Реформа старшої школи: чесні поради від амбасадорів профільного навчання

Цьогоріч завершується черговий етап передпілоту старшої профільної школи. Щомісяця Міністерство освіти та науки проводило вебінари “Як працює старша профільна”, де ті, хто апробовував цю систему, дискутували, шукали рішення та ділилися досвідом й викликами з тими, хто тільки ступає на цей шлях.

Медіа НУШ зібрало практичні поради, якими на підсумковій зустрічі ділилися спікери – представниками ліцеїв-амбасадорів: Боярського академічного ліцею “Гармонія”, ліцею №12 міста Житомира, Тернопільського академічного ліцею Української гімназії імені Івана Франка, Хустського багатопрофільного ліцею №1 імені Івана Магули, Вараського ліцею № 1, Буковинського ліцею успішної молоді.

З цієї статті ви дізнаєтеся зокрема про те:

• які кроки слід зробити першочергово;
• чи обов’язково залишати “вікна” у розкладі;
• де шукати “зіркових” педагогів, які заохочуватимуть дітей до профільного навчання;
• як будувати комунікацію між ліцеєм та родинами школярів.

Вчимось на чужому досвіді

Кажуть, якщо заздалегідь знати “тонкі” місця нового проєкту, можна запобігти великої кількості ґуль та помилок, а також розчарування та емоційного вигорання. Тому керівники ліцеїв-амбасадорів чесно попереджають, що організувати процес справжнього профільного навчання у старшій школі буде непросто, але вже напрацьовані дієві механізми, які допомогли ліцеям-амбасадорам на початку реформування.

По-перше, дуже важливе психологічне налаштування на зміни. Експерти радять на самому початку зрозуміти, власне, сутність реформи та її цілі. Тоді буде легше доносити це до педагогічного колективу, забезпечуючи его готовність до впровадження реформи.
Усвідомити необхідність вийти із зони комфорту та бути морально готовим до змін в освіті.

“Адже реформа – це зміна в певній сфері життя суспільства, яка покликана її покращити чи оновити, - пояснює Віра Щеголь, директорка Боярського академічного ліцею “Гармонія”, - Реформа – це перебудова або вдосконалення системи так, щоб вона працювала ефективніше. Освітня реформа не є винятком. Це зміни програм, методів, підходів до навчання, бо головна ідея реформи старшої профільної школи - це зробити її більш гнучкою, сучасною і корисною для учнів”.

Наявність шкіл-амбасадорів, які вже мають досвід у формуванні розкладу, роботі з навчальними планами, об’єднанні дітей у міжкласні профільні групи та тарифікації педагогів тощо, це не тільки психологічна підтримка, а й практичні рішення, за якими можна завжди звернутися у складних випадках.

По-друге, керівники ліцеїв-амбасадорів радять не відкладати закупівлю обладнання, на яке передбачено державне фінансування для облаштування лабораторій та класів профільної школи, “на останній день”. Бо з цим ніколи не просто. Можуть у будь-який момент виникати складнощі з закупівлями обладнання, включаючи пошук постачальників, сертифікацію, дотримання термінів, якості придбаного.

“Так, одним із викликів було освоєння коштів для забезпечення наших лабораторій та всього того, на чому працювати. Моя порада: працюйте над цим з педагогами. Дайте можливість зробити це вашим педагогам: вони знають програму, вони знають, що їм треба, - радить заступниця директора Вараського ліцею Катерина Сидорчик. - Ми пішли таким шляхом, і бачимо в цьому колосальний успіх. Наші педагоги задоволені, в них горять очі. Тому закупівлі - це теж виклик і, звісно, не маленький. Не все виходить одразу, але чим раніше ми приймемо всі ці виклики і будемо готові їх вирішувати, тим краще ви зможете працювати надалі”.

Олександра Голяченко, директор ліцею № 12 міста Житомира, пропонує новачкам особисті консультації з організації закупівель. І попереджає, що, до прикладу, купити усі меблі у одного виробника, скоріше за все, не вийде. Тож, пропонує взяти у відкритому доступі технічне завдання їхнього ліцею як зразок для формування запитів. Пан Олександр застерігає: треба починати, чим раніше, тим краще. Бо будуть купувати багато учасників, а це на практиці означає, що може бути затримка у постачанні, розірвання договорів, випадки торгів, що не відбулися. Інколи варто навіть долучити консалтингову компанію, але відповідальність все одно залишається на закладі освіти та керівнику.

“Ви маєте розуміти, що насправді частина обладнання прийде до кінця грудня. І це реальність”, - підсумовує він.

