Нідерландка позбулась 250 татуювань, які на силу наносив її насильницький партнер

Жінка з Нідерландів пройшла десятки болісних сеансів лазерного видалення татуювань, щоб позбутися близько 250 написів, нанесених колишнім партнером під час років домашнього насильства. Організація Stichting Spijt van Tattoo, яка допомагає людям позбутися небажаних татуювань, оприлюднила її історію як попередження для інших жертв.

Жінка, відома в фонді під ім'ям Джоук, кілька років була жертвою систематичного насильства. Упоратися з пережитою травмою вона намагалася через алкоголь та ліки. Її колишній партнер придбав дешевий тату-апарат онлайн та почав наносити написи на різні частини її тіла без згоди.

Татуювання як знак контролю

Загалом на тілі жінки опинилося приблизно 250 татуювань. Серед них — його ім'я, ініціали та написи з позначкою «власність». Енді Ган, засновник організації Stichting Spijt van Tattoo, пояснив особливість розташування цих написів:

«Він нанісся їй татуювання на тих місцях, які, на його думку, могли торкатися інші чоловіки — на грудях і сідницях. Це було виразом контролю та володіння»

Частина написів була розміщена на обличчі та шиї. За оприлюдненими фото видання NL Times, її обличчя було майже повністю вкрито татуюваннями до початку лазерного видалення.

Тривалий процес видалення та боротьба за справедливість

Джоук звернулася до правоохоронців Нідерландів, однак справу так і не порушили. Ган відзначив складність правового аспекту:

«Будь-яка розумна людина розуміє, що ніхто добровільно не зробить татуювання біля ока, на носі чи на вусі. Але правоохоронці не змогли порушити справу через юридичні складнощі. Її колишній партнер стверджував, що вона дала згоду. Для Джоук це є несправедливістю»

Колишній партнер досі не притягнутий до відповідальності. Жінка планує завершити процедури видалення татуювань до кінця року, однак психологічне видужання, ймовірно, займе значно більше часу.

Надія для інших жертв

Джоук та представники фонду сподіваються, що її історія надихне інших жертв домашнього насильства звернутися по допомогу та не мовчати. Сама жінка наголосила:

«Ті, хто пережив глибоку травму, можуть знову піднятися на ноги. Якщо я змогла це зробити, то й хтось інший теж зможе»