Роботи багато, людей бракує: чи врятують жінки, пенсіонери та мігранти Україну від кадрової кризи

Україна продовжує стикатися з гострим дефіцитом кадрів. За оцінками Мінекономіки, країні бракує близько 4,5 мільйона працівників. Найбільший попит зараз є на кваліфікованих робітників, водіїв, працівників транспорту, будівництва, енергетики та легкої промисловості.

Водночас значна частина безробітних має освіту та досвід роботи у сферах, які скоротилися або не відновилися до довоєнного рівня. Через це на ринку праці посилюється структурне безробіття: вакансії є, однак роботодавці не можуть знайти потрібних працівників.

На тлі мобілізації та виїзду українців за кордон держава запускає програми перекваліфікації жінок на професії, які раніше вважалися "чоловічими", а також стажування для людей віком 50+. Крім того, дедалі частіше звучать ідеї щодо залучення трудових мігрантів. Втім експерти наголошують, що швидко розв'язати проблему кадрового дефіциту не вдасться.

24 Канал дізнавався, яких працівників зараз найбільше бракує в Україні, чому вакансії залишаються незакритими місяцями та чи можуть жінки, люди 50+ і трудові мігранти допомогти подолати кадровий дефіцит.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Яка зараз ситуація з роботою на ринку праці та кого найбільше не вистачає?

У Державному центрі зайнятості на запит 24 Каналу повідомили, що станом на початок травня 2026 року на "Єдиному порталі вакансій", який об'єднує базу Державної служби зайнятості та провідних українських сайтів з пошуку роботи (Work.ua, Robota.ua тощо) було розміщено 230 тисяч вакансій.

Читайте також Temu й AliExpress вирішили "добити": українцям готують новий податок, ціни можуть різко злетіти

Водночас роботу за сприяння служби зайнятості на початок травня шукали 141 тисяча громадян. Таким чином дефіцит кадрів становив 89 тисяч осіб.

• Найбільше вакансій на порталі зафіксували у сфері торгівлі – 39 тисяч, що становить 17% від усіх вакансій. Далі йдуть: промисловість – 20 тисяч або ж 9% усіх вакансій, транспорт – 16 тисяч або 7%, сфера кафе та ресторанів – 15 тисяч або 7%, а також фінанси, аудит і медицина – по 11 тисяч вакансій або 5%.
• У професійному розрізі найбільше пропозицій роботи зараз є для працівників сфери торгівлі та послуг. Зокрема, роботодавці шукають 17 тисяч продавців, 7 тисяч адміністраторів, 6 тисяч кухарів, понад 2 тисячі барист, а також торгових представників, офіціантів та охоронників. Крім того, це і такі фахівці, як бухгалтери (7 тисяч), інженери (понад 6 тисяч), лікарі (4 тисячі) тощо.
• Серед кваліфікованих робітників найбільше вакансій відкрито для водіїв – 12 тисяч. Також є попит на слюсарів, комплектувальників, електриків, швачок та електромонтерів. А серед некваліфікованих: вантажників – 5 тисяч, прибиральників – 4 тисячі, комірників – 3 тисячі, підсобних робітників – 2 тисячі.

Окремо у Центрі зайнятості зазначили, що великий попит за окремими професіями пояснюється значною плинністю кадрів.

Досить часто змінюють роботу продавці, офіціанти, баристи, підсобні робітники, вантажники. Крім того, завжди найбільше вакансій подається за професіями, які зустрічаються в різних галузях економіки, наприклад – водій, бухгалтер, юрист, економіст,
– пояснили у відомстві.

Зверніть увагу! Найбільший дефіцит кадрів, за даними служби зайнятості, зараз спостерігається серед кваліфікованих робітників: швачок, електромонтерів з ремонту електроустаткування, слюсарів-сантехніків, слюсарів-електриків, монтерів колії, зварників, електрогазозварників та автослюсарів.

Водночас президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко у коментарі для 24 Каналу розповів, що ситуація з кадровим дефіцитом в Україні суттєво не змінюється вже щонайменше 2 роки.

Він також заявив, що зараз найбільший попит зберігається у галузях, пов'язаних з логістикою та транспортом. Йдеться не лише про водіїв, а й про працівників автобусів, трамваїв та метро. Крім того, є постійний дефіцит працівників в легкій промисловості.

Олексій Мірошниченко,

президент Конфедерації роботодавців України, член колегій Міністерства соціальної політики України та Державної служби України з питань праці

Наприклад, попит на швачок росте з року в рік. Це відбувається на фоні того, що збільшується армія, відповідно такі професії стають потрібними. Також попит росте на професії у галузях енергетики, комунального господарства та будівництва.

