Раніше такого не було: у РНБО назвали неочевидний наслідок атаки на Москву

• Атака на Москву змусила російських пропагандистів відкрито сумніватися в надійності ППО над столицею.
• Росія концентрує захист навколо Москви, залишаючи інші регіони вразливими, але й це не рятує столицю від українських ударів.

У ніч проти 17 травня Московська область зазнала наймасованішої атаки з початку повномасштабної війни. Окрім того, що у регіоні були уражені важливі для російської армії об'єкти, є ще один неочевидний плюс.

Російські пропагандисти почали відкрито сумніватися в надійності ППО, чого не було раніше. На це звернув увагу керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

Дивіться також Під атакою була не лише Московська область: у Генштабі розрили деталі успішних ударів по ворогу

Як змінилося сприйняття Москви росіянами після масованої атаки?

Коваленко зазначив, що Москва ще з радянських часів сприймалася як надійна фортеця. Найбільше, що хвилювало кремлівських чиновників під час Карибської кризи, це безпека столиці.

Довідка: Карибська криза – це один із найнебезпечніших моментів часів Холодної війни, коли світ опинився на межі ядерної війни. У 1962 році СРСР таємно розмістив ядерні ракети на Кубі – неподалік від території США. У відповідь Сполучені Штати оголосили морську блокаду острова й вимагали прибрати ракети. Протистояння між США та СРСР тривало майже два тижні й супроводжувалося загрозою прямого військового конфлікту. Зрештою сторони домовилися: Радянський Союз вивів ракети з Куби, а США пообіцяли не нападати на Кубу та пізніше прибрали свої ракети з Туреччини.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

У часи вже путінської Росії пріоритети не змінилися. Влада робила усе можливе, аби саме москвичі не відчували війну. Саме тому до міста стягували велику кількість ППО, залишаючи вразливими інші регіони.

Так, у коментарі 24 Каналу керівник безпекових програм Центру глобалістики ""Стратегія XXI" Павло Лакійчук зазначав, що Росія не здатна повністю закрити небо над усією країною, тому змушена концентрувати захист навколо найважливіших об'єктів – насамперед Москви.

З 2023 року навколо міста розгорнули понад сотню комплексів, і їх кількість продовжує зростати. Заради захисту столиці Росія поступово перекидала системи ППО спочатку з Далекого Сходу, потім із Сибіру, а тепер – навіть із Північного Кавказу. "Це свідомий вибір Кремля – посилювати Москву ціною безпеки інших регіонів", – пояснив Лакійчук.

Андрій Коваленко підсумовує: чим більше жителі Москви відчуватимуть війну, тим буде більше шансів на її завершення.

Політичний оглядач і журналіст Віталій Портніков вважає, що сьогоднішня атака на Москву довела: якби у Сил оборони було бажання, ніякого параду на 9 травня просто не було, або учасники цього параду були змушені переховуватися в укриттях.

За словами журналіста, подальші успішні удари України по важливих об'єктах Росії можуть змусити Путіна задуматися принаймні про призупинення війни для відновлення сил.

Які наслідки масованої атаки на Москву та Московську область?

У ніч проти 17 травня у Московській області були уражені наступні об'єкти:

• підприємство "Ангстрєм" у Зеленограді, яке спеціалізується на виробництві високотехнологічної продукції та мікросхем для високоточної зброї;
• Московський НПЗ;
• нафтоперекачувальну станцію "Сонєчногорська", яка є критичною частиною кільцевого нафтопродуктопроводу навколо Москви;
• нафтоперекачувальну станцію "Володарськоє".

Володимир Зеленський назвав наймасованішу атаку на Москву відплатою за російські удари по Україні і небажання Кремля зупиняти війну.

Уночі 17 травня під ударами українських дронів були не лише Москва та область, а ще 13 регіонів.

Загалом російське міноборони відзвітувало про знищення понад 550 безпілотників над країною.