Референдум – неможливий: чому критикують проєкт про оновлення Цивільного кодексу

• Головне науково-експертне управління розкритикувало законопроєкт № 15150-1 через проблеми з юридичними процедурами, зокрема проведенням референдуму, який неможливий під час воєнного стану.
• Комітет з питань правової політики рекомендував внести проєкт до порядку денного, але зазначив про необхідність внесення поправок, оскільки проєкт має недоліки.

Зміна Цивільного кодексу вже давно є питанням, яке хвилює парламентарів. На засіданні 28 квітня Верховна Рада повинна внести проєкт до порядку денного та прийняти рішення.

Яка проблема виникла в законопроєкті № 15150-1?

Головне науково-експертне управління розкритикувало законопроєкт про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо особливостей оновлення (рекодифікації) Цивільного кодексу. Однією з проблем експерти вважають те, що проєкт хочуть винести для схвалення на всеукраїнському референдумі та на всенародне обговорення. Про це йдеться у висновку ГНЕУ.

Дивіться також Чому легалізація зброї не означає захист на вулиці: пояснення правил і обмежень

Так у проєкті закону використали дві різні за своєю юридичною природою процедури. Зокрема й через це нинішній вигляд закону може бути проблемним. Крім того, такі масштабні норми не можуть бути обговорені на референдумі. Адже понад 2 000 нових статей потребують детального вивчення та експертного висновку.

У проєкті зауважили, що залучення експертів дійсно має відбутися перед прийняттям законопроєкту за основу, а також перед схваленням остаточної редакції статей. Але фактично не визначено, які організації можуть бути експертними, а тому цей припис залишається незрозумілим.

Водночас понад 10 статей пропонують розглянути на всенародному обговоренні, щоб почути голос людей.

ГНЕУ зауважило, що в Україні діє воєнний стан, а тому забороняють будь-які референдуми. Відтак і реалізація пропонованого проєктом механізму вирішення питання про зміни в Цивільному кодексі – неможливе.

Ще однією проблемою є неможливість проведення референдуму щодо цих питань, бо статті 72, 73 і 156 Конституції України визначають, коли необхідне всенародне голосування за законопроєкти. Питання оновлення ЦК туди не входить. А змінити Конституцію наразі неможливо.

Який висновок зробив профільний комітет?

Комітет з питань правової політики враховуючи всі висновки щодо 9 книг оновленого ЦК й доповідей фахівців вирішив, що проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо особливостей оновлення (рекодифікації) Цивільного кодексу України № 15150-1 можна внести до порядку денного засідання Верховної Ради. Але спікер ВР має оголосити про необхідність внесення пропозицій і поправок до проєкту Кодексу чи інших законодавчих актів, що не розглядалися в першому читанні та відповідають предмету його правового регулювання.

При цьому Комітет запропонував зняти з розгляду:

• проєкт Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги першої;
• проєкт Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги другої;
• проєкт Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного).

Так 28 квітня комітет вирішив, що проєкт має недоліки, й офіційно запропонував народним депутатам його не приймати. Зазначимо, що це не остаточне рішення – на черзі розгляд у парламенті. Але під час голосування, але на практиці нардепи часто орієнтуються на висновок комітету.

Що про новий Цивільний кодекс кажуть юристи?

У коментарі 24 Каналу адвокат Станіслав Ліфлянчик розповів, що основна проблема полягає в тому, що така масштабна реформа проводиться у невдалий час – під час війни. Цивільний кодекс є базою для всіх відносин між громадянами, тому його радикальне оновлення може спричинити правову нестабільність, коли навпаки потрібна максимальна передбачуваність

Вивчення нових норм кодексу потребує тривалого часу для адаптації судів, бізнесу і громадян. Це створює ризик плутанини у правозастосуванні та різного трактування норм.

У сукупності це формує ризик не лише складності застосування, а й можливого кроку назад у розвитку правової системи. Але водночас в проєкті унормували й осучаснили деякі правові норми, що було б позитивною зміною.