За останні 2 місяці до цього додалася ще й сезонна зайнятість, переважно пов'язана із сільським господарством. Йдеться про працівників з обробки землі, посадки та захисту рослин від шкідників. Надалі, за словами експерта, зростатиме й потреба у працівниках для збору врожаю.

Чому наявні кандидати на ринку не закривають потреби економіки?

У коментарі 24 Каналу керівниця напрямку OLX Робота Марія Абдуліна пояснює, що такий розрив подекуди зумовлений невідповідністю між навичками кандидатів, які наразі шукають роботу, та реальними потребами економіки, яка змінюється під впливом війни.

Марія Абдуліна,

керівниця напрямку OLX Робота

Протягом останніх понад двадцяти років в Україні сформувався стійкий соціальний наратив: після школи – університет, після університету – офіс. Робітничі професії не були "престижними", їх сприймали як вибір тих, хто не зміг вступити до закладу вищої освіти. Профтехосвіта деградувала, але не тому, що держава раптово про неї забула, а тому, що в тому числі на неї не було соціального попиту.

А зараз економіка країни інша – воєнна, виробнича та відновлювальна. Отже, потребує зовсім інших рук.

Відповідно до аналізу OLX у січні 2026 року та січні 2022 року, на ринку простежується попит саме на вакансії, які передбачають більш гнучкий графік та можливість віддаленої роботи. Зокрема, мова йде про сферу комунікацій, онлайн-торгівлі.

• Наприклад у березня цього року найбільшу кількість відгуків на 1 оголошення на платформі зафіксували на посади копірайтера, оператора чатів, менеджера інтернет-магазину, промоутера, контент-менеджера, SMM-менеджера.
• Натомість бізнес більше потребує фахівців у сфері логістики, промислового виробництва.

Водночас, як додає Абдуліна, дефіцит кадрів цьогоріч вийшов за межі суто робітничих професій. Тепер тенденція простежується ще й у сфері готельно-ресторанного бізнесу, медицини.

Яка ситуація із зайнятістю у різних містах та областях?

• Львівський обласний центр зайнятості

У відомстві на запит 24 Каналу розповіли, що на початок травня у Львівській області залишалися актуальними 9 тисяч вакансій. Водночас кількість безробітних, які продовжували шукати роботу, становила 4 тисячі осіб. Таким чином, у середньому в області на одного безробітного припадає 2 вакансії.

Зокрема Оксана Шолудько, начальниця відділу аналітики та оцінки ефективності програм зайнятості фінансового управління Львівського ОЦЗ, пояснила, що демографічні втрати через війну, насамперед через активне вибуття чоловіків зі складу робочої сили в умовах воєнного стану, спричинили суттєву нестачу кадрів серед кваліфікованих робітничих та технічних професій на виробництві, у будівництві та обороні.

Водночас найбільшу групу серед безробітних, які звертаються до служби зайнятості, становлять люди, чиї професійні навички не відповідають запитам роботодавців.

45% вакансій, наявних в базі даних обласної служби зайнятості на 1 травня, – це пропозиції для кваліфікованих робітників, тобто для тих, хто виконує фізичну роботу, використовуючи інструмент. Ще 15% – це пропозиції низькокваліфікованої роботи,
– каже Оксана Шолудько.

Зараз майже неможливо повністю задовольнити потреби роботодавців, адже структура вакансій не відповідає структурі тих, хто шукає роботу.

• Серед службовців, керівників, технічних службовців, працівників торгівлі та сфери послуг припадає 1 вакансія на 1 безробітного.
• Серед фахівців та професіоналів 2 вакансії на 1 безробітного.
• Серед кваліфікованих робітників – 5 вакансій, а серед найпростіших професій – 3 вакансії на 1 безробітного.

Наразі найбільший попит на вакансії у Львівській області на початку травня – у сфері промисловості та виробництва (25,5% від загальної кількості). Роботодавці цієї сфери найбільше потребують швачок, підсобних робітників, вантажників, укладальників-пакувальників тощо.

• Також багато вакансій є у сфері роздрібної торгівлі – 15% від загальної кількості. Там шукають продавців-консультантів, укладальників-пакувальників, прибиральників територій, продавців продовольчих і непродовольчих товарів, касирів торговельного залу, фармацевтів, операторів заправних станцій та пекарів.
• Ще по 7% вакансій припадає на сфери освіти, охорони здоров'я та транспорту. У сфері освіти є попит на вихователів, двірників, кухарів, помічників вихователя, медичних сестер та робітників з комплексного обслуговування будинків.
• В охороні здоров'я шукають лікарів, медичних сестер та молодших медичних сестер. А у транспортній сфері – водіїв вантажівок, пасажирського транспорту, провідників пасажирських вагонів та монтерів колії.
• Крім того, 5% вакансій припадає на сферу добування кам'яного та бурого вугілля, а ще 4% – на діяльність ресторанів та сферу мобільного харчування.

