"Росія на це здатна": якою може бути наступна атака, про яку вже кричать у Кремлі

Після атаки 24 травня з країни-агресорки почали лунати погрози щодо наступних ударів, зокрема по центрах ухвалення рішень у Києві. З технічного огляду Росія має можливості знову повторити атаку, але тут варто зважати на її цілі.

Про це 24 Каналу розповів авіаційний експерт Анатолій Храпчинський, наголосивши, що під час атаки 24 травня основний удар був спрямований по Києву, але частина об'єктів, які росіяни традиційно називають військовими цілями, давно не мають того функціоналу, який був до 2022 року. Тому натепер мовиться більше про медійний ефект та картинку вибухів у столиці, ніж про реальне знищення критичних центрів управління.

Дивіться також Певні підрозділи біля кордону є: у ДПСУ сказали, чи зберігається загроза з боку Білорусі

Про можливу масовану атаку в майбутньому

Авіаційний експерт пояснив, що Росія нарощує виробництво окремих типів ракет. Однак потрібно розуміти, що між "виробляти більше" і "мати можливість регулярно проводити атаки масштабу 24 травня" – велика різниця. Такі удари потребують накопичення запасів, підготовки носіїв, координації та величезного ресурсу.

Технічно Росія ще здатна проводити подібні масовані атаки, але питання тут не лише у можливості, а у вартості та темпах відновлення запасів. Такі удари дуже дорогі навіть для російського ВПК. Особливо якщо говорити про "Кинджали", "Циркони" чи потенційне застосування "Орешника",
– сказав експерт.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

За словами Храпчинського, навколо "Орєшніка" нині активно створюють образ суперзброї, але поки що більше питань викликає його реальна ефективність, ніж сам факт застосування.

Він припустив, що Росія й надалі комбінуватиме масовані удари з більш регулярними хвилями "Шахедів". Адже саме дрони зараз стають основним інструментом виснаження української ППО, а ракети – радше елементом прориву або психологічного тиску.

На думку авіаційного експерта, активізація заяв про удари по центрах ухвалення рішень – це не лише військова, а насамперед інформаційно-психологічна кампанія. Росія намагається створити атмосферу постійної загрози, показати своїй аудиторії та Заходу, що вона нібито здатна ескалувати ситуацію ще більше.

Зауважмо. Сьогодні представниця російського МЗС Марія Захарова, що "удари у відповідь" на буцімто "терористичні атаки по цивільних об'єктах Росії" вже були та продовжаться надалі.

"Як правило, такі заяви з’являються тоді, коли Кремлю потрібно або компенсувати відсутність стратегічних успіхів на фронті, або посилити психологічний тиск на українське суспільство. І тут важливо розуміти: сам факт запуску великої кількості ракет ще не означає наявність реального військового ефекту", – зазначив Храпчинський.

Він підсумував, що сьогодні Росія намагається діяти за логікою DoS-атаки: перевантажити систему ППО масою різних цілей – "Шахедами", дронами-імітаторами, крилатими та балістичними ракетами одночасно.

Росія погрожує новими ударами: деталі

У російському МЗС заявили, що найближчим часом оприлюднять спеціальну заяву, в якій нібито звернуться із "попередженнями" до західного дипломатичного корпусу.

Тим часом очільник МЗС Росії Сергій Лавров вже заявив про наміри завдавати ударів по "центрах ухвалення рішень". Він повідомив, що Росія "закликає іноземних громадян залишити Київ, де військові об'єкти розосереджені по всьому місту".