефоном, в іншій соцмережі.

У решті випадків для перевірки, чи дійсно збір не шахрайський, потрібно зробити наступні кроки:

• попросити звіти за попередні періоди та збори;
• дізнатися більше про цю особу чи волонтера, зокрема, чи співпрацюють вони з відомими організаціями чи публічними особами;

У такому випадку на офіційних сторінках відповідних організацій та інфлюенсерів має також бути інформація про спільну діяльність,
– пояснили у Міністерстві внутрішніх справ.

• перевірити, чи є в цих осіб нагороди або відзнаки за допомогу та відгуки про діяльність;
• дізнатися, чи висвітлена робота волонтера або приватної особи в інформаційному полі;
• скористатися сервісом пошуку зображень в Google для перевірки фотографій та скриншотів документів під збором – шахраї, зазвичай, використовують вкрадені чужі фото у своїх профілях;
• перевірити справжність посвідчення волонтера, зв'язавшись з організацією, яка видала документ.

"Якщо йдеться про приватну особу, слід дізнатися, чому вона не зареєстрована як волонтер", – наголосили у МВС.

Як перевірити благодійний фонд та громадську організацію?

У Міністерстві внутрішніх справ зауважили, що оскільки благодійні фонди та громадські організації офіційно зареєстровані, перевірити їх дещо простіше. Однак шахраям теж неважко прикритися відомими назвами й іменами для своїх злочинів.

Щоб переконатися, що благодійний фонд чи громадська організація справжні, рекомендується:

• перевірити їх членство в професійних асоціаціях, на кшталт Асоціації Благодійників України;
• переконатися, що ЄДРПОУ внесений до реєстрів Мін'юсту;
• з'ясувати, чи має БФ або ГО фізичну присутність (офіс, дійсні номери телефонів) та персонал;
• попросити відомості про засновників та звітність за попередні роки – це публічна інформація, яка має бути у вільному доступі. Відсутність таких даних підвищує ймовірність того, що ви натрапили на шахраїв;
• дізнатися про співпрацю з відомими організаціями, волонтерами та публічними особами;
• перевірити наявність відзнак та відгуків про роботу;
• встановити, чи заручалися БФ або ГО підтримкою з боку публічних осіб;
• перевірити присутність в інформаційному полі;
• скористатися сервісом пошуку зображень в Google, як і у випадку з перевіркою приватної особи чи волонтера.

Зауважте! У МВС не рекомендують українцям вводити повні дані банківської картки (термін дії, CVV-код) під час здійснення пожертв, адже платіжна інформація може потрапити до шахраїв.

Якщо ви все ж побоюєтеся відправляти кошти невідомим волонтерам і організаціям, завжди можна долучитися до зборів відомих фондів, які вже довели свою надійність,
– наголосили у міністерстві.

Як не стати жертвами шахрайства з використанням фішингу?

У МВС зазначили, що фішинг – один із найпоширеніших видів шахрайства в інтернеті. Зловмисники створюють фішингові сайти для отримання цінних даних, зокрема даних банківських карток для подальшого привласнення грошей потерпілих.

"Такі сайти можуть повністю копіювати дизайн маркетплейсів, банків, платформ оголошень, сервісів обміну валют, служб доставляння або інших ресурсів, на яких користувачі вводять дані карти для оплати", – зауважили в міністерстві.

Під час воєнного стану набули популярності схеми з використанням фішингових сайтів, які маскуються під ресурси для оформлення соціальних виплат від держави, фондів, міжнародних організацій.

На фішинговий сайт може вказувати будь-яка відмінність в URL-адресі (зайві символи, невірне написання). Користувачам варто завжди звертати увагу на адресу необхідного сайту, а також не переходити за підозрілими гіперпосиланнями та не вводити конфіденційні дані,
– наголосили у МВС.

Для онлайн-шопінгу у міністерстві рекомендували використовувати перевірені сайти, а інформацію щодо соціальних виплат отримувати лише з офіційних сторінок державних органів.

Схеми з використанням фішингу зловмисники можуть використовувати й на платформах оголошень. Тому під час купівлі-продажу товарів, обговорюйте деталі угоди лише у чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні месенджери.

До речі, якщо у вас лишилися питання щодо схем, які використовують шахраї, того, як вберегтися від них або ж стосовно роботи Міністерства внутрішніх справ України, залишайте їх у коментарях під цією новиною.