Водночас всі робочі місця, на яких раніше традиційно працювали чоловіки, або задекларована роботодавцями низька заробітна плата, укомплектовуються найважче.

Як приклад: для того, щоб укомплектувати 37 вакансій для гірників очисного забою, гірників підземних та електрослюсарів підземних, знадобилося близько 7,5 місяця. Середня зарплата, яку пропонували керівники шахт, становила 23,4 тисячі гривень.

• Київський міський центр зайнятості

У Центрі повідомили для 24 Каналу, що протягом січня – квітня 2026 року послугами столичної служби зайнятості скористалися 7,7 тисячі громадян, з яких 4,6 тисячі були зареєстрованими безробітними. Водночас загальноміська база вакансій містила інформацію про 8,4 тисячі вільних робочих місць та вакантних посад.

Станом на початок травня послуги служби зайнятості отримували 3,1 тисячі громадян, а кількість актуальних вакансій становила 4,2 тисячі. Тобто у середньому в столиці на 1 вакансію претендує 1 особа.

Близько 80% зареєстрованих безробітних у Києві мають вищу освіту, а значна частина з них – це офісні працівники, економісти, юристи та менеджери середньої ланки, які мають досвід роботи у сферах, що скоротилися або не відновилися до довоєнного рівня.

Водночас найбільший попит роботодавців зараз спостерігається на робітничі професії – електриків, слюсарів та будівельників, а також на працівників у логістиці та сфері послуг. Крім того, є багато вакансій для пакувальників, прибиральників та підсобних працівників.

Це класичний приклад структурного безробіття: освіта і досвід людей не відповідають потребам ринку, при цьому вакансії є, але їх "не закривають",
– пояснили у відомстві.

До найбільш вакансій, що найбільш потрібні у столиці на початок травня входять:

• роботодавці найбільше потребували інженерів різних спеціальностей – 213 вакансій,
• значний попит спостерігався на монтажників радіоелектронної апаратури та приладів – 147 вакансій,
• водіїв автотранспортних засобів – 120 вакансій,
• продавців-консультантів – 97 вакансій,
• кухарів – 89 вакансій,
• медичних сестер і братів – 70 вакансій та продавців продовольчих товарів – 67 вакансій.

У столичному центрі зайнятості також зазначили, що брак кадрів найбільше спостерігається серед монтажників радіоелектронної апаратури та приладів, водіїв, продавців-консультантів, кухарів, інженерів, лікарів, медичних сестер, бухгалтерів, вихователів, слюсарів та представників найпростіших професій.

Крім того, проблемою є те, що за останній рік зросла частка людей без "актуальних" навичок, а ринок праці рухається швидше, ніж адаптуються працівники. Через це зріс попит на цифрові та технічні навички.

Які фактори впливають на дефіцит кадрів та чому жінок в Україні почали перекваліфіковувати?

У Державному центрі зайнятості зазначають, що через воєнні дії, міграцію населення та мобілізацію пропозиція робочої сили залишається обмеженою. Особливо складно укомплектовувати вакансії, які традиційно вважалися чоловічими.

Натомість Мірошниченко називає ключовими факторами, що формують кадровий дефіцит, – суттєвий відтік людей за кордон та мобілізацію. Крім того, це також тіньовий ринок праці, який, на його думку, на сьогодні значно зріс.

81% зареєстрованих безробітних – це жінки, тоді як чоловіків лише 19%. Чому так? Тому що офіційна реєстрація безробіття потребує різних документів, зокрема облікового документа для чоловіків,
– каже пан Олексій.

Саме тому у 2025 році вдалися до запуску експериментального проєкту, за яким жінки можуть опанувати професії у сферах, де раніше переважно працювали чоловіки.

Нагадуємо! Йдеться зокрема про партнерство Reskilling Ukraine та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. У рамках цього проєкту відбувається набір на безоплатні програми перекваліфікації для жінок.

Згідно з умовами програми навчання здійснюється за 31 професією, серед яких найпопулярніші: верстатниця деревообробних верстатів, трактористка, водійка тролейбуса, водійка навантажувача, електрогазозварниця, операторка верстатів з ПК, операторка котельні, слюсар-ремонтник тощо,
– повідомили у Державному центрі зайнятості.

Там також наголосили, що обов'язковою умовою програми є працевлаштування жінок після завершення навчання. Від початку реалізації проєкту на навчання вже направили понад 1 тисячу жінок.

У OLX Робота також зазначають, що рескілінг насправді на сьогодні став трендом, який максимально простимульований бізнесом.

• За даними OLX Робота, 26% українців активно планують змінити професію або сферу у цьому році, ще 60% допускають таку можливість.
• Мотивації при цьому цілком прагматичні: 72% хочуть більше заробляти, 31% змушені обставинами – скорочення, закриття бізнесу, наслідки війни.
• Куди найчастіше хочуть перекваліфіковуватися: 55% опитаних – у торгівлю та продажі, 22% – у маркетинг та PR, 13% – виробництво та інженерія, 13% – транспорт та логістика.

Втім, на думку Мірошниченка, фактор перекваліфікації не може кардинально змінити ситуацію на ринку праці, зокрема якщо це стосується жінок. По-перше, через недостатню кількість жінок, готових працювати у таких сферах, а по-друге – через складний режим роботи.

Якщо чоловік жінки перебуває в армії, то постає питання, хто доглядатиме за дітьми, якщо вони ще не дорослі. Так само залишається питання догляду за батьками у разі такої потреби.

Тобто залучення жінок на такі професії, це важливо. Але це не кардинально змінить ситуацію,
– додає Мірошниченко.

Чи допоможуть трудові мігранти та люди віком 50+?

Марія Абдуліна підсумовує, що за теперішніми тенденціями, кадрова криза надалі поглиблюватиметься у 2026 році. І тому роботодавцям, крім заробітних плат, також доведеться переглядати підходи до наймання: диверсифікувати їх, активно залучати різні групи населення тощо.

Компанії вже стають більш відкритими до працевлаштування ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку; активно залучають жінок на традиційно чоловічі спеціальності. Водночас зростає і зростатиме надалі фокус на перенавчанні й адаптації працівників, що дозволятиме закривати вакансії завдяки наявним працівникам та кандидатам,
– додає вона.

Як зазначає Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та досліджень якості життя, потенціал пенсіонерів, що можуть працювати, набагато більший.

Демографічна піраміда в Україні перевернута, населення старіє, і ми маємо розуміти, що економіка дедалі менше потребуватиме фізичної сили та дедалі більше – інтелектуальної праці. Роботодавцям варто позбуватися стереотипів, адже люди старшого віку – це стабільність та досвід, які є критичними для стійкості ринку,
– розповідає вона.

Мірошниченко звертає увагу на проблему навчання людей віком 50+. За його словами, відповідно до статистики, це стосується понад 4 мільйонів осіб.

У нас із понад 11 мільйонів осіб, які працюють, понад 4 мільйони осіб – це люди віком 50+. Йде старіння тих, хто працює,
– каже експерт.

Цікаво! Лише нещодавно Кабмін повідомив, що запускає національну програму стажування людей 50+ під назвою "Досвід має значення". Вона повинна забезпечити 3 ключові етапи, як-от навчання та підготовку в кар'єрі, зустрічі з роботодавцями для обговорення формату співпраці та працевлаштування або короткострокове стажування в компанії з можливістю працевлаштування.

Водночас Мірошниченко вважає, що до завершення війни держава не може зробити суттєвих кроків для розв'язання цієї проблеми. Єдине, що залишається, – це прогнозувати відновлення після війни, зокрема, як саме відбуватиметься відбудова країни та де брати необхідних працівників тощо.

До речі, одним із варіантів подолання дефіциту на ринку праці Мірошниченко називає залучення іноземних працівників. Про це обговорювалося і на державному рівні.

• Він нагадав, що нині в Україні офіційно працевлаштовані та сплачують податки майже 12 мільйонів людей, тоді як пенсії отримують майже 11 мільйонів пенсіонерів.
• Водночас у цьому питанні необхідно виробити правильну політику, оскільки важливою є не лише кількість працівників, але і їхня якість.

В OLX Робота додають, що цьогоріч вже зростає увага до іноземців як потенційного джерела робочої сили, зокрема в робітничих професіях. Це прогнозувалося ще у 2025 році. Однак поки це важко назвати масовим трендом.

Річ у тім, що нещодавно Кирило Буданов, очільник Офісу президента, доручив переглянути список країн міграційного ризику, яких є 70. До них входять Афганістан, Єгипет, Ірак, Пакистан, Марокко, Таджикистан, Бангладеш тощо. Робиться це на тлі кадрового дефіциту, адже за оцінками Мінекономіки, країні бракує близько 4,5 мільйона працівників.

Втім Буданов не виключає, що пом'якшення правил залишатиме ще й серйозні ризики, зокрема використання офіційного працевлаштування іноземцями, особливо із країн Центральної Азії, як спосіб потрапити в Україні.