Віра Щеголь також додає пораду: можна шукати безкоштовну юридичну підтримку у батьків. Бо при відсутності штатних юристів у складі закладу така співпраця стратегічно важлива. Вона, до речі, робить батьків партнерами і активними учасники освітнього процесу.

Експерти радять пам’ятати про постанову Кабміну від від 22 квітня 2026 р. № 498 “Деякі питання функціонування ліцеїв” та “Положення про ліцей” від від 11 жовтня 2021 р. № 1062 про конкурсний відбір, яке має бути готовим за три місяці до початку прийому документів.

Згідно п.10 “Положення про ліцей”, “зарахування до державних, комунальних ліцеїв для здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, відрахування та переведення учнів державних, комунальних ліцеїв здійснюється у порядку, визначеному МОН. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів приватних, корпоративних ліцеїв визначається їх засновником (засновниками). Конкурс (у разі його проведення) для зарахування до ліцею проводиться відповідно до положення про конкурсний відбір, що схвалюється педагогічною радою ліцею та затверджується його керівником.

Положення про конкурсний відбір, освітня програма ліцею із зазначенням переліку профілів навчання, відповідні навчальні плани опубліковуються на веб-сайті ліцею (у разі відсутності власного веб-сайту - на веб-сайті органу, до сфери управління якого належить заклад освіти, та/або його засновника) не пізніше ніж за три місяці до початку прийому заяв про зарахування до ліцею”.

Документ про конкурсний відбір може знадобитись, якщо кількість бажаючих перевищить кількість місць в ліцеї, а у закладі не знайдеться ресурсу відкрити додаткові класи, щоб задовольнити попит.

В Положенні може бути закладено проведення іспитів з профільних предметів або співбесіди, прописані умови, за якими учні можуть отримати пріоритет (відзнака про закінчення попереднього етапу навчання, перемоги в олімпіадах, конкурсах, МАН тощо).

Не такий страшний розклад, якщо знати, як його малювати

Наступна тема, яка викликає багато страхів в освітян, це формування розкладу для профільної старшої школи. Усі передбачають складнощі, бо у більшості такого досвіду раніше не було. Ще лякає те, що робити це треба буде не один раз: через різноманітність профілів, існує необхідність переробляти розклад на другий семестр, оскільки він може суттєво відрізнятися від першого.

Особливо складно, коли набирається небагато дітей, і неможливо сформувати кожен профіль як окремий клас, що призводить до появи двох або навіть трьох профілів в одному класі. Тож, йдеться про формування міжкласних профільних груп. Спикери пропонують навіть кілька моделей, за якими не складно організувати чіткий процес, згідно з індивідуальною освітньою траєкторією учня.

Приклад

За основу береться вся паралель учнів (наприклад, 120+ учнів), і на потоці формуються профільні міжкласні групи відповідно до обраних дітьми профілів. Це дозволяє не прив’язуватися до кількості профілів в одному класі.
У випадку, коли в одному класі є два або три профілі з неоднаковими навчальними планами (наприклад, природничі науки та історія), учнів розділяють на профільні предмети. Коли історики вивчають поглиблену історію, природничники можуть вивчати історію України на стандартному рівні з іншими класами, і навпаки.

Для відображення таких міжкласних груп та розподілу учнів амбасадори радять використовувати електронні журнали, такі як “Єдина школа” або “Мрія”, які мають функціонал створення мультипрофільних груп.

Також нагадують, що Наказ № 128 “Про затвердження Порядку поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах загальної середньої освіти” дозволяє ділити учнів у межах одного класу (наприклад, по вісім учнів) для поглибленого вивчення певних предметів.

Також слід подбати подбати про мінімізацію “вікон” у розкладі учнів. Для цього можна на базі кластерів створити індивідуальний розклад, враховуючи вибір профілів та предметів кожного учня. Або заповнювати середину навчального часу обов’язковими предметами, “вікна” розміщати на початку дня (коли дитина може прийти пізніше) або в кінці дня.

Враховувати не тільки бажання дітей, але й можливості ліцею радить заступниця директора Тернопільського академічного ліцею Лариса Тимошевська.

“Якщо учні хочуть, щоб був профіль, наприклад, східної філології, а у вас немає викладача, який може навчати їх китайської, японської, корейської мови, то для чого тоді взагалі братися і відкривати такі профілі? - каже вона. - Як на мене, нехай краще профілів буде менше, але вони будуть якісними. Тобто, ми за якість. А чесна комунікація призведе до того, що не буде розчарувань у дітей та батьків”.

Де шукати “зіркових” педагогів

Але деякі інші керівники предпілотних ліцеїв не так категоричні. Вони впевнені, якщо у дітей є бажання, ліцей має віднайти можливості. І важливо тримати здоровий баланс між бажанням учнів та батьків з кадровим потенціалом та можливостями ліцею.

Так, існує проблема нестачі кваліфікованих викладачів та відсутність доплат за роботу в профільних класах. Особливо у невеликих громадах, а ще більше питань, якщо громада наближена до лінії фронту. А без вчителя, який “горить” своїм предметом, важко виховати учнів, які закохані у науку.

Тож, спікери пропонують кілька виходів для такої ситуації. По-перше, залучаються сумісників з інших шкіл або вищих навчальних закладів. Не соромтеся виставляти вакансії у соціальних мережах, в яких вони ведуть профіль закладів.

А ще - не бійтесь використовувати дистанційне викладання, зокрема для носіїв мови або вчителів, яких неможливо залучити очно, та прифронтових територій. Це може бути як в навчальний час, так і після уроків. У цьому, до речі, можуть допомогти проєкти з міжнародною участю, які зацікавлені в слухачах з України. Наприклад, є такі волонтери у Корпусу Миру або Британській Раді для викладання іноземних мов.

“Так, це, скоріш за все, буде в дистанційному форматі, але якщо це крутий вчитель, особливо той, який буде “заходити дітям”, а діти будуть знаходити з ним чудову комунікацію, то навіть дистанційно це буде не гірша освіта, ніж очна, - вважають у Тернопільському академічному ліцеї. - А якщо дитина вмотивована, їй не буде великої різниці, чи це дистанційно, чи очно. І ви можете брати цього вчителя як сумісника, а може це бути і на волонтерських засадах”, – діляться досвідом амбасадори пілоту.

І радять також залучати спеціалістів з профільної освіти або, до прикладу, театру и музею, якщо у дітей є такий запит. І звісно, важливо плекати таланти власних педагогів: варто стимулювати та надавати постійну можливість професійно рости вчителям.

Як зацікавити дітей та батьків

Це неабиякий виклик - переконання батьків, які навчалися за старим стандартом, віддати дітей до трирічної старшої профільної школи. Спікери діляться власними стратегіями, які спрацювали.

Вони стверджують, що чесні розмови про виклики та нюанси реформи - це обов’язковий компонент довіри. Треба мати наполегливість у донесенні інформації, щоб жодне питання, яке хвилює батьків, не залишилося без відповідей. Для цього варто організовувати очні чи дистанційні зустрічі з батьками та школярами, на яких пояснювати перспективи профільного навчання. Ось короткі тези, які запропонували учасники вебінару, на яких важливо зосередитися під час розмови:

- Гнучкість, мобільність, сучасність та корисність профілізації.
- Учні самі можуть обирати профілі навчання та вивчати те, що їм цікаво.
- Можливість кожному учню побудувати свою індивідуальну освітню траєкторію.
- Зміна ролі вчителя з носія знань на наставника, партнера та друга.
- Фокус на якості викладання у профілях, “зіркові” вчителі, унікальні інтегровані курси.
- Діти задоволені тим, що робить школа, бо відчувають, що враховуються їхні інтереси та бажання.
- Можливість експериментувати в рамках пілотування для пошуку найкращих рішень.

Також спікери радять використовувати анкети та Google форми для збору запитів учнів та батьків щодо бажаних профілів та курсів. Проводити дні відкритих дверей, щоб показати можливості ліцею, нові простори, лабораторії та підходи до навчання. Ходити, за можливості, з групою активних батьків в інші заклади, які вже пілотують профільне навчання, організовувати спілкування на рівні “батьки-батьки” між досвідченими та новачками.

Варто активно писати на офіційні сторінки в Instagram та Facebook про ліцей, його профілі та досягнення, за можливістю долучати місцеві медіа для висвітлення діяльності ліцею. Грамотно вести офіційний сайт закладу. Не боятися наголошувати на репутації закладу, досягненнях учнів та педагогічного колективу.

Власне, ці стратегії дозволили ліцеям-амбасадорам залучити до передпілотного етапу багато учнів, переконати батьків і отримати успішні результати своєї роботи. Чого вони бажають усім, хто йде за ними.

Нагадаємо, медіа НУШ публікувало репортаж про ліцей-амбасадор Вони не бояться реформи. Як живе Буковинський ліцей, завжди готовий до змін

Фото Євгена Гончаренка та надані ліцеєм №12 міста Житомира