Рік ризиків, викликів і перших здобутків: як формуються корпуси "Азов" і "Хартія" у Нацгвардії та чи виправдала себе реформа

• 15 квітня 2025 року було офіційно оголошено про створення двох корпусів у Нацгвардії – "Азову" та "Хартії";
• Протягом року корпуси були залучені до бойових операцій на Харківщині та Донеччині та завдали серйозних втрат росіянам.
• У матеріалі розповідаємо, як триває процес формування корпусів, з якими викликами зіштовхуються і чи виправдала себе реформа.

15 квітня 2025 року Міністерство внутрішніх справ України оголосило про історичне рішення – створення перших двох корпусів у Нацгвардії на базі бригад "Азов" та "Хартія". Фактично це стало частиною найбільшої реформи воєнного часу, а саме – переходу на корпусну систему управління в Силах оборони.

З моменту оголошення про створення корпусів минув рік. За цей час 1-й та 2-й корпуси Національної гвардії вже провели успішні операції на Харківщині та Донеччині у кооперації з іншими підрозділами Сил оборони. Однак процес формування все ще не завершений, бо реформа у час великої війни має і багато викликів.

Як формувалися корпуси, якими є їхні основні здобутки за цей рік, які перешкоди були на шляху та з якими ризиками довелося зіштовхуватися? Про все це і не тільки читайте у матеріалі 24 Каналу.

Цікаво Мобілізація, рекрутинг і дефіцит людей: як сьогодні комплектується українська армія і що змінив перерозподіл новобранців

Чи сформовані корпуси повністю?

Один рік – багато чи мало? Відповідь на це питання залежить від того, про що саме йдеться. Рік для реформи, мабуть, це багато, але якщо це зміни в армії, що воює? Питання відкрите.

Рік тому офіційно оголосили про створення 1-го корпусу НГУ "Азов" та 2-го корпусу "Хартія" на базі однойменних 12-ї та 13-ї бригад. Наказ про створення корпусів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко підписав ще 7 березня 2025 року. До складу корпусів увійшли бригади оперативного призначення НГУ (бригади "Гвардії наступу"), а також інші бригади, які були залучені до виконання завдань на фронті.

І в цьому була перша складність реформи. Вона зумовила потребу переміщувати бригади до своїх корпусів у єдину смугу відповідальності. І робити це в умовах великої активності штурмів противника на багатьох ділянках.

Проте командувач Національної гвардії Олександр Півненко певен, що темпи формування корпусів хороші. У коментарі 24 Каналу генерал-майор наголосив, що з моменту створення корпусів доводилося діяти швидко, але результати помітні.

За цей час вдалося не просто вибудувати управління й налагодити роботу з підрозділами, а зробити її дієвою. Спочатку довелося дуже швидко формувати штаби, вибудовувати логістику, підсилювати артилерію. Згодом додали артилерійські бригади, штурмові полки та полки безпілотних систем. Це ті засоби, які потрібні для посилення спроможностей та оперативного реагування на загрози на тому чи іншому напрямку… Чи повністю сформовані? Я б сказав так: це вже цілісні організми з чітким управлінням, але розвиток триває.
– каже Півненко.

Олександр Півненко / Фото з соцмереж командувача НГУ

У самих корпусах кажуть, що процес формування триває. Наприклад, начальник штабу 1-го корпусу "Азов" Арсен "Лемко" Дмитрик каже, що за рік вдалося втілити половину плану, який був створений раніше.

Ми на екваторі формування корпусу, бо план, який ми собі прописали – на роки. Така реформа не робиться за рік, тим паче у бойових умовах, тому що це ціла система і потрібна стратегія, щоб вона була ефективною. Для чого взагалі ми створювали корпуси? Для перебудови систем управління, щоб була визначена ділянка фронту, яку тримає визначений підрозділ, в якого є свої підрозділи, котрі можуть цю ділянку тримати,
– пояснює "Лемко".

