Росія викрала десятки тисяч культурних цінностей України: AP пояснює, чому повернути їх непросто

• Понад 2,1 мільйона музейних предметів залишаються на окупованих Росією територіях України.
• Росія викрала понад 35 тисяч музейних експонатів зі звільнених після 2022 року територій.

Венеційська бієнале наступного місяця планує вперше з 2022 року допустити до участі російських представників. На тлі цієї події Україна знову піднімає питання мародерства та нищення нашої культурної спадщини окупантами.

Масштаби розграбування на окупованих територіях досі залишаються невідомі. Про це пише Associated Press.

Дивіться також Чинять тиск і проводять рейди: кадирівці намагаються "віджати" бізнес в окупованому Токмаку

Скільки культурних цінностей України награбувала Росія?

За даними Міністерства культури України, станом на березень 2026 рік Росія знищила або пошкодила 1707 об'єктів культурної спадщини та 2503 об'єкти культурної інфраструктури, включно з концертними майданчиками та галереями.

Понад 2,1 мільйона музейних предметів залишаються на окупованих Росією територіях.

На територіях, які Україна повернула з 2022 року, підтверджено розграбування понад 35 тисяч музейних експонатів.

Значні частини території України перебувають під російською окупацією ще з 2014 року, і багато первинної документації було втрачено, знищено або вивезено.

Росія намагається формалізувати контроль над захопленими колекціями. У 2023 році вона змінила законодавство, включивши 77 українських музеїв на окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей до свого національного каталогу. Експерти кажуть, що це фактично унеможливлює повернення викрадених робіт.

Призначена міністеркою культури України у жовтні 2025 року Тетяна Бережна заявила, що оцифрування стане ключовим пріоритетом її відомства для збереження колекцій.

Якби ми оцифрували їх заздалегідь, то знали б, скільки об'єктів було викрадено і який вигляд вони мають,
– сказала вона.

Нещодавня справа в Європі вселяє надію. У березні польський суд постановив, що громадянина Росії Олександра Бутягіна можна екстрадувати до України за звинуваченнями в незаконних розкопках у Криму та вивезенні артефактів.

Бутягіна затримали в Польщі минулого року на запит України. Рішення суду ще може бути оскаржене.

Це перший випадок, коли громадянин Росії може постати перед судом за злочини проти культурної спадщини України, пов'язані з окупованою територією.

Чим історія Херсонського художнього музею виняткова

Після звільнення Херсона наприкінці 2022 року директорка Херсонського художнього музею Аліна Доценко повернулася до закладу й побачила порожні сховища та полиці. Із музею зникли тисячі творів мистецтва.

До початку повномасштабної війни колекція музею налічувала понад 14 тисяч експонатів з різних країн світу. Під час відступу російські війська вивезли значну частину фондів вантажівками до окупованого Криму. Доля майже 10 тисяч предметів досі невідома.

Випадок із Херсонським музеєм є особливим, оскільки втрати вдалося чітко зафіксувати. Ще до війни Аліна Доценко фотографувала всі музейні предмети та створювала цифровий архів. Під час окупації Херсона вона сховала жорсткі диски з даними, а після звільнення міста повернула їх.

Тепер цей архів став одним із найповніших доказів викрадення культурних цінностей під час війни. Завдяки йому українські прокурори можуть співпрацювати з Інтерполом для пошуку зниклих робіт і притягнення винних до відповідальності.

Водночас у багатьох інших регіонах України подібної документації немає. Через це довести факт викрадення в суді значно складніше, адже кожен втрачений предмет потрібно підтверджувати окремо.

Колишня директорка Донецького обласного художнього музею Галина Чумак у 2014 році виїхала з окупованого міста, забравши каталоги, де була зафіксована лише частина колекції з приблизно 15 тисяч робіт.

Вона рік перевозила ці документи через блокпости на підконтрольну Україні територію. Каталоги, що містять дані трохи більш як про тисячу експонатів, залишилися єдиним доказом існування частини колекції. Зараз український підприємець Олександр Величко займається їх оцифруванням.

Після завершення базу даних передадуть державним органам для юридичної роботи щодо повернення викраденого. За словами українських посадовців, більшість справ по країні більше нагадують донецький випадок, ніж херсонський.

В Офісі Генерального прокурора повідомляють про десятки кримінальних проваджень щодо злочинів проти культури, які включають мародерство, пошкодження та знищення об'єктів.

Однією з пріоритетних залишається справа Херсонського музею саме завдяки збереженому цифровому архіву.

Слідчі також зазначають, що російські сили часто вивозять інвентарні книги та іншу документацію, через що важко встановити повний перелік викраденого. У таких випадках прокурори змушені використовувати відкриті джерела: фотографії, аукціонні каталоги та інші сліди в інтернеті. Це складний і тривалий процес, який не дозволяє повністю відновити зниклі колекції.

Водночас злочини проти культурної спадщини не мають строку давності за міжнародним правом.