Арсен "Лемко" Дмитрик / Фото з соцмереж начштабу 1-го корпусу

У 2-му корпусі "Хартія" паралельно триває розвиток одразу кількох напрямків. Заступник командира корпусу Володимир Лисюк у коментарі 24 Каналу розповів, що зараз триває робота над створенням власних підрозділів у підпорядкуванні командира корпусу, розвиток програми навчання та підготовки особового складу, який реалізовують спільно з 3-м армійським корпусом та розвиток технологій.

Головні виклики у реформі

Реформа в час війни має кілька викликів. І вони відомі з минулого року:

• необхідність проведення ротації, аби зібрати підрозділи корпусу у визначеній зоні відповідальності;
• потреба у великій кількості офіцерського складу для управління корпусом і підрозділами;
• потреба в особовому складі на тлі нестачі людей у війську загалом.

У 1-му корпусі НГУ кажуть, що за рік вдалося зібрати у зоні відповідальності майже усі свої бригади. Процес триває, оскільки ротації потрібно проводити так, щоб це мало якомога менше негативних наслідків.

Ще триває реформа щодо підрозділів, щоб зібрати всі бригади у корпусі. Над цим працюємо і це є одна зі стратегічних задач. Бо часом зняття підрозділу з однієї ділянки і його заміна призводить до втрат особового складу і території. Тому процеси ідуть поетапно і проводяться там, де це дозволяє поточна ситуація,
– каже Арсен Дмитрик.

У 2-му корпусі ситуація складніша – значна частина підрозділів досі не переведена у смугу відповідальності корпусу "Хартія". Заступник командира корпусу каже, що це є серйозним викликом, але зараз пріоритет №1 – зібрати усі підрозділи.

Наше основне завдання зараз і наші зусилля спрямовані на це. Але поки що наші основні бригади стоять на важливих напрямках і без них фронт може посипатися. Тому ми їх ще не зібрали у своїй операційній смузі,
– каже Володимир Лисюк.

Володимир Лисюк / Фото 2-го корпусу "Хартія"

Командувач Нацгвардії Олександр Півненко каже, що пріоритетом зараз є стабільність фронту, тому й переміщення бригад відбуваються поступово. Однак минулого року вдавалося робити це навіть на складних ділянках фронту на Донеччині. Генерал-майор наголошує, що робота підрозділів в межах одного корпусу має помітний ефект.

Коли підрозділи працюють у межах одного корпусу, значно простіше координувати артилерію, розвідку, забезпечення. Це вже дає відчутний ефект. Повної прив’язки всіх бригад до корпусів ще немає, але ми до цього планомірно рухаємося. Але пріоритет – це стабільність фронту,
– наголошує Півненко.

Ще одним викликом є люди, точніше їх нестача. Мова йде не тільки про особовий склад, але й офіцерський. Водночас начальник штабу корпусу "Азов" каже, що у забезпечення кадрами є також суттєвий прогрес, адже з боку командування НГУ та керівництва МВС протягом цього року значна увага приділялася на формування і забезпечення корпусів.

Зараз у корпусі величезна кількість молодих офіцерів, і чимало з них прийшли до 1-го корпусу не лише з НГУ, але й інших структур.

Переваги корпусної системи на прикладі Нацгвардії

Арсен "Лемко" Дмитрик, начальник штабу 1-го корпусу "Азов" зазначає, що реформа дозволила створити суб'єктні підрозділи, котрі замінять тимчасові об'єднання – оперативно-тактичне угруповання військ, оперативно-стратегічне угруповання військ тощо. І бригади, полки та батальйони не будуть переходити у тимчасове підпорядкування.

Ми створили суб'єктний підрозділ, який має свої штатні підрозділи, які управляють, розуміють і бачать, для чого потрібно вкладатися. І це головне. Бо раніше ми мали ситуацію, де можна було вкладатися в будь-яку бригаду, а потім її забирають в інше угруповання,
– каже "Лемко".

Заступник командира 2-го корпусу "Хартія" Володимир Лисюк зазначає, що у тимчасових структурах як підрозділи, так і офіцери були на ротаційній основі. Водночас у корпусі цього немає і це дозволяє керівництву розуміти можливості підрозділів та бути повністю обізнаним у ситуації.

У тимчасових об'єднаннях фахівці з різних напрямків прибували на певний період, входили в загальний стан справ, але потім знову відбувалися заміни, прибували нові люди з новим баченням і розумінням. Зараз же ти знаєш людей, знаєш бригади, знаєш спроможності,
– зазначає Лисюк.

Олександр Півненко підкреслює, що насамперед командири корпусів отримали перевагу у часі – тобто значна частина рішень може ухвалюватися швидко на рівні корпусу, що в умовах війни має неабиякий вплив.

У командирів з’явилися необхідні інструменти: власні штаби, розвідка, артилерія, логістика. Вони бачать картину ширше і можуть діяти швидше. Раніше багато рішень потребували додаткових погоджень. Тепер значну частину питань закривають на рівні корпусу. Це економить час, а на війні це критично,
– підкреслює командувач НГУ.

Олександр Півненко / Фото з соцмереж командувача НГУ

Корпуси створюють власні ударні підрозділи, зокрема БпЛА та артилерії. В "Азові" пояснюють, що бригади є щитом, який тримає фронт, однак потрібні підрозділи для атак. У 1-му корпусі це артилерійська бригада, полк БпЛА, дивізіон ППО та загін спеціального призначення "Туман".

Також артилерійську бригаду, полк безпілотних систем "Лава" та дроново-штурмовий полк створили у "Хартії". Командир полку БПС Володимир Мірчук каже, що корпус відігравав важливу роль у формуванні підрозділу, адже зараз доволі непросто сформувати необхідний кістяк. Проте "Хартії" вдалося.

Дуже непросто сформувати кістяк підрозділу на п'ятий рік повномасштабної війни. Кістяк підрозділу формується з людей, котрі мають бойовий та управлінський досвід. Власне тут є велика заслуга корпусу та й одне з його завдань – забезпечити правильним особовим складом командування, штаб, відповідні служби та секції того чи іншого підрозділу, у тому числі й полку безпілотних систем. Тут самому не впоратися. Корпус надавав кандидатів, ми з ними зв'язуємося, проводимо співбесіду і якщо ми на одній тональності, маємо однакові погляди й вони мають відповідний досвід, то відбираємо їх,
– пояснює Мірчук.

Володимир Мірчук / Фото 2-го корпусу "Хартія"

Полк "Лава" працює з БпЛА різних типів, зокрема "крилами", тобто дронами літакового типу, та мультироторами. Однак у межах полку також сформували роту НРК, яка вже має досвід успішних операцій у зоні відповідальності корпусу.

Добропільська операція та 1-й корпус НГУ

Минулого року 1-й та 2-й корпуси Нацгвардії були залучені до двох чи не найбільш знакових операцій 2025 року.

У серпні російські війська здійснили інфільтрацію неподалік міста Добропілля на Покровському напрямку. За лічені дні ворог просочився на понад 10 кілометрів та зайняв населені пункти, котрі були відносно тиловими. Однак поки росіяни не підтягнули резерви, артилерію, операторів БпЛА і не встановили повного контролю над зоною прориву, Сили оборони почали термінове реагування.

Зокрема 1-му корпусу НГУ "Азов" в координації з іншими підрозділами Сил оборони за лічені дні вдалося зачистити кілька сіл і зупинити ворожий прорив. За наступні 2 місяці так званий "добропільський прорив" вдалося повністю ліквідувати, а територію – зачистити.

Добропільська операція знакова не тільки для 1-го корпусу, а для всієї країни чи навіть світу. У нас з'явився той самий козир, про який казав один президент. Також вона була знаковою, бо в операції об'єдналися різні структури й це був один з нових типів взаємодії, що дало свій результат. Сили безпілотних систем, ДШВ, Штурмові війська, НГУ, поліція, ЗСУ, СБУ об'єдналися і створили об'єднаний центр і всі працювали для спільної задачі. Це дало великий результат – звільнена територія, десятки тисяч втрат ворога і заміна двох російських генералів,
– каже "Лемко", начштабу корпусу "Азов".

Бойова робота 1-го корпусу та суміжних підрозділів на Добропільському напрямку: дивіться відео

Командувач НГУ Олександр Півненко каже, що Добропільська операція – один із прикладів того, наскільки важливим є швидке реагування, можливості для якого дає корпусна система.

Підрозділи у складі 1-го корпусу "Азов" змогли швидко зреагувати на складну ситуацію на Добропільському напрямку і стабілізувати її разом з іншими силами оборони. Насправді в умовах наступу противника кожна хвилина і година має значення, особливо якщо мова йде про прийняття рішення, застосування підрозділів і наявних вогневих засобів,
– каже генерал-майор.

За час Добропільської операції 1-й корпус НГУ "Азов" знищив;

• 7 575 росіян (+4 995 поранені);

• 41 танк (+15 пошкоджених);

• 139 бойових броньованих машин (+24 пошкоджені);

• 114 гармат (+146 пошкоджені);

• 8 мінометів (+11 пошкоджені);

• 4 самохідні артилерійські установки;

• 2 реактивні системи залпового вогню (+4 уражені);

• 2 засоби ППО;

• 1 725 БпЛА літакового типу;

• 524 коптерні БпЛА;

• 59 пускових установок БпЛА (+99 уражені);

• 1 220 одиниць автомобільної техніки (+143 пошкоджені);

• 3 одиниці спецтехніки (+1 уражена);

• 2 135 інженерно-фортифікаційних споруд та командних пунктів (+481 уражений);

• 39 складів зберігання палива;

• 42 склади зберігання боєкомплекту;

• 503 засоби зв'язку та РЕБ (+24 уражені).

Також 114 росіян вдалося взяти в полон. Начальник штабу корпусу "Азов" Арсен "Лемко" Дмитрик наголошує, що це тільки ті втрати, котрі точно підтверджені, тому цифри можуть бути більшими.

Цікаво! Під час Добропільської операції вдалося звільнити близько 180 кілометрів квадратних української землі. Зачищено в ході операції було понад 200 кілометрів квадратних.

Та якщо вже говорити про втрати ворога, то з 1 серпня 2025 до 13 квітня 2026 року підрозділам корпусу НГУ "Азов" вдалося ліквідувати та знищити;

• 18 641 противника (+ 11 561 поранений та 223 полонені);

• 74 танки (+34 уражені);

• 234 бойові броньовані машини (+58 уражених);

• 220 гармат (+421 уражена);

• 15 мінометів (+19 уражених);

• 7 самохідних артилерійських установок (+10 уражених);

• 21 реактивна система залпового вогню (+12 пошкоджені);

• 9 засобів ППО;

• 11 283 БпЛА літакового типу;

• 2 629 БпЛА коптерного типу;

• 215 пускових установок БпЛА (+673 пошкоджені, 6 – трофейні);

• 2 552 одиниці автомобільної техніки (+368 уражені);

• 196 одиниць спецтехніки (+15 уражені);

• 3 069 інженерно-фортифікаційних споруд та командних пунктів (+4 496 уражені);

• 87 складів зберігання пального (+41 уражений);

• 110 складів боєкомплекту (+18 уражені);

• 2 165 засобів зв'язку та РЕБ (+8 уражених).

Куп'янська операція та 2-й корпус НГУ

Восени частиною ще однієї знакової для України операції став 2-й корпус НГУ "Хартія". Спільно з підрозділами інших родів військ корпус НГУ створив спільний центр, у межах якого координували дії та планували подальші кроки. Результатом стало звільнення Куп'янська від росіян та повернення під контроль сіл Мирне, Радьківка, Кіндрашівка з прилеглими територіями.

Нам вдалося досягнути своїх цілей, знищити понад півтори тисячі особового складу противника і зупинити просочування на північ Куп'янська. Це показовий приклад якості управління, планування, організації та координації. Це, як ми називаємо, розвідка, рішення й удар,
– каже заступник командира корпусу Володимир Лисюк.

Пошуково-ударне угруповання "Хартія", до якого увійшли 13-та бригада оперативного призначення НГУ, 475-й штурмовий полк CODE 9.2 92-ї ОДШБр, Інозесний Легіон ГУР МО та 144-та окрема механізована бригада, впоралося зі своїм завданням і завадило спробі окупації Куп'янська, хоч у Росії відмовлялися сприймати реальність і заявляли про нібито повний контроль над містом. Проте звернення президента Володимира Зеленського, записане на околиці міста, розбивало усі вигадки пропаганди, які намагалися всіляко заперечити результат українського війська.

Також у бойовій операції в Куп'янську брала участь рота НРК полку БПС "Лава". Роботизовані комплекси виконували завдання, пов'язані з логістикою та евакуацію, однак також було й успішне бойове застосування.

Був виявлений противник у певних укріпленнях – це були будівлі. Тому була здійснена комбінована операція із застосуванням вогневого ураження та наземних дронів для знищення цих укриттів,
– каже командир полку "Лава" Володимир Мірчук.

Бойова робота у Куп'янську: дивіться відео

Командувач Нацгвардії Олександр Півненко зазначає, що основною складністю Куп'янської операції була необхідність перехопити ініціативу та вибити росіян із міської забудови. Однак Сили оборони, зокрема бійці 2-го корпусу зі своїм завданням впоралися.

2-й корпус НГУ "Хартія" на Куп’янському напрямку діяв досить ефективно. Там важливо було не лише стримати противника, а й перехопити ініціативу. А далі – вибити залишки сил противника із міської забудови. Така задача в умовах фронту, які ми маємо зараз, це досить комплексний підхід. Це про велику кількість дронів у повітрі, кілзони, ретельну розвідку, продумані штурми,
– наголошує генерал-майор.

Олександр Півненко та командувач корпусу "Хартія" Ігор Оболєнський / Фото 2-го корпусу НГУ

За час Куп'янської операції 2-й корпус НГУ "Хартія" знищив 1 027 російських загарбників, 291 окупанта поранили й ще 13 взяли в полон.

З серпня 2025 року 2-й корпус "Хартія" у своїй смузі відповідальності на Харківщині знищив:

• 4 269 окупантів;
• 161 одиницю озброєння;
• 1 838 одиниць техніки;
• 17 187 безпілотників та наземних роботизованих комплексів;
• 8 486 фортифікацій та споруд.

Люди та/або техніка – що потрібно корпусам?

Командувач НГУ Олександр Півненко каже, що серед викликів зараз – зростання ролі дронів на війні. Наприклад, на окремих напрямках ворог збільшив застосування БпЛА у 3 – 5 разів. Через це постійно потрібно масштабувати не тільки підготовку майбутніх пілотів, але й самі підрозділи. Схожа ситуація і з артилерією та бронетехнікою.

Поки тривають активні бойові дії, сказати, що її достатньо – не буде можливості. Потреба залишається постійною. Я регулярно буваю у підрозділах, і всі ключові питання вирішуємо в тісній взаємодії з керівництвом МВС, з Головнокомандувачем ЗСУ,
– каже Півненко.

Олександр Півненко / Фото 1-го корпусу "Азов"

Хоча з переходом на корпуси закупівлі озброєння і техніки стали більш системними, однак зростання ролі БпЛА стимулює створення нових безпілотних полків. А це вже потребує нових фахівців, тому рекрутинг та мобілізація тривають, бо корпусам потрібні різні спеціалісти від операторів до технічних спеціалістів.

Заступник командира 2-го корпусу "Хартія" Володимир Лисюк зазначає, що зараз, як і у всьому війську відчутна нестача людей. І це виклик, особливо коли треба створювати нові підрозділи в межах корпусу. Однак у "Хартії" знайшли вихід.

Ми пішли іншим шляхом – коли треба створити артилерійську бригаду, ми створюємо підрозділи, наприклад дивізіони, в наших бригадах і звідти беремо кістяк та наповнюємо його новими людьми. Створюючи полки ми скорочували певні батальйони, формували кістяк, який має бойовий досвід та навички й розвиваємо далі. Це складний процес,
– пояснює Лисюк.

Начштабу 1-го корпусу "Азов" "Лемко" підкреслює, що корпусам потрібні 3 речі – усі їхні підрозділи, людський ресурс і технічний. І в останніх двох пунктах немає "або", тому що наявність техніки без людей і людей без техніки – однаково провальні. І важливі не тільки ресурси, але і те, як їх використовувати.

Ми пояснюємо навіть нашим партнерам, що потрібен не тільки технічний, але і людський ресурс і насамперед важлива тактика. Ось до прикладу Росія – гегемон світу з величезними ресурсами. Але ця війна показує, що якщо проти тебе розумний противник, то складно воювати. Тому важлива тактика застосування і людей, і дронів,
– каже "Лемко".

Які плани у корпусів надалі?

Очевидно, що обидва корпуси НГУ продовжуватимуть процес збору всіх своїх підрозділів та створення і масштабування уже наявних. Сучасна війна вимагає миттєвої реакції на виклики, пошуків нових рішень і підходів, тому це пріоритет.

1-й корпус ще минулого року створив собі план, на реалізацію якого, як зазначає начштабу корпусу "Лемко", потрібно ще близько 2 років.

Один з принципів, якого зараз дотримуються в корпусі – збереження історії підрозділів. Хоча ядром корпусу стала 12-та бригада "Азов", однак бригади, об'єднані в корпус, мають свою історію і свої досягнення.

Ми прийняли глобальну стратегію щодо історії підрозділів, щоб не було своєрідного поглинання. Наприклад, у нас є бригада "Буревій". Вона і далі працює, вона далі є суб'єктом, вона має що показати, у неї є досвід. Ми обмінюємося ним в межах корпусу і допомагаємо одне одному,
– каже "Лемко".

2-й корпус "Хартія" теж має амбітні плани на майбутнє. Звісно, їх не розкривають, однак заступник командира корпусу Володимир Лисюк каже, що основна філософія, котра впроваджується, базується на mission command, тобто на управлінні підрозділами через постановку завдань, але при цьому виконавці мають певну свободу дій.

Щодо планів, бо у "Хартії" тримають їх у секреті з очевидних причин.

Звісно, ми прагнемо вийти на державні кордони. Однак карти далі розкривати не буду. Ми будемо далі працювати, ми знаємо нашу мету, нашу місію і кожен формує на місцях свій план дій. Є свої обмеження, є свої дедлайни й ми рухаємося стратегічним планом командира корпусу. І я думаю, що все вдасться,
– наголошує Володимир Лисюк.

Чи виправдала себе корпусна реформа?

Командувач Нацгвардії процесом формування корпусів задоволений, попри всі виклики у самих корпусах реформу оцінюють позитивно. І корпуси вже проявили себе в операціях.

Тобто однозначно корпусна реформа виправдала себе, якщо говорити про кейс Нацгвардії. Ба більше, це підтверджує думку про те, що війна – найкращий час для змін та реформ. "Лемко" з 1-го корпусу взагалі певен, що усі реформи війська ми повинні втілити поки триває війна, оскільки після її завершення потрібно буде розбиратися з іншими викликами й тоді мало кому буде пріоритетом реформування війська.

Корпуси НГУ – одні з перших у Силах оборони, які з'явилися у межах нової реформи. Вони співпрацюють з іншими корпусами, котрі також були створені у межах реформи війська. Наприклад, 1-й корпус працює з 7-м корпусом ДШВ, а 2-й – з 3-м армійським корпусом.

Однак корпусам ще потрібен час для повного формування, що дозволить остаточно утвердити цю систему та відійти від тимчасових ОТУВ, ОСУВ, УВ, ОК. Проте старт є і він доволі